Єдиний унікальний номер 2-1/10

Номер провадження 2-1/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2010 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого — судді Сивака В.І.

при секретарі Ткач Н.П.

з участю: представника позивачки ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2.

представника відповідачів ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни справу за позовом ОСОБА_4, в інтересах якої за дорученням діє ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачка ОСОБА_2, представник її та ОСОБА_5- ОСОБА_3 в судовому засіданні не визнали позовні вимоги вказавши, що:

• ОСОБА_6 був хворий про що свідчать виписки з історії хвороби Сокирянської ЦРЛ, госпіталю, висновок обласної консульта¬тивної поліклініки м.Чернівці і потребував догляду за ним дома, в райлікарні, госпіталі і в 2005-2006 роках просив це робити ОСОБА_2, яка возила його неодноразово в у вищевказані лікувальні заклади;

• ОСОБА_6 наполягав переоформити будинок на ім’я ОСОБА_2, однак та спочатку відмовлялася мотивуючи необхідністю повідомити його дочок - позивачку ОСОБА_4 і ОСОБА_7 але остання 05.05.2006 року телефонувала сама і в розмові сказала, що їй та позивачці відомо, що їх батько переписує будинок на ОСОБА_2;

• між позивачкою, її сестрою ОСОБА_7 та їх батьком ОСОБА_6 не було добрих відносин і позивачка підтверджує це листом в якому вказує, що він ганьбить їх за те, що вони напозичали грошей і втекли в Італію. Пише також про будинок, що вона і ОСОБА_7 не мають права розпоряджатися його майном. Він сам має за життя визначитися з будинком і вони не можуть його заставити переписати будинок на них;

• ОСОБА_6 не отримував вклади в банку, тому що їх ніхто не видавав, його пенсії складала 423 грн., а позивачка сім років не турбувалася про нього, а коли їй стало відомо, що будинок батько переоформив на ОСОБА_2, почала висилати гроші, готуючись таким чином до суду, але для його лікування, поховання, проведення обідів використовувалися кошти ОСОБА_2;

• відповідачка ОСОБА_5 та ОСОБА_6 навпаки допомагали позивачці, так як та перед від’їздом в Ізраїль півроку проживала і годувалася у них, а для від’їзду за кордон вони позичили їй 800 дол. США, які віддавали з пенсії;

• позивачка знала, що ОСОБА_6 не переоформить на неї або на ОСОБА_7 будинок, а тому не приїжджали до нього, не приїхала і в грудні 2006 року коли ОСОБА_6 помер, а приїхала в березні 2007 року щоб оформити спадщину;

• про те, що ОСОБА_6 не бажав переоформити будинок на дочок свідчить приїзд дітей позивачки з Києва, які не питаючи його здоров’я запитали «ОСОБА_8, що з хатою?», а він відповів «Хата буде тому, хто мене буде доглядати, а своїй мамі передайте, що їй тут нічого не світить»;

• договір довічного утримання укладений між відповідачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 29.06.2006 року, посвідчений Сокирянською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1621 і зареєстрований в Державному реєстрі правочинів

29.06.2006 року за реєстраційним номером 1403014 згідно постанови КМУ «Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів» від 26.05.2004 року № 671;

• реєстрація прав власності відповідачки ОСОБА_2 на будинок ОСОБА_6 була проведена 27.12.2006 року в Сокирянській філії ЧК ОБТІ згідно «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом № 7/5 від 07.02.2002 року, який зареєстрований в Мін'юсті України 18.02.2002 року за № 157/6445;

• з дня укладення договору довічного утримання і до дня смерті ОСОБА_6 не пред'являв ніяких претензій до відповідачки ОСОБА_2 у зв'язку з неналежним виконанням нею умов договору;

• заповіт від імені ОСОБА_6 на відповідачку ОСОБА_5 був оформлений в Сокирянській ЦРЛ, підписаний ним особисто, що підтверджується почеркознавчою експертизою і в той час коли він був при здоровому розумі, світлій пам’яті, про що свідчать витяги з історії хвороби Сокирянської ЦРЛ та «Консультативний висновок» обласної консультативної поліклініки м.Чернівці від 11.10.206 року;

