Справа № 148/964/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.

при секретарі Носулько К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 соціального захисту населення Тульчинської райдержадміністрації до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених державних допомог, -

ВСТАНОВИВ:

До Тульчинського районного суду 05.05.2015 звернулося ОСОБА_1 соціального захисту населення Тульчинської райдержадміністрації з позовом про стягнення з ОСОБА_2 надміру виплачених державних допомог.

Позов мотивовано тим, що у період з 10.09.2013 по 21.01.2015 ОСОБА_3 призначалася державна соціальна допомога інвалідам з дитинства з надбавкою на догляд. Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається одному з непрацюючих батьків, усиновителю, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом. Позивачем проведено перевірку правильності та повноти інформації наданої відповідачем для призначення допомоги і установлено факт трудових відносин. Унаслідок несвоєчасного повідомлення про працевлаштування виникла переплата у розмірі 12897,90 грн., вказану суму позивач просить суд, стягнути з відповідача.

До суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі, мотивована тим, що даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача ОСОБА_1 соціального захисту населення Тульчинської райдержадміністрації у судового засіданні заперечила проти задоволення заяви, вважає, що позов поданий у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідач ОСОБА_2 свою заяву підтримала з підстав викладених в ній та просила суд її задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву, вважає, що заява відповідача підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Частиною 1, 2 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», встановлено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

В силу ч. 3 ст. 4 цього Закону, місцеві державні адміністрації знаходяться відповідно в обласних і районних центрах, місті Києві. Пунктами 1, 2, 3 Положення про ОСОБА_1 соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації, затвердженим розпорядженням Тульчинської районної державної адміністрації № 1-р від 04.01. 2013, встановлено, що  ОСОБА_1 соціального захисту населення районної державної адміністрації (далі – управління) утворюється головою районної державної адміністрації, входить до її складу і в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечує виконання покладених на цей підрозділ завдань. ОСОБА_1 підпорядковане голові районної державної адміністрації, а також підзвітне і підконтрольне Департаменту соціального захисту населення, сім’ї та молоді обласної держадміністрації. ОСОБА_1 у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики, розпорядженнями голови районної державної адміністрації, а також положенням про управління.

Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації є структурним підрозділом Тульчинської районної державної адміністрації, яка у свою чергу є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 цього ж Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно до прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Пунктом 1 частини першої статті 18 КАС України визначено предметну підсудність адміністративних справ, а саме - місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні справи, у яких однією зі сторін є орган місцевого самоврядування.

Тому, з урахуванням характеру спору і суб'єктного складу сторін у справі, вказаний спір має ознаки публічно-правового спору і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Проте, відповідно до визначеної пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 18 КАС України предметної підсудності адміністративних справ вказаний спір підсудний місцевому загальному суду як адміністративному.

Крім того, згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначено, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17 КАС) віднесено до компетенції адміністративних судів.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що за предметною підсудністю справа підсудна місцевому загальному суду, як адміністративному суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Конституції України, ст. 1, 4 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», п. 1, 2, 3 Положення про ОСОБА_1 соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації, ст. 3, 6, 17, 18 Кодексу адміністративного судочинства України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», п. 1 ч. 1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 – задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 соціального захисту населення Тульчинської райдержадміністрації до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених державних допомог закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області на протязі п’яти днів з дня її проголошення.

Суддя: