Справа №2-15 2007 p.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2007 року Кам"янський райсуд Черкаської області
в складі головуючого судді- Коваленка В.І. ири секретарі - Кравченко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам"янка Черкаської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ДП " Косарський спиртовий завод " про стягнення заробітної плати , невиплаченої при звільненні , середнього заробітку за весь час затримки та стягнення моральної шкоди ,-
встановив :
ОСОБА_1 В інтересах ОСОБА_2 звернулась у суд з позовом до ДП " Косарський спиртовий завод" про стягнення заробітної плати , невиплаченої при звільненні , середнього заробітку за весь час затримки та стягнення моральної шкоди , посилаючись на те , що позивачка працювала на посаді заступника ІНФОРМАЦІЯ_1 на ДП " Косарський спиртовий завод". Наказом НОМЕР_1 від 16 жовтня 2006 року вона була звільнена за власним бажанням (ст. 38 КзпП України).
При звільнені їй не виплатили заробітну плату за вересень - жовтень 2006 року та компенсацію за невикористану відпустку за 2006 рік.
Вважає , що вищевказані дії порушують законні права ОСОБА_2 та призвели до моральних страждань , втрати нормальних життєвих зв"язків та вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
07 грудня 2006 року ОСОБА_1, яка є представником позивача, надала
суду доповнення до позовної заяви , в яких просила стягнути з ДП "
Косарський спиртовий завод " 6965 грн. 75 коп. - кошти призначені для виплати при
звільненні та 2000 грн. моральної шкоди.
Крім того, просила стягнути витрати, пов"язані з її явкою до суду у сумі 60 грн,
21 грудня 2006 року представник позивача ОСОБА_1 звернулась у суд із змінами до позовної заяви, в яких просила стягнути з ДП " Косарський спиртовий завод" відшкодування за затримку розрахунку при звільненні у сумі 3762 грн., 2000 грн. моральної шкоди і 90 грн. витрат , пов"язаних з її явкою до суду, посилаючись на те , що 6965 грн. 75 коп., які є розрахунком , були перераховані на особистий рахунок ОСОБА_2 15 грудня 2006 року.
Вважає, що відповідач повинен сплатити позивачці середній заробіток за період з 17 жовтня по 15 грудня 2006 року, тобто за 44 робочі дні.
В результаті неправомірних дій ДП " Косарський спиртовий завод" заподіяв
ОСОБА_2 моральну шкоду спричинив порушення її нормальних життєвих
зв'язків що зумовило моральні страждання через вимушені зміни у звичному
способі життя.
- Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала повністю, просила задовольнити їх.
Суд неодноразово визнавав потрібним, щоб ОСОБА_2 , яка подала позов , дала особисті пояснення . Однак, на неодноразові виклики , ОСОБА_2 до суду не з'явилася.
Представник відповідача у судовому засіданні з позовними вимогами була не згідна, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 була звільнена 16 жовтня 2006 року.В цей день , після 9 год.ОО хв. , остання залишила своє місце роботи і більше на робочому місці до кінця робочого дня не появилась. До каси за одержанням зазначених вище сум вона не підходила. Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини. Матеріалами справи встановлено , що згідно з наказом НОМЕР_1 від 16 жовтня 2006 року ОСОБА_2 була звільнена з посади заступника ІНФОРМАЦІЯ_1 з 16 жовтня 2006 року за власним бажанням (ст. З 8 КзпП України).
Вранці , 16 жовтня 2006 року , ОСОБА_2 звернулась із заявою до директора ДП " Косарський спиртовий завод" про звільнення за власним бажанням. В цей же день був винесений наказ, який вказаний вище.
У п.З наказу НОМЕР_1 від 16 жовтня 2006 р. зазначено , що бухгалтерія підприємства мала провести з ОСОБА_2 повний розрахунок . Однак , ОСОБА_2 протягом дня, тобто 16 жовтня 2006 року , до каси заводу для отримання їй всіх сум, що належать їй від підприємства , не підійшла.
Вказаний вище факт був підтверджений директором ДП " Косарський спиртовий завод" Харламовим О.В. , Войцехівською В.О. , начальник відділу кадрів, ОСОБА_3, яка працювала з ОСОБА_2 разом.
Вищевказані особи були допитані під час розгляду справи по суті як свідки .Зокрема, вони пояснили, що 16 жовтня 2006 року о 8 год. 00 хв. приїхала на роботу ОСОБА_2 , через півгодини була звільнена, а о 9 год.ОО хв. здала ключ від свого кабінету і залишила приміщення заводу. Протягом цього дня вона на заводі не появилась, до каси за одержанням сум, що належать їй від підприємства не підходила. 16 жовтня 2006 року одержала трудову книжку.
Відповідно до п.4ч.1ст.169 ЦПК України, суд неодноразово визнав потрібним , щоб сторона , яка подала позов , дала особисті пояснення . Однак , ОСОБА_2 на неодноразові виклики, до суду не з'являлась.
Представник позивача ОСОБА_1, яка була допитана як свідок , суду пояснила , що позивач зайнята на роботі і дати особисті пояснення у неї немає можливості.
Відповідно до платіжної відомості від 16 жовтня 2006 року, яка надійшла до каси підприємства , ОСОБА_2 підприємство повинно було виплатити 6 965,75 грн. - це сума, що належала їй від підприємства у день звільнення, однак ОСОБА_2 за одержанням вище вказаної суми до каси підприємства не підійшла.
