УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 р. Справа № 876/903/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Ільчишин Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Львівська ПМК №7» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Львівська ПМК №7» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду з Вищого адміністративного суду України надійшла адміністративна справа за позовом відкритого акціонерного товариства «Львівська ПМК №7» (надалі - ВАТ «Львівська ПМК №7») до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Пустомитівському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000132350/0 від 20.01.2009 року, №0000132350/1 від 30.03.2009 року, №0000132350/2 від 10.06.2010 року, №0000142350/0 від 20.01.2009 року, №0000142350/1 від 30.03.2009 року, №0000142350/2 від 10.06.2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та не підтвердженими доказами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 року в задоволені позовних вимог відмовлено. Суд, врахувавши висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 08.09.2014 року у справі К/800/52849/13 прийшов до висновку про правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0000132350/0 від 20.01.2009 року, №0000132350/1 від 30.03.2009 року, №0000132350/2 від 10.06.2010 року, №0000142350/0 від 20.01.2009 року, №0000142350/1 від 30.03.2009 року, №0000142350/2 від 10.06.2009 року, оскільки погодився з висновком ДПІ у Пустомитівському районі про наявність в діях позивача порушень вимог п. 1.25 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.2, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1, 11.2.3 п. 11.2 ст. 11, п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також вимог п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Покликання маються на те, що на підтвердження розміру податкового кредиту з податку на додану вартість та розміру валових витрат під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду справи не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ВАТ «Львівська ПМК №7» зареєстровано 29.09.1998 року Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області; узято на податковий облік в органах державної податкової служби 01.07.1992 року за №120.

У період з 28.11.2008 року по 25.12.2008 року ДПІ у Пустомитівському районі проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Львівська ПМК №7», про що складено Акт №4/232/05513158 від 08.01.2009 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 1.25 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.2, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1, 11.2.3 п. 11.2 ст. 11, п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 111099 грн.; п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 49669 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 20.01.2009 року: №0000132350/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов»язання з податку на прибуток в розмірі 164154 грн. (111099 грн. - основний платіж, 53055 грн. - штрафні (фінансові) санкції); №0000142350/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 74504 грн. (49669 грн. - основний платіж, 24835 грн. - штрафні фінансові санкції).

За результатами адміністративного оскарження відповідачем дані податкові повідомлення-рішення залишено без змін та винесено податкові повідомлення-рішення: №0000132350/1 від 30.03.2009 року, №0000132350/2 від 10.06.2010 року, яким визначено суму податкового зобов»язання з податку на прибуток в розмірі 164154 грн., у тому числі за основним платежем 111099 грн., за штрафними санкціями 53055 грн.; №0000142350/1 від 30.03.2009 року, №0000142350/2 від 10.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 74504 грн., у тому числі за основним платежем 49669 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 24835 грн.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв»язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов»язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податків товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно із п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно у вигляді сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону.

Відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безнадійною заборгованістю є, зокрема, заборгованість по зобов»язаннях за якою минув строк позовної давності.

Згідно із п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума заборгованості відноситься на валові витрати у разі, якщо строк позовної давності за відповідним договором з дебітором минув до моменту набрання чинності цим Законом. У цьому ж періоді дебітор збільшує свої валові доходи на таку саму суму.

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв»язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що витрати на рекультивацію неорганічного кар»єру із влаштування під»їзної дороги в урочищі с. Соснина є необ»єктивними та економічно невигідними, а пред»явлені до перевірки та наявні у матеріалах справи документи не містять інформації про економічний ефект для підприємства від використання наданих послуг, таким чином відповідач прийшов до вірного висновку про заниження ВАТ «Львівська ПМК №7» податку на прибуток на загальну суму 111099 грн., виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що ВАТ «Львівська ПМК-7» у III кварталі 2007 року віднесло на валові витрати послуги рекультивації неорганічного кар»єру із влаштування під»їзної дороги в урочищі с. Соснина в сумі 248334 грн., в т.ч.: 144167 грн. - послуги бульдозера, надані ФО-П ОСОБА_1; 104167 грн. - транспортні послуги, надані ФО-П ОСОБА_2

Відповідно до рішення Семенівської сільської ради №426 від 23.01.2006 року було вирішено звернутись до керівництва районної ради Пустомитівського району з проханням приєднати земельну ділянку (неорганічний кар»єр) до меж с. Милошовичі. У випадку позитивного вирішення даного питання районною радою запропонувати ВАТ «Львівська ПМК-7» оплатити вартість проекту змін меж населеного пункту с. Милошовичі, запропоновано ВАТ «Львівська ПМК-7» виконати роботи по рекультивації за власні кошти.

