Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 січня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі:
головуючого судді – Шимківа С.С.,
суддів – Хилевича С.В., Шеремет А.М.,
секретар судового засідання – Панас Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокуратури Рівненської області на рішення Рівненського міського суду від 16 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Рівненської області, Державної Казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 16 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 до прокуратури Рівненської області, Державної Казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду –задоволено частково.
Стягнуто за рахунок коштів державного бюджету через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, завданої сплаченими в кримінальній справі судовими та іншими витратами в розмірі 5 000 грн..
Стягнуто за рахунок коштів державного бюджету через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди, завданої йому незаконними діями органів дізнання та досудового слідства в розмірі 88 322 грн..
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, прокуратура Рівненської області оскаржила його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі зазначає, що сплачені ОСОБА_1 кошти в розмірі 5 000 грн. за проведення науково-правової експертизи не відносяться до судових витрат та інших витрат, відшкодування яких передбачено ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, __________________________________________________________________________________________________________
Справа № 1715/14823/12 Головуюча у І інстанції –Музичук Н.Ю.
Провадження № 22-ц-787/48/2013 Доповідач –Шимків С.С.
досудового слідства, прокуратури і суду".
Також на думку апелянта, судом першої інстанції безпідставно стягнуто моральну шкоду, оскільки позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що внаслідок розслідування кримінальної справи він був позбавлений можливості реалізувати свої звички і бажання, погіршилися його відносини з оточуючими людьми чи завдано інших негативних наслідків морального характеру.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд виходив з того, що ОСОБА_1 перебував під слідством та судом 79 місяців. Однак, судом не враховано, що ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 20.08.2008 року залишено без змін вирок Рівненського міського суду від 22.10.2007 року, яким ОСОБА_1 виправдано.
У подальшому ухвалою Верховного Суду України від 24.03.2009 року ухвалу апеляційного суду скасовано, а кримінальну справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Тобто, з 20.08.2008 до 24.03.2009 року ОСОБА_1 не перебував під слідством та судом. Таким чином він перебував під слідством та судом не 79 місяців, а близько 74 місяців.
Посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Державна Казначейська служба України рішення суду не оскаржувала.
У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає рішення суду законним та обгрунтованим. Просить змінити його в частині нарахування суми завданої моральної шкоди з 79-ти місяців до 77 місяців, змешивши відповідно суму стягнення з 88 322 грн. до 86 086 грн..
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди, які зазначені в п.п. 1, 2 розрахунку, є підставними та обгрунтовані належними доказами.
Висновки суду відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” (далі Закон) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.
Відповідно до наведених у ст. 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода (п. 5 ст. 3 зазначеного Закону).
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Установивши, що постановою слідчого Рівненської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 30 грудня 2010 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України було закрито за відсутністю складу злочину і те, що внаслідок дій посадових осіб органів досудового слідства та прокуратури йому завдано моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди.
У той же час, апеляційним судом встановлено, що ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 20 лютого 2008 року, а не від 20 серпня 2008 року, як помилково зазначено в апеляційній скарзі, залишено без змін вирок Рівненського міського суду від 22 жовтня 2007 року, яким ОСОБА_1 виправдано.
Згідно ст. 384 КПК України, який діяв на той час, перегляд судових рішень суду першої та апеляційної інстанції здійснюється Верховним Судом України на підставі касаційної скарги сторін по справі або касаційного подання прокурора.
Касаційне подання прокуратури Рівненської області по вказаній вище кримінальній справі було отримане Верховним Судом України 07 квітня 2008 року.
Отже, позивач не перебував під слідством і судом з 20 лютого 2008 року по 07 квітня 2008 року, тобто - 1 місяць і 18 днів.
Таким чином, час його перебування під слідством і судом становитиме 77 місяців і 12 днів, у зв"язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить змінити рішення суду в частині нарахування моральної шкоди з 79-ти місяців до 77 місяців, змешивши відповідно суму стягнення з 88 322 грн. до 86 086 грн..
Виходячи із засад розумності, поміркованості і справедливості, ураховуючи характер та обсяг моральних страждань, які зазнав позивач у зв'язку з незаконним порушенням кримінальної справи, незаконним обранням запобіжного заходу, розмір відшкодування заподіяної йому моральної шкоди, унаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового слідства із урахуванням поданих заперечень необхідно визначити в розмірі 86 086 грн., що відповідатиме вимогам чинного законодавства та роз’ясненням, що містяться в п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
Згідно платіжного доручення від 27 березня 2007 року позивачем проведена оплата вартості науково-правової експертизи у зазначеній вище кримінальній справі, яка була призначена постановою Рівненського міського суду від 16 листопада 2006 року в сумі 5000 грн., що сторонами не заперечується.
За таких обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку про підставність позовних вимог у частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 5000 грн..
Доводи апеляційної скарги і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке би призвело до неправильного вирішення справи. Підстав для скасування судового рішення немає.
У той же час, оскільки судом першої інстанції неправильно визначено термін перебування позивача під слідством і судом, розмір стягнутої на його користь моральної шкоди підлягає зменшенню з 88 322 грн. до 86 086 грн..
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу прокуратури Рівненської області задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 16 листопада 2012 року змінити, зменшивши відповідно суму стягнення за рахунок коштів Державного бюджету через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди, завданої йому незаконними діями органів дізнання та досудового слідства з 88 322 грн. до 86 086 грн..
У решті рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Хилевич С.В.
Шеремет А.М.