• ОСОБА_6 був не настільки хворим, щоб не розуміти, що він робить, так як лікувався в терапевтичному відділенні ЦРЛ, а не лежав в реанімації. Крім того, він був грамотною і начитаною людиною тому, що був 11-м секретарем Сокирянського РК КПУ і до останнього часу друкував статті в газеті «Дністрові зорі», кореспондентом якої він був;

• згідно ст.334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Згідно ст.745 ЦК України договір довічного утримання підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів здійснюється в Державному реєстрі правочинів державними і приватними нотаріусами і набувач по договору набуває право власності на майно. А вже після цього, це право власності органи БТІ реєструють в Реєстрі прав власності, тобто реєструють уже існуючий факт. Ця реєстрація проводиться в любий час на протязі одного року з дня оформлення договору.

Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити посилаючись на те, що 05.12.2006 року в м.Сокиряни Чернівецької області помер ОСОБА_6 Після його смерті залишилося

спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що по вул.Примака № 24 в м.Сокиряни Чернівецької області. В 2006 році ОСОБА_6 знаходячись на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні Сокирянської ЦРЛ з 06.03 по 27.03; з 26.04. по 10.05; з 05.07. по 17.07.; з 31.08. по 15.09.2006 року і 07.05.2006 року підписав на ім’я від¬повідачки ОСОБА_5 заповіт, що був посвідчений кимось з лікарів або посадовою особою Сокирянської ЦРЛ, а 29.06.2006 року Сокирянською нотаріальною конторою за реєстром № 1621 посвідчено договір довічного утримання між ОСОБА_6 та відповідачкою ОСОБА_2 на житловий будинок № 24, що по вул.Примака в м.Сокиряни Чернівецької області, який зареєстрований у Державному реєстрі права власності на нерухоме майно 27.12.2006 року, які вважає недійсними, оскільки:

• заповіт складений під впливом тяжкої для ОСОБА_6 обставини, так як він був людиною похилого віку, тяжко хворів і в той час знаходився у Сокирянській ЦРЛ на стаціонарному лікуванню, що викликає сумнів у можливості його особистого підпису даного заповіту та підпису у реєстрі виконаного правочину;

• при оформленні заповіту йому не було роз’яснено зміст ст.ст.1233-1236,1248,1253,1254 ЦК України;

• даний заповіт мав бути складеним відповідно до вимог ч.ч. 1,7 ст. 1252 ЦК України, так як ОСОБА_6 07.05.2006 року склав його коли знаходився у лікарні, а потім прийшов 29.06.2006 року у Сокирянську державну нотаріальну контору разом з відповідачкою ОСОБА_2 та склав з нею договір довічного утримання /догляду/, тобто він не був настільки хворим у лікарні, коли 10.05.2006 року був виписаний з неї з покрашенням стану здоров'я, щоб 07.05.2006 року складати там заповіт в супереч вимогам ч.ч. 1.3 ст.203 ЦК України ЦК України, так як волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

• державна реєстрація права власності на нерухоме майно за договором довічного утримання проведена 26.12.2006 року коли ОСОБА_6 помер 05.12.2006 року, а тому ОСОБА_2 не набула права власності на майно за договором, так як відповідно до ч.2 ст.745 ЦК України - договір довічного утримання /догляду/, за яким передається набувачеві у власність, нерухоме майно, підлягає державній реєстрації, а згідно ч.4 ст.334 цього Кодексу право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації;

• позивачці та її сестрі ОСОБА_7 було відомо, що про стан здоров'я ОСОБА_6 піклується відповідачка ОСОБА_5, з якою вони знаходились у нормальних життєвих стосунках, а тому на її ім'я пересилали грошові перекази для підтримки та лікування їх батька, а саме: позивачка на ім’я ОСОБА_5 відправила 15.04.2006 року - 174,76 дол. СІІІА, 18.07.2006 року - 89,55 дол. США, 30.10.2006 року - 88,17 дол. США, 06.12.2006 року - 84,70 дол. США, а Фрей В.1.14.05.2004 року та 18.06.2006 року також вислала по 100 дол. США;