Зазначений вище факт підтверджується показами ОСОБА_4, яка працювала на той час ІНФОРМАЦІЯ_2 підприємства. ОСОБА_4 стверджувала, що 16 жовтня 2006 року вона в першій половині дня отримала із бухгалтерії підприємства платіжну відомість про виплату ОСОБА_2 6 965 грн.. Однак , протягом дня і в наступні дні ОСОБА_2 не прийшла за одержанням грошей . Також, що у касу кошти надходять протягом дня , і , що кошти є ще в магазині у банківській установі. Якби ОСОБА_2 звернулась за одержанням коштів ,-то протягом дня зазначена вище сума була б виплачена.
06 листопада 2006 року ОСОБА_1, яка є представником ОСОБА_2 позивача по даній справі , звернулась із заявою по даній справі до директора ДП " Косарський спиртовий завод" , в якій просила надати ряд довідок, поскільки вказані документи їй потрібні для пред"явлення їх у Кам"янський районний суд.
У вказаній вище заяві мови не було проте , щоб ОСОБА_2, виплатили суму , що належать їх від підприємства.
07 листопада 2006 року заступник директора ДП" Косарський спиртовий завод" Кобзар Ф.І. направив за місцем проживання позивача телеграму, в якій було зазначено :" просимо прибути в Косарський спиртзавод для проведення повних розрахунків при звільненні " , Однак , ОСОБА_2 на зазначену телеграму відповіді не дала , для отримання всіх розрахунків на завод не прибула.
В своєму письмовому поясненні ОСОБА_2 і її представник в судовому засіданні пояснили , що ОСОБА_2 телеграму не одержала , поскільки за попередньою адресою на той час не проживала, а проживала у Вінницькій області . Суд вважає , що вини в цьому підприємства нема, поскільки ОСОБА_2 не надала своєї нової адреси.
Згідно з платіжною відомістю від 07 листопада 2006 року з банківської установи , яка обслуговує відповідача, були перераховані кошти для виплати ОСОБА_2 за вересень 2006 p.. Однак, ОСОБА_2 за сумою грошей , яка їй належала , для одержання не звернулась у касу підприємства..
10 листопада 2006 року представник позивача в інтересах ОСОБА_2 пред"явила позов до суду про стягнення заробітної плати , невиплаченої при звільненні працівника.
20 листопада 2006 р. відбулося попереднє судове засідання, на якому була присутня представник позивача і представник відповідача . Представники відповідача на вказаному судовому засіданні повідомили представника позивача, щоб позивач або його представник із довіреністю отримали заробітну плату . Представник позивача погодилась і заявила , що в кінці листопада заробітну плату, тобто суму, яка належить ОСОБА_2 при звільненні, вони отримають . Однак, ОСОБА_2 не з'явилась для одержання коштів , а з'явилась її представник ОСОБА_1 за довіреністю. Остання заробітну плату не отримала, поскільки довіреність , яку пред'явила для одержання заробітної плати , була виконана з допомогою факсу.
15 грудня 2006 р. суми , що належать ОСОБА_2 від підприємства у розмірі 6 965 грн,, були перераховані на особистий рахунок останньої.
Згідно зі ст. 116 КзпП України виплата всіх сум, що належать звільненому працівникові від підприємства, проводяться в день звільнення.
Як зазначено вище , згідно з п.З наказу НОМЕР_1 від 16 жовтня 2006 р. бухгалтерія підприємства повинна була провести з ОСОБА_2 повний розрахунок.
Незважаючи на те , що платіжна відомість про виплату ОСОБА_2 всіх сум, що їй належали, були направлені до каси і що в касі підприємства знаходились 755 грн. , що гроші були у магазині (виручка) , який належить підприємству, а також кошти були у банківській установі , яка обслуговувала підприємтсво , ОСОБА_2 за всією сумою , що їй належала від підприємства , за отриманням до каси не звернулась протягом 16 жовтня і в наступні дні 2006
Р-
Відповідно до ст. 117 КзпП України правила про відповідальність за затримку
розрахунку при звільненні поширюється на випадки невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунок, якщо він у день звільнення не працював.
Як вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_2 працювала тільки до 10год.00хв. , а після залишила підприємство, до каси за одержанням розрахунку чне підходила. Після 16 жовтня 2006 р. з вимогою видати їй розрахунок до підприємства не зверталась.
Таким чином , суд вважає, що вина відповідача у невиплаті належних ОСОБА_2 сум від підприємства відсутня , оскільки остання у день звільнення фактично не працювала , в цей день до каси за отриманням розрахунку не зверталась , на другий день і в наступні дні вимог про розрахунок до підприємства не пред"явила.
Виходячи із викладеного вище , суд вважає , що позов в цій частині задоволенню не підлягає .
Представник позивача ОСОБА_1 просила стягнути на її' користь витрати , пов"язані з її явкою до суду в сумі 90 грн..
Відповідно до ч.2 ст.85 ЦПК України сторони, на користь якої ухвалено судове рішення та її представникові сплачується іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту) , а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.
У зв"язку з тим, що судове рішення не було ухвалено на користь позивача, то в задоволенні позову в частині стягнення 90 грн, необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 208 , 209 ,212 - 215 ,218 ,234,' 295 ЦПК України, ст.ст. 116 ,117 КзпП України, вирішив :
В позові представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ДП " Косарський спиртовий завод " про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні, середнього заробітку за весь час затримки та стягнення моральної шкоди - відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП " Косарський спиртовий завод" про стягнення 90 грн, - відмовити .
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Кам"янський райсуд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарга , з подачею її копії до апеляційної інстанції , або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України .
Суддя