ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 2602/4739/12
провадження № 2/753/1787/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
"14" березня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Дубаса В.А.,
при секретарі - Ридзель О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Оранта» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
в с т а н о в и в:
У листопаді 2012 року ВАТ «НАСК «Оранта» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що 09.09.2009 року з вини відповідача ОСОБА_2 сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який було застраховано за договором добровільного страхування транспортного засобу №001628, укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ «НАСК «Оранта». Відповідно до платіжного доручення №19656 від 26.11.2009 року ВАТ «НАСК «Оранта» виплатило страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 у сумі 23 688 грн. 78 коп.
Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована у страховій компанії ВАТ УСК «Дженералі Гарант», позивач звернувся до ВАТ УСК «Дженералі Гарант» з претензією в порядку досудового врегулювання спору з вимогою відшкодувати позивачу суму страхового відшкодування, яке він виплатив за договором майнового страхування.
ВАТ УСК «Дженералі Гарант» 21.12.2010 року перерахувало на рахунок позивача регресне відшкодування у сумі 18 460 грн. 26 коп.
Оскільки позивачу сплачено лише частину регресного відшкодування, позивач просить суд стягнути з відповідача різницю між розміром шкоди та страховою виплатою у сумі 5228 грн. 52 коп.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.ст.169 ч.4, 224-226 ЦПК України, оскільки представник позивача та третя особа не заперечували проти заочного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Subaru» д.н.з НОМЕР_2 12 вересня 2009 року о 15 год. 40 хв. в м.Києві по вул. Грінченка не врахував дорожню обстановку, та не дотримався безпечної дистанції руху, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобілем «Тоуота» д.н.з. НОМЕР_3, які зупинились на вимогу дорожніх знаків, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 29.09.2009 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляду штрафу.
Автомобіль «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 було застраховано у страховій ВАТ «НАСК «Оранта» згідно договору добровільного страхування транспортного засобу №001628 від 03.09.2008 року, який укладено із ОСОБА_4
Відповідно до страхового акту № СТО-09-11174/1 від 14.09.2009 року та розрахунку страхового відшкодування до нього вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 складає 23 688 грн. 78 коп.
Позивач у справі відповідно до платіжного доручення №19656 від 26.11.2009 року переказав страхове відшкодування вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 на загальну суму 23 688 грн. 78 коп.
Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об’єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, що передбачено ч. 1 ст. 1191 ЦК України.
Згідно зі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована у страховій компанії ВАТ УСК «Дженералі Гарант», яка перерахувала на рахунок позивача регресне відшкодування у сумі 18 460 грн. 26 коп., що не заперечується позивачем, однак залишилась невідшкодованою сума у 5228 грн. 52 коп.
Згідно з ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.
Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.
Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 131, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, яке розташоване у м. Києві по вул. Жилянській, 75) шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 5228 грн. 52 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 214 грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ В.А. ДУБАС