Справа № 1 la-608 2008 р. Головуючий 1 інстанції - Волвенко В.І.
Категорія: 162 ч. 1 КК України Доповідач - Буженко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2008 року Колегія суддів судової плати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого судді - Годуна В.А.;
суддів: Буженко Н.В.;
Вороненко Т.В.;
з участю прокурора - Литвиненка О.О.;
засудженого - ОСОБА_1;
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 3 квітня 2008 року;
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий;
виправданий за ст. 162 ч.1 КК України за відсутністю в його діях складу цього злочину.
Досудовим слідством ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 05.11.2007 року близько 09.00 год. незаконно, умисно, проти волі власників, переслідуючи мету на порушення конституційного права на недоторканність житла, яке передбачено ст. 30 Конституції України, таємно проник у житло ОСОБА_2, яке розташовано за адресою АДРЕСА_1, де знаходився без дозволу власника.
В апеляції прокурор, що брав участь в розгляді справи, вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню в зв'язку з однобокістю судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
2
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який підтримав свою апеляцію та вважав за необхідне скасувати вирок, заслухавши пояснення виправданого, який вважав вирок суду законним, а апеляцію прокурора такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.
Під час судового розгляду кримінальної справи в діях підсудного ОСОБА_1 суд першої інстанції не знайшов складу злочину, передбаченого ст. 162 ч.1 КК України.
З даним висновком суду, на думку колегії суддів, погодитись не можна, в зв'язку з тим, що він не підтверджується матеріалами кримінальної справи.
Стаття ЗО Конституції України гарантує кожному громадянину недоторканність житла.
Згідно до диспозиції статті 162 ч.1 КК України злочинним діянням є незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи, що порушує недоторканність житла громадян.
Під порушенням недоторканності житла розуміється протиправне таємне або відкрите проникнення в чуже житло (будинок, квартиру або кімнату) без згоди власника житла на такі дії. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мотиви злочину можуть бути будь-якими.
Як встановлено з матеріалів справи, а саме з показів потерпілої ОСОБА_3 так і з показів свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що ОСОБА_1 не дозволялося заходити до кімнати потерпілої, оскільки там знаходилось її майно та документи. Так само і вони не мали права без дозволу заходити до помешкання ОСОБА_1
Пред'явлене в судовому засіданні обвинувачення, згідно обвинувального висновку проголошеного прокурором, підсудний ОСОБА_1 усвідомлював, винним себе за ст. 162 ч.1 КК України визнав повністю та дав покази, згідно до яких він свідомо, під час відсутності власників кімнати, без їх дозволу, таємно проник до неї з метою викрадення майна.
Але, всупереч вимогам ст. 334 КПК України, згідно до яких мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити обвинувачення, яке пред'явлено підсудному та визнано судом недоведеним, суд виклав у вироку обвинувачення ОСОБА_1, яке не відповідає постанові про притягнення його в якості обвинуваченого від 31.01.2008 року (а.с.82-83), не було покладено в обвинувальний висновок (а.с,90) і, тим більше, не
3було оголошено в судовому засіданні державним обвинувачем (а.с.106), оскільки містить зовсім іншу редакцію (а.с. 113).
Таким чином, прийнявши рішення про виправдання ОСОБА_1, в мотивувальній частині вироку суд наводив підстави і обґрунтування за обвинуваченням, яке не є чинним, а також суд не прийняв до уваги те, що суб'єктивна сторона злочинів, передбачених ст. 162 та ст. 185 ч.3 КК України повністю співпадають, а за об'єктивною стороною викрадення чужого майна співвідноситься до ст. 162 КК України як спеціальна норма права.
Тому, стосовно дій ОСОБА_1 при умові дрібного викрадання майна, відповідальність настає за фактично скоєне, а у випадку дрібного викрадання чужого майна з проникненням у житло, слід враховувати, що порушення недоторканності житла само по собі є злочином, відповідальність за який передбачено ст. 162 ЮС України.
Враховуючи вище викладене, на думку колегії суддів, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи є обґрунтованою, підлягає задоволенню, виправдувальний вирок суду підлягає скасуванню, а справа - поверненню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 365-366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь при розгляді справи, задовольнити.
Вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 3 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1, виправданого за ст. 162 ч.1 КК України - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.