У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 року                                                                                 м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,

суддів Бондаренко Н.В., Боймиструка С.В.;

секретар судового засідання Коробчук А.М.,

з участю ОСОБА_1 та представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 18 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання правочину недійсним,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 18 жовтня 2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання правочину недійсним задоволено.

Заповіт, складений ОСОБА_3 24 грудня 2009 року і посвідчений секретарем виконавчого комітету Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області та зареєстрований в реєстрі за № 88, визнано недійсним.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 покликалася на те, що доводи позивача про неспроможність матері через стан здоров’я підписати спірний заповіт не знайшли свого підтвердження в суді. Позивач уже в четвертий раз звернувся в суд із позовом про визнання заповіту матері недійсним. Проведеною в одній із попередніх цивільних справ амбулаторною посмертною судово-психіатричною експертизою від 28 січня 2011 року встановлено, що мати сторін у справі була дієздатною. В іншій цивільній справі за позовом ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним судом за клопотанням позивача була призначена почеркознавча експертиза, проте після витребування відомостей про одержання пенсії, в яких стояли підписи спадкодавця ОСОБА_3, позивач та його представник відразу подали суду заяву про залишення позовної заяви (як і в попередній справі) без розгляду.

Показаннями допитаних у справах свідків встановлено, що позивач спірну земельну ділянку не обробляв, матір не доглядав, тому за життя мати говорила про те, що бажає земельну частку (пай) оформити на неї, ОСОБА_1 Будь-яких доказів іншого волевиявлення спадкодавця, а також про її фізичні вади чи безграмотність ОСОБА_2 позивач суду не надав.

Покликаючись на ці обставини, відповідачка рішення місцевого суду вважала незаконним та необґрунтованим і просила апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_2 просив суд визнати недійсним заповіт, складений 24 грудня 2009 року його покійною матір’ю ОСОБА_3 на користь відповідачки ОСОБА_1 та посвідчений секретарем виконавчого комітету Великоомелянської сільської ради Рівненського району ОСОБА_4, посилаючись на недотримання секретарем сільради при його оформленні вимог ст. ст. 1247, 1248 та 1253 ЦК України щодо форми заповіту та його посвідчення.

Відповідно до ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Крім того, статтею 1248 ЦК України та п. 157 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року (яка була чинною на час посвідчення спірного заповіту), встановлено, що нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається ним перед його підписом.

Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

З тексту оспорюваного заповіту та показань свідків убачається, що він був написаний не заповідачем, а записаний секретарем Великоомелянської сільської ради ОСОБА_4 зі слів спадкодавця ОСОБА_3 друкованим способом та прочитаний секретарем заповідачу вголос. Проте в тексті заповіту відсутній власноручно виконаний заповідачем ОСОБА_3 запис, який би підтверджував факт особистого прочитання нею зазначеного заповіту та його підписання.

Помимо цього, з показань допитаних у справі свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 слідує, що ОСОБА_3 не спроможна була прочитати спірний заповіт після його підписання.

В судовому засіданні місцевого суду представник Великоомелянської сільської ради ОСОБА_4, яка як секретар сільради посвідчувала спірний заповіт, пояснила, що покійна ОСОБА_3 хотіла заповісти земельну ділянку всім своїм донькам. Проте при собі мала документи лише на одну відповідачку ОСОБА_1 Тому вона написала заповіт від імені ОСОБА_3 тільки на ОСОБА_1, прочитала його заповідачу вголос, а спадкодавець підписала записаний нею заповіт.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду визнала, що її мати фактично була неграмотна.

Таким чином, незважаючи на те, що заповідач ОСОБА_3 не читала спірного заповіту, оскільки не спроможна була сама його прочитати, його посвідчення секретарем сільської ради в порушення вимог закону відбулося без свідків.

Крім того, місцевим судом вірно встановