Справа №2-а-143/2006 №2-А-31/2007
. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2007 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі;
головуючого - судді Петушкова С. А. ,
при секретарі - Бараннік Н. М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м, Олександрії адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Кіровоградській області про скасування наказу про звільнення з державної служби та заміну формулювання причин звільнення, -
УСТАНОВИВ;
Адміністративний позивач просить: 1,Скасувати наказ Управління внутрішніх справ виконкому Кіровоградської обласної ради народних депутатів від 24 травня 1982 року НОМЕР_1 про звільнення його з органів внутрішніх справ за ст. 69 "Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ" - за. скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу; 2.3обов'язати адміністративного відповідача - управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області змінити формулювання причин звільнення його з органів внутрішніх справ на таке: за власним бажанням в зв'язку з вислугою років та погіршенням стану здоров'я.
Свої вимога мотивує наступним.
Він працював в органах внутрішніх справ на різних посадах з 1951 року. У 1982 році був звільнений, як він вважав, за власним бажанням в зв'язку з вислугою років та погіршенням 'стану здоров'я.
На початку 2006 року, коли відбулося перерахування пенсій працівникам органів внутрішніх справ, пенсію йому було перераховано, але в меншому ніж він очікував, розмірі.
З цього приводу його дружина ОСОБА_2 звернулась з листом до Міністерства внутрішніх справ України. З відповіді начальника пенсійного відділу від 23 лютого 2006 року НОМЕР_2 йому стало відомо, що насправді він був звільнений не з власної ініціативи, а за скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Це І стало причиною перерахування йому пенсії в значно меншому розмірі ніж він очікував.
З наказом про звільнення його ні в момент звільнення, ні згодом - ніхто не ознайомлював.
Протягом усіх 24 років з дня звільнення він жодного разу не ознайомлювався Із
своєю особовою справою і вважав, що звільнений з підстав погіршення стану здоров'я та вислуги років. Тим більше, що в 1982 році він власноручно писав рапорт про звільнення із зазначених підстав і навіть не міг припустити, що формулювання причини звільнення може бути іншим. -
Згаданий рапорт наявний в його особовій справі, з якою він негайно ознайомився, отримавши відповідь МВС України. З приводу зміни формулювання причин звільнення його дружина знову звернулась вже до управління Міністерства, внутрішніх справ України в Кіровоградській області. 4 березня 2006 року було отримано відповідь за НОМЕР_3, з якої вбачається, що комісія з розгляду питань зміни статей звільнення пенсіонерів органів внутрішніх справ прийняла рішення про недоцільність зміни статті звільнення ОСОБА_1.
Вважає, що наказ від 24 травня 1982 року НОМЕР_1 про його звільнення з органів внутрішніх справ за скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу - є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а формулювання причини звільнення повинно бутті змінено з наступних підстав.
При ознайомленні з матеріалами своєї особової справи, що знаходиться в управлінні Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області, він виявив акт комісії по встановленню факту дискредитації звання особи начальницького складу органів внутрішніх справ. За висновками комісії він зловживав службовим становищем та "обростав багатством", що є неприпустимим для працівника, органів внутрішніх справ і дискредитує звання працівника внутрішніх справ.
Свої висновки комісія мотивувала тим, що він має два автомобілі а також придбавав матеріали для будівництва житлового будинку (його син отримав дозвіл на таке будівництво для себе) і при цьому зловживав службовим становищем.
Зазначений акт є наклепницьким, а обставини, викладені в ньому - не відповідають дійсності. Причиною появи такого акту (а згодом і наказу про звільнення), він припускає, стало упереджене ставлення до нього з боку керівництва, викликане справедливою критикою на його адресу.
Обставини, викладені в акті недостовірні та не відповідають дійсності з огляду на наступне.
1.Автомобіль він завжди мав тільки один, який купив у 1969 році (ГАЗ-67 тридцятирічної давності ), який підлягав ремонту і на реєстрацію (облік ДАІ) ним не ставився. Протягом трьох років він намагався відремонтувати автомобіль, придбавав запчастини, в т.ч. деталі кузова і, після ремонту автомобіль зареєстрували в ДАІ як ГАЗ-69. З цього був зроблений невірний (можливо навмисний) висновок комісії про наявність в нього двох автомобілів. У 1974 році він продав ГАЗ-69 та за допомоги батька, який займався бджолярством, придбав новий автомобіль - "Москвич-412", який зареєстрував в ДАІ в грудні 1974 року з дозволу начальника управління внутрішніх справ виконкому Кіровоградської обласної ради народних депутатів.