• з 08.11 по 30.11.2004 року ОСОБА_6 знаходився в гостях у ОСОБА_7 в Ізраїлі і білет на літак придбаний був нею;

• починаючи з 04.02.2006 року до 16.12.2006 року ОСОБА_7 постійно підтримувала телефонний зв'язок з ОСОБА_5, а під час знаходження батька в лікарні розмовляла з ним особисто;

• ОСОБА_6 за 2006 рік отримав пенсію у сумі 5074,80 грн.;

• перебуваючи на лікуванні у терапевтичному відділенні Сокирянської ЦРЛ з 06.03. по 27.03.; з 26.04. по 10.05.; з 05.07. по 17.07.; з 31.08. по 15.09.2006 року ОСОБА_6 використовував на лікування отриману пенсію, грошові вклади в банку та перекази доньок із-за кордону.

Судом встановлено, що 05.12.2006 року в м.Сокиряни Чернівецької області помер ОСОБА_6, який за життя залишив на ім’я відповідачки ОСОБА_5 заповіт на все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право. Заповіт було складено і підписано в двох примірниках

07.05.2006 року в присутності двох свідків в Сокирянській ЦРЛ і посвідчено заступником головного лікаря по медичній частині. Особу заповідача було встановлено і дієздатність його перевірена. Даний заповіт зареєстрований в Книзі реєстрації заповітів, посвідчених Сокирянською ЦРЛ під № 3 на сторінці 17 за 2006 рік і один примірник заповіту направлено в Сокирянську державну нотаріальну контору на зберігання.

Крім того, 29.06.2006 року державним нотаріусом Сокирянської державної нотаріальної контори Чернівецької області за реєстром № 1621 посвідчено договір довічного утримання між ОСОБА_6 та відповідачкою ОСОБА_2 на житловий будинок № 24, що по вул.Примака в м.Сокиряни Чернівецької області. Даний договір зареєстрований в Державному реєстрі правочи- нів 29.06.2006 року за реєстраційним номером 1403014, а реєстрація прав власності відповідачки ОСОБА_2 на вказаний будинок згідно довідки № 61 від 31.07.2007 року Сокирянської філії ЧК ОБТІ проведена 27.12.2006 року.

Допитані в судовому засіданні свідки дали показання:

• ОСОБА_9, що в 2006 році вона працювала заступником головного лікаря Сокирянської ЦРЛ і ОСОБА_6 просив її оформити заповіт на ім'я ОСОБА_2 Запросивши двох свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і в їх присутності вона заповнила заповіт, ОСОБА_6 підписав його в двох примірниках, так як форма заповіту була вже віддрукована, а вона посвідчила заповіт. При оформленні заповіту вона «по-людські» роз'яснювала ОСОБА_6 його права, однак не роз’яснювала статті ЦК Укра - ни конкретно, так як не являється юристом. ОСОБА_5 пішла до ОСОБА_12, яка поставила підпис на заповіті, як дозвіл на те, щоб в приймальні заповіт завірили печаткою. Далі ОСОБА_5 віднесла заповіт в нотаріальну контору, де його отримав нотаріус, за що розписався в Книзі реєстрації заповітів ЦРЛ № 3;

• ОСОБА_10, що років 3-4 назад ОСОБА_6 лікувався в лікарні. її запросила ОСОБА_13 як свідка для оформлення заповіту. ОСОБА_13 оформила заповіт від імені ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_5, роз’яснила йому умови заповіту і зачитала його. Після цього ОСОБА_6 сам підписав заповіт;

• ОСОБА_12, що вона працює заступником головного лікаря Сокирянської ЦРЛ. На заповіті є два підписи: її та заступника головного лікаря по медичній частині ОСОБА_9 ЇЇ підпис на заповіті вчинено нею тому, що при відсутності головного лікаря печатка знаходиться в приймальній і за вказівкою головного лікаря ставиться на документ тільки при наявності його або її підпису. ОСОБА_13 посвідчувала заповіт згідно Інструкції;

• ОСОБА_8, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були хороші стосунки, так як вона є їх сусідкою. До них приїжджала дочка ОСОБА_6 і вони з ОСОБА_5 позичали її гроші, так як та мала їхати в Італію. Більше дочки не приїжджали і вона не бачила щоб вони йому щось передавали. ОСОБА_6 скаржився що ні одна з дочок не їдуть до нього, а тому він буде давати заповіт на ОСОБА_5 яка його доглядала. Після смерті ОСОБА_6 його хоронили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 На похорон приїхав з Києва один тільки внук ОСОБА_6, а дочки померлого на похорон не приїжджали;

• ОСОБА_14, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 познайомилися в 1999 році і почали спільно проживати. За весь час спільного проживання у них були добрі стосунки. Він допомагав їм по господарству, возив городину, до млина. ОСОБА_6 хворів і його доглядала ОСОБА_5 та ОСОБА_2, а він возив його в Сокиряни в лікарню, в Чернівці в госпіталь та консультативну лікарню. ОСОБА_6 завжди був при ясному розумі, був грамотною людиною, приймав активну участь в громадському житті міста, писав статті в газету і неодноразово говорив, що він хоче переписати хату на ОСОБА_2 У 2006 році він залишив заповіт на ім’я ОСОБА_5 і уклав з ОСОБА_2 договір довічного утримання, так як у нього є двоє дочок: ОСОБА_14, яка проживає в Ізраїлі і Люда, яка проживає в Італії, але які не надавали йому ніякої допомоги і які були у нього останній раз в 2000 році. Особисто між ним та ОСОБА_6 також були хороші стосунки.

Державний нотаріус Сокирянської державної нотаріальної контори ОСОБА_15 пояснила, що відповідно до ст. 210 ЦК України договір довічного утримання підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий право- чин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. На підставі ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, яка здійснюється відповідним органом, в даному випадку Сокирянською філією ЧК БТІ.

Заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні може бути посвідчений відповідно до ст. 1252 ЦК України головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні. Такі заповіти посвідчуються при свідках і вони прирівнюються до заповітів, посвідчених нотаріусами. Заповіт від імені ОСОБА_6 на ОСОБА_5 був зареєстрований у Книзі реєстрації заповітів, посвідчених Сокирянською ЦРЛ і переданий нотаріусу.

Державний реєстратор Сокирянської філії ЧК ОБТІ ОСОБА_16 пояснив, що право власності на нерухоме майно у набувача виникає після смерті відчужувача і реєстрації цього права проводиться набувачем при наявності свідоцтва про смерть відчужувача та витягу з реєстру правочинів. В даному випадку договір був посвідчений нотаріусом 29.06.2006 року, витяг від 29.06.2006 року, а реєстрація прав ОСОБА_2 була проведена в грудні 2006 року.

З відповіді Головного управління юстиції у Чернівецькій області вбачається, що питання, пов'язані з посвідченням заповітів, прирівнюваних до нотаріально посвідчених /зокрема щодо посвідчення заповіту особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні/ регулюється нормами ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених /далі - Порядок реєстрації/.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Ст.1234 ЦК України визначає, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю і воно здійснюється особисто. Ст.40 Закону України «Про нотаріат», ст.1252 ЦК України визначають, що заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров'я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та інвалідів. Посвідчення такого заповіту має відповідати загальним вимогам законодавства до посвідчення заповітів.

Реєстрація посвідчених заповітів здійснюється відповідно до п.10 Порядку реєстрації, яким передбачено, що посвідчені заповіти і довіреності реєструються посадовими, службовими особами, крім капітанів морських або річкових суден, що плавають під прапором України, начальників пошукових або інших експедицій, в реєстрі для реєстрації заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених /далі - реєстр/, форма якого встановлюється Мін'юстом. Кожний заповіт чи довіреність реєструються під окремим порядковим номером. Номер, під яким зареєстровано заповіт чи довіреність, зазначається в посвідчувальному написі. Реєстр повинен бути прошнурований, аркуші пронумеровані. Реєстрація заповітів і довіреностей провадиться посадовою, службовою особою тільки після підписання нею та скріплення печаткою посвідчувального напису на документі. Запис у реєстрі є доказом посвідчення заповіту чи довіреності.

