Справа № 2-1129/09

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(заочне)

02 березня 2009 року                      Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді                                                    Кухтея Р.В.

при секретарі                                                                             Каліщук Л.Г.

3                                                                                                  участю представника позивача         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства

комерційного банку (далі - ЗАТ КБ) «Приватбанк» про зобов'язання вчинити дії,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ЗАТ КБ «Приватбанк» про зобов'язання вчинити дії. Свій позов обґрунтовує тим,  що 24 квітня 2008 року сторонами укладено договір № SAMDN 06000703399898 про депозитний вклад «Комбі» на суму вкладу 150000 грн. строком на 12 місяців. За умовами договору позивачу надавалась можливість встановити кредитний ліміт на суму 65% від суми вкладу,  яка по першій вимозі позивача мала бути зарахована на депозитну карту для подальшого використання через банкомат чи відділення банку. Однак,  коли позивач вирішила скористатись можливістю використати кошти належні їй через лікування,  то дирекція банку не надала дозволу на здійснення такої операції. Коли позивач звернулась в банк з письмовою вимогою,  їй було відмовлено,  посилаючись на постанову Правління Національного банку України від 11 жовтня 2008 року № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків».Через відмову банку позивач змушена була позичати гроші в інших людей в сумі 20000 грн. під 10% місячних строком на 2 місяці. В даний момент вона не отримує ніяких прибутків. Крім того позивачу була спричинена моральна шкода,  яка проявляється безсонням та погіршеними аналізами. Просить суд визнати незаконними дії ВГРУ «Приватбанк» по відмові у наданні кредитного ліміту на депозитний рахунок,  зобов»язати відповідача встановити кредитний ліміт в розмірі 65% від суми депозитного вкладу. Стягнути з відповідача в користь позивача матеріальні збитки в розмірі 4000 грн. на покриття витрат по позиці,  20000 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача збільшив позовні вимоги,  просив суд визнати незаконними дії ВГРУ «Приватбанк» по відмові у наданні кредитного ліміту на депозитний рахунок,  зобов»язати відповідача встановити кредитний ліміт в розмірі 65% від суми депозитного вкладу,  стягути з відповідача в користь позивача 8000 грн. матеріальної шкоди на покриття витрат по позиці,  20000 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився,  по невідомій суду причині,  хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи,  про що підтверджується розписка про отримання судової повістки.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи,  що відповідає вимогам  ст.  224 ЦПК України.

2

Заслухавши пояснення представника позивача,  дослідивши письмові докази,  суд приходить до висновку,  що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено,  що 24 квітня 2008 року сторонами укладено договір № SAMDN 06000703399898 про депозитний вклад «Комбі»,  на суму вкладу 150000 грн. строком на 12 місяців (а.с. 7).

Згідно розписки позивач ОСОБА_1 отримала позику на 2 місяці зі сплатою 10% місячних (а.с.  10).

Відповідно до вимог ч. 2  ст.  1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Згідно  ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України,  які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках,  встановлених Конституцією України. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо

постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону,  застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону. Інші органи державної влади України,  органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти,  що регулюють цивільні відносини,  лише у випадках і в межах,  встановлених Конституцією України та законом.

Як визначено  ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк видає нормативно-правові акти з питань,  віднесених до його повноважень,  які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування,  банків,  підприємств,  організацій та установ незалежно від форм власності,  а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку,  а також інструкцій,  положень,  правил,  що затверджуються

постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили,  крім випадків,  коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.

Суд не бере до уваги посилання представників відповідача на положення постанови Правління Національного банку України № 319 від 11 жовтня 2008 року,  оскільки ними не подано жодних доказів на підтвердження того,  що вказана

постанова зареєстрована в Міністерстві юстиції України. Крім того,  до спірних відносин слід застосувати норми Цивільного кодексу України як нормативно-правового акту,  що має вищу юридичної силу.

Позивач вважає,  що їй також була заподіяна моральна шкода,  яка полягає в безсонних ночах та погіршеними аналізами.

Отже,  слід визнати дії Волинського головного регіонального управління закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» щодо відмови у наданні ОСОБА_1 кредитного ліміту на депозитний рахунок неправомірними та зобов»язати закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» встановити ОСОБА_1 кредитний ліміт в розмірі 65% від суми депозитного вкладу. Стягнути з відповідача в користь позивача 8000 грн. матеріальної шкоди на покриття витрат по позиці,  а в решті позовних вимог відмовити.

Керуючись  ст.  ст. 10,  11,  58,  60,  88,  209,  215,  218 ЦПК України,  на підставі  ст.  ст. 4,  1058,  1060,  1061 ЦК України,   ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

3

Визнати дії Волинського головного регіонального управління закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» щодо відмови у наданні ОСОБА_1 кредитного ліміту на депозитний рахунок неправомірними та зобов»язати закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» встановити ОСОБА_1 кредитний ліміт в розмірі 65% від суми депозитного вкладу.

Стягнути з Волинського головного регіонального управління закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в користь ОСОБА_1 8000 (вісім тисяч) грн. матеріальної шкоди на покриття витрат по позиці.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів після проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку,  передбаченому ч.4  ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не буде подана в строк,  встановлений статтею 294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача,  поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.