2,Будинок будував його син. Він, як батько, надавав посильну допомогу в будівництві; придбавав матеріали за готівку, оплачував транспортні витрати, приймав' особисту участь у будівництві. Все що він придбавав для будівництва, було куплено на законних підставах за власні кошти і службове становище при цьому він не використовував. При цьому основні витрати, пов"язані з будівництвом, несли його син та 'батько його нареченої (майбутній тесть). Після закінчення навчання син отримав призначення в інше місце і потреба в будівництві відпала Тому за рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 1 лютого 1983 року НОМЕР_4 моєму синові було дозволено продати незавершене будівництво, що ним і було зроблено.
Наведені обставини та додані до адміністративного позову документи спростовують висновки комісії, яка встановила факт- дискредитації ним особи начальницького складу органів внутрішніх справ. А оскільки наказ про його звільнення був виданий на підставі висновків комісії, то він є незаконним та таким, що порушує його законні права та інтереси в сфері публічно-правових відносин.
Згідно п. 2, ч. 1, ст. .17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Оскільки адміністративний відповідач вважає за недоцільним зміну формулювання причин звільнення, а не про відповідність законодавству та обставинам, - він вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів. Згідно ч,2, ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протнправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Представник адміністративного відповідача вимоги позивана не визнав, пояснив, що позивач без неважної причини пропустив строки позовної давності для звернення до суду, що є підставою для відмови у позові І УВС в Кіровоградській області наполягає на цьому, крім того, його звільнення проведено без ■ порушення діючого на час звільнення законодавства.
Судом встановлено наступне. Адміністративний позивач працював в органах внутрішніх справ на різних посадах з 1951 року. Наказом Управління внутрішніх справ виконкому Кіровоградської обласної ради народних депутатів від 24 травня 1982 року НОМЕР_1 його було звільнено з органів внутрішніх справ за ст. 69 "Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ" - за. скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу.
Однак, як пояснив сам позивач, він знав про зміст оспорюваного наказу, та про формулювання звільнення із часу звільнення, раніше не звертався до суду, оскільки з 1997 року він став отримувати пенсію, яка його влаштовувала. Дані його свідчення підтверджуються довідкою із особової справи позивача, в якій вказано, що трудову книжку та довідку - розрахунок він отримав 27. 05. 1982 року, та його скаргою в МВС СРСР від 14. 03. 1988 року, де він вказує, що знав час винесення та зміст оскаржуваного наказу.
Запасів звільнення позивача з органів МВС, подібні спори вирішувалися в порядку, передбаченому главою 31- А ЦПК 1963 року.
Згідно із ст. 248-5 ЦПК, 1963 року, скаргу може бути подано в суд: у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли особі стало відомо або їй повинно було стати відомо про порушення її прав, свобод чи законних інтересів; або у місячний строк з дня одержання особою письмової відповіді про відмову у задоволенні скарги органом, службовою особою вищого рівня по відношенню до того органу, посадової, службової особи, що постановили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо особою не було одержано на неї письмової відповіді.
На даний час такі спори розглядають в порядку адміністративного судочинства. Згідно із ст. 99 КАС, 1. Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС або іншими законами.
2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод" чи інтересів.
В даному випадку, жодним законодавчим актом не встановлено Інших строків для звернення до суду, як це передбачено ч. З вказаної статті.
Наказ про звільнення позивача видано 24 травня 1982 року. Доводи позивача про те, що він дізнався про підстави винесення наказу тільки 23 лютого 2006 року, суд не приймає, оскільки зміст самого наказу він знав і міг його вчасно оскаржити. У позові він не просить поновити йому строки для звернення до суду. Крім того, виходячи із вищевказаного, підстав для їхнього поновлення немає.
Згідно із ст. 100 КАС, 1. Пропущеная строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи викладене, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 99,100,158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову до Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Кіровоградській області про скасування наказу Управління внутрішніх справ виконкому Кіровоградської обласної ради народних депутатів від 24 травня 1982 року НОМЕР_1 про звільнення його з органів внутрішніх справ за ст. 69 "Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ" - за. скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу, та заміну формулювання причин звільнення - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Апеляційного суду Кіровоградської області може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подасться до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Олександрійський міськрайонний суд.