Позивачем до суду надано договори, акти виконаних робіт, зведений кошторисний розрахунок будівництва, журнал-ордер і відомості по рахунках 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками».

Проаналізувавши вищенаведені документи, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що позивачем не доведено зв»язок отриманих послуг з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності, що свідчить про правильність висновків відповідача щодо встановлених порушень податкового законодавства за період перевірки.

Крім того, судом встановлено, що податковим органом під час перевірки позивача встановлено, що ВАТ «Львівська ПМК-7» в порушення п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищило валові витрати в сумі 64130 грн. внаслідок віднесення до таких сум двічі: по даті списання коштів з банківських рахунків платника на оплату товарів; по даті оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - даті фактичного отримання результатів робіт, у т.ч. ТОВ «Керамбуд» в сумі 18614 грн. (4 кв. 2007 р.), ТОВ «ІММ» в сумі 25000 грн. (2 кв. 2008 р.), СП «НОТ» в сумі 4081 грн. (2 кв. 2008 р.), ТОВ «Сокальський Добробуд» в сумі 16435 грн. (2 кв. 2008 р.).

Колегія суддів погоджується з висновком окружного суду про порушення ВАТ «Львівська ПМК-7» п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки відповідно до журналів-ордерів по 631 рахунку сальдо взаєморозрахунків становило 0 грн., будь-яких доказів того, що станом на 30.06.2008 року по ТОВ «ІММ» обліковується і кредиторська і дебіторська заборгованість позивачем не надано. Таким чином, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання позивача на те, що оплата за будівельні матеріали здійснена відповідно до рахунку б/н від 06.03.2008 року, а оприбутковано цемент за прихідною накладною №2176 від 05.05.2008 року і 30.06.2008 року по ТОВ «ІММ» обліковується і кредиторська і дебіторська заборгованість в сумі 30000 грн.

Крім цього, стосовно віднесення позивачем до складу валових витрат суми 33333 грн. попередньої оплати ТОВ ЛТД «Ювіт», судом встановлено, що відповідно до угоди №2.1-03-08 від 19.03.2008 року ТОВ ЛТД «Ювіт» мас статус платника єдиного податку за ставкою 6 відсотків.

Твердження позивача про те, що відповідачем під час перевірки за основу обліку валових витрат брались дані не бухгалтерського обліку, а дані оборотно-сальдових відомостей по рахунку валових витрат суд першої інстанції вірно визнав як помилкові, оскільки при перевірці задекларованих показників у Деклараціях з податку на прибуток проводилась перевірка по даних бухгалтерського обліку, співставляючи з оборотно-сальдовими відомостями по рахунках ВД, ВВ. У акті податкової перевірки зазначено, на підставі яких документів проводилась перевірка кожного рядка Декларацій. Відповідно до представлених до перевірки документів встановлено завищення валових витрат в сумі 79200 грн., які не підтверджено документально.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком контролюючого органу про порушення ВАТ «Львівська ПМК-7» вимог п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11, ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також до вірного висновку прийшов окружний суд щодо порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», так як ВАТ «Львівська ПМК-7» віднесло до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму ПДВ по послугах рекультивації неорганічного кар»єру з влаштування під»їзної дороги в урочищі с. Соснина, використання яких в господарській діяльності підприємства не підтверджено належними первинним документами, зокрема, по податкових накладних виписаних ФО-П ОСОБА_2 на загальну суму ПДВ 20834 грн. та ФО-П ОСОБА_1 на загальну суму ПДВ 28835 грн.

          З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Львівська ПМК №7» залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 року у справі №813/6741/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий суддя :           Л.Я. Гудим

Судді:           О.М. Довгополов

Н.В. Ільчишин