Щодо питань, пов'язаних з посвідченням договорів довічного утримання, то відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Для реалізації своїх прав набувач нерухомого майна за договором довічного утримання повинен зареєструвати своє право власності. Крім цього, ст.210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцем знаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів за кошти особи, яка звернулася до БТІ.

З висновку № 116 судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи від імені ОСОБА_6, розташовані після слова «Підпис» в оригіналах першого та другого примірників заповіту, укладеного від імені ОСОБА_6 07.05.2006 року, посвідченого заступником головного лікаря по медичній частині Сокирянської ЦРЛ та зареєстрованого в реєстрі за № 3 - виконані самим ОСОБА_6.

З висновків комісійної судово-медичної експертизи встановлено, що ОСОБА_6 хворів, однак за межі компетенції дійсної комісії виходить вирішення питань щодо наявності чи відсутності у нього психічних чи психологічних відхилень, стан його свідомості, відповідно, можливість чи неможливість віддання звіту своїм діям, усвідомлення чи не усвідомлення значення своїх дій та керування ними.

Таким чином, волевиявлення ОСОБА_6 на складання заповіту на ім’я ОСОБА_5 та відчуження будинку на користь ОСОБА_2 було закономірним та вільним, відсутні докази на підтвердження того, що заповіт і договір довічного утримання були ним укладені під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних для нього умовах. Крім того, самим договором були визначені умови надання йому ОСОБА_2 утримання, і про невиконання договору сторони не заявляли. Реєстрація права власності ОСОБА_2 згідно договору довічного утримання після смерті ОСОБА_6 не тягне за собою недійсність цього договору, оскільки сама по собі свідчить про пізніше набуття відповідачкою права власності на зазначене майно.

Ст.334 ч.ч.3,4 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про ви¬знання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації право власності в набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно з ст.210 ч.1 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, установлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Договір довічного утримання /догляду/, за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації за ст.745 ч.2 ЦК України. Разом з тим ст.182 ЦК України передбачена необхідність державної реєстрації як прав на нерухомість, так і правочинів щодо нерухомості.

Державна реєстрація договору про відчуження майна та державна реєстрація права власності на нерухому річ є окремими видами реєстрації.

Державна реєстрація правочинів проводиться на підставі Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, за твердженого постановою КМУ від 26.05.2004 № 671, відповідно до п.2 якого реєстраторами є державні нотаріальні контори приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором реєстру, проводять державну реєстрацію праве чинів, змін, унесених до них, відомостей про припинення їх дії, приймають запити, видають завірені витяги з реєстру та виконують інші функції, передбачені цим порядком.

З огляду на положення п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» від 01.07.2004 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться комунальними підприємствами БТІ на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженої наказом Мін’юсту України від 07.02.2002 №7/5, який зареєстрований в Мін'юсті України 18.02.2002 року за № 157/6445.

. Крім того, підстави для визнання договору недійсними визначені ст.ст.215, 218-235 ЦК України і такі підстави повинні мати місце саме на час укладення такого договору.

З урахуванням наведених положень Закону той факт, що особа зареєструвала своє право власності на нерухому річ пізніше, ніж було укладено правочин, за яким у особи виникло таке право, само по собі не є підставою для визнання відподного договору недійсним.

З’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши досліджені письмові докази, як належними та допустимими і такими, що мають значення для розгляду справи, показання свідків та висновки експертиз, с приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_17 в інтересах якої за дорученням діє ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю.

На підставі ст.ст. 182, 210, 334, 745, 1233, 1234, 1252 ЦК України, ст. 40 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року та керуючись ст.ст. 11, 60, 176, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними - за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області через Сокирянський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: