ВИРОК

                           Іменем України

10 лютого 2009 року             Міловський районний суд Луганської області

у складі:головуючого-судді                         ОСОБА_1

при секретарі                                 Пасічник Н.М.

з участю прокурора                                 Ляшенко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду с. Мілового справу по обвинуваченню ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,громадянина України, українця, маючого середню освіту, не одруженого, ніде не працюючого, раніше судимого  27 серпня 2007 року Міловським районним судом луганської області по ч.1 ст. 164 КК україни до 100 годин громадських робіт, мешкаючого у с. Микільськ-1 вул. Кринична  Міловського району Луганської області у скоєнні злочину

передбаченого ч.2 ст.164 КК України.

                        В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_2  зобов'язаний відповідно рішення Міловського районного суду Луганської області від 12 жовтня 2006 року по цивільної справі №2-152 виплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_4 у розмірі ј частини усіх доходів щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючі з 26 вересня 2006 року та до досягнення повноліття дитини .Від сплати встановлених  рішенням суду коштів (аліментів) на утримання свого сина , ОСОБА_2 злісно ухиляється, при цьому будучи засудженим на злісне ухилення від сплати аліментів. На попередження  державної виконавчої служби про сплату заборгованості по аліментам не реагує. У зв'язку з невиплатою аліментів, станом на 10 листопада 2008 року заборгованість ОСОБА_2 склала 3401 гривень 30 копійок.  Будь яких заходів для допомоги сину не приймає на обліку у Міловському районному центрі зайнятості населення не знаходиться, офіційно ніде не працює, але виконує тимчасові роботи за що з ним розраховуються натуроплатою, продуктами харчування, має підсобне господарство.

      Підсудний ОСОБА_2 допитаний у судовому засіданні винним у інкримінуємом йому злочину визнав повністю, та пояснив що він знає про необхідність платити аліменти  на утримання сина однак  йому ні с чого платити аліменти .  Гроші які він заробляв  літом   були не великі витрачав   їх на себи, на утримання співмешканки та її дочки. Будь де влаштуватись на  офіційну постійну працю не намагався.

    Крім повного визнання своєї вини у скоєнні злочину виновність підсудного знайшла своє повне відображення у судовому засіданні та підтверджується здобутими  судовим  слідством доказами, а саме:

      Потерпіла ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_2 не платить аліменти на утримання свого сина який знаходиться на її утриманні  не до винесення вироку рані , не після його. Вона була змушена знову звернутись до державної виконавчої служби для  виконання рішення суду по стягненню аліментів з ОСОБА_2, аліменти  досі не надходили, далі з цих підстав  вона звернулась до міліції.

•   Відповідно копії рішення Міловського районного суду Луганської області від 12 жовтня 2006 року на користь потерпілої ОСОБА_4 були стягнуті аліменти з ОСОБА_2 для утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 до його повноліття.(а.с.44)

•    Для примусового виконання  рішення суду був виписаний  виконавчого листа №2-152 від 12 жовтня 2006 року Міловського районного суду (а.с.6-7)

•   Постановою про відкриття виконавчого провадження державної виконавчої служби у Міловському районі від 20 жовтня 2006 року відповідно виконавчого листа № 2-152 виданого 12 жовтня 2006 року Міловським районним судом.(а.с.8)

•   Розрахунком заборгованості по аліментам , по виконавчому листу №2-152 звідки слід, що заборгованість складає у ОСОБА_2  за період з 1 липня 2007 року по 1 листопада 2008 року 3401 гривень30 копійок.(а.с.9)

•   Копією попередження державної виконавчої служби у Міловському районі про необхідність сплати аліментів відносно ОСОБА_2 та наслідки несплати аліментів і притягнення до кримінальної відповідальності(а.с.13-16)

    Вислухавши  пояснення підсудного,потерпілої, дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до висновку що підсудний усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав іх настання тобто діяв з прямим умислом.

    При таких обставинах суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 як  злісне ухилення від сплати встановлених судом коштів на утримання дитини (аліментів), як особою раніше судимої за  злочин, передбачений ст. 164 КК України, що передбачено ч.2 ст.164 КК України.

    За ст.12 КК України скоєний злочин підсудним є середньої тяжкості.

    За місцем мешкання підсудний характеризується добре.

    Відповідно ст.65 КК України суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

    Обставина які  пом'якшують покарання суд визнає щире каяття підсудного.

    Обставини  які обтяжують покарання суд визнає рецидив злочинів скоєних підсудним.

    Оскільки підсудний  був раніше засуджений за аналогічний злочин, на шлях виправлення не встав, продовжує  скоювати злочин при  таких обставинах його виправлення можливе тільки у місцях з обмеженням волі.

    Цивільний позов не заявлений.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України.

                    З А С У Д И В:

    ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 164  КК України та призначити йому покарання 2 (два) роки  обмеження волі.

    Міру запобіжного заходу  обрати  в залі судового засідання  утримання під вартою до вступу вироку у законну силу і взяти його під варту в залі судового засідання.

    Строк  відбування покарання рахувати з часу взяття під варту з 10 лютого 2009 року.

    На вирок можна буде подать апеляцію протягом 15 днів до апеляційного суду Луганської області, шляхом її направлення через Міловський районний суд,  засудженому у той  же день однак після отримання копії вироку.

       Суддя:                     С.І. Чехов

•