Справа № 151/11831/14-к Провадження №11-сс/773/211/14 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В.П.

Категорія: в порядку КПК України Доповідач: Хлапук Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2014 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Хлапук Л.І.,

суддів – Фідрі О.М., Борсука П.П.,

при секретарі – Власюк О.С.,

з участю прокурора – Матрунчика О.І.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 липня 2014 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1,-

встановив:

          ОСОБА_1 підозрюється у вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України. За клопотанням заступника начальника відділу СУ УМВС України у Волинській області для забезпечення виконання вироку в частині майбутньої конфіскації майна та заявленного цивільного позову, ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду накладено арешт на майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1: виробниче приміщення, що в м. Рожище по вул. Гагаріна, 14 А, земельну ділянку кадастровий номер 0724510100:01:009:0122 за тією ж адресою, квартиру за адресою м. Київ, вул. Дехтярівська, 25 ААДРЕСА_1, земельні ділянки в с. Топільно Рожищенського району Волинської області за кадастровими номерами 0724586900:01:001:0252, 0724586900:01:001:0251, 0724586900:01:001:0250.

Не погоджуючись з даним арештом ОСОБА_1 посилається на те, що він накладений на нього без достатніх підстав, за відсутності висновків фінансової експертизи про фактичний розмір заподіяних збитків, відсутності достатніх доказів його винуватості і не закінченні досудового розслідування справи, не врахування постанови слідчого від 22.07.2014 року про зняття арешту з вищевказаного майна та співрозмірності обмеження його права власності із розміром збитків.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати, відмовивши в задоволенні клопотання про накладення арешту на його майно.

Заслухавши доповідача, який доповів суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1, який її підтримав, міркування прокурора про залишення ухвали без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.

Згідно п. 1 ст. 170 КПК України арешт майна ? це тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно чи заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя відповідно до ст. 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; можливий розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; розумність та співрозмірність, обмеження права власності з завданням кримінального провадження.

Виконуючи данні вимоги закону, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_2 обвинувачується в ряді злочинів, один з яких є тяжким та передбачає конфіскацію майна.

Враховано і вмінений розмір заподіяної шкоди 577939 грн. 70 коп., що більш як в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Суддею враховано і правову підставу для арешту належного ОСОБА_1 майна: підозра його у вчиненні корисливих злочинів, заподіяння ними збитків. Перевірено ним і достатність доказів, що вказують на вчинення даною особою кримінального правопорушення.

Не встановлення точного розміру завданої шкоди через неотримання результатів фінансової експертизи не впливає на законність накладення арешту на належне ОСОБА_1 майно.

Про час розгляду справи ОСОБА_1 був повідомлений, його нез’явлення в судове засідання не перешкоджало розгляду справи і не є безсумнівною підставою для скасування винесеної по її результатах ухвали.

Кількість та вартість арештованого майна визначена в розумних розмірах і співрозмірна завданій від злочинів шкоди.

Разом з тим, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд зобов’язані застосувати такий його спосіб, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Даної вимоги закону не врахував слідчий суддя при накладенні арешту на належне ОСОБА_1 майно: виробничі приміщення, житло, земельні ділянки, що фактично позначається на інтересах інших осіб: його членів сім’ї, найманих робітниках, оскільки обмежується їх право користування даним майном.

В зв’язку з цим апеляційний суд вважає за необхідне внести зміни в ухвалу слідчого судді, обмеживши арешт майна ОСОБА_1 забороною будь-яким чином розпоряджатися вказаним в ухвалі слідчого судді майном.

Керуючись ст. 404-405, 407-408, 422 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Луцького місмькрайонного суду Волинської області від 22 липня 2014 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1 змінити, заборонити ОСОБА_1 будь-яким чином розпоряджатися належним йому майном: виробничим приміщенням в м. Рожище по віл. Гагаріна, 14 А, земельною ділянкою, кадастровий номер 0724510100:01:009:0122 за тією ж адресою, квартирою за адресою: м. Київ, вул. Дехтярівська, 25 ААДРЕСА_1, земельними ділянками в с. Топільно Рожищенського району Волинської області за кадастровими номерами 0724586900:01:001:0252, 0724586900:01:001:0251, 0724586900:01:001:0250.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: