Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #43280863

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3928/15-ц

Провадження № 2-н/711/360/15

УХВАЛА

13 травня 2015 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Шипович В.В., розглянувши заяву першого заступника прокурора прокуратури м.Черкаси в інтересах ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український державний науково-дослідний і проектний інститут легкої промисловості» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора прокуратури м.Черкаси звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ДП «Український державний науково-дослідний і проектний інститут легкої промисловості» нарахованої але невиплаченої заробітної плати, мотивуючи підстави свого представництва, посилаючись на ст. 36-1 ЗУ «Про прокуратуру».

Відповідно до ст. 36-1 ЗУ «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Наявність таких підстав має бути підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів.

В розумінні положення ч.2 ст. 45 ЦПК України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому прокурор повинен надати суду документи, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 інтереси якої представляє прокурор, неспроможна через свій фізичний стан чи недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, також встановлено, що вона є повнолітньою, працездатною та працюючою, а тому на думку суду має можливість самостійно звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.

Крім того, згідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Отже, у разі самостійного звернення до суду з даним позовом, що випливає із трудових правовідносин, ОСОБА_1 буде звільнена від сплати судового збору та не понесе додаткових витрат, а тому посилання на те, що ОСОБА_1 через скрутне матеріальне становище не має можливості звернутися до суду самостійно є недоречним.

Як зазначено вище, прокурор не надав суду докази про те, що особа, в інтересах якої він звернувся до суду неспроможна через свій фізичний стан чи недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а тому посилання прокурора на ст. 45 ЦПК України в обґрунтування законності свого представництва від імені ОСОБА_1, на думку суду є незаконним.

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор порушує основний галузевий принцип цивільного процесуального права – диспозитивність, з якого випливає такий наслідок стосовно цивільного процесу: якщо носій цивільного права вільний на свій власний розсуд формувати поведінку, то і від його волевиявлення залежить вирішення питання: звертатися йому до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод, інтересів чи він і надалі буде потерпати від їх порушення, невизнання або оспорення, поскільки ніхто не може бути примушений до пред’явлення позову проти своєї волі.

В той же час до заяви прокурора не додано будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 взагалі зверталася до прокуратури з проханням представляти її інтереси в суді.

Згідно п.3 ч.3 ст.121 ЦПК України, якщо заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, вона повертається позивачеві.

У зв’язку з цим, дана заява підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст.ст. 10, п.3 ч.1 ст. 100, п.3 ч.3 ст.121 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву першого заступника прокурора прокуратури м.Черкаси в інтересах ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український державний науково-дослідний і проектний інститут легкої промисловості» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати повернути прокурору, роз’яснивши, що для вирішення цього спору ОСОБА_1 може звернутися до суду з даною вимогою самостійно, а випадку звернення прокурора до суду в інтересах громадянина, прокурор повинен надати суду документи, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.


Суддя: ОСОБА_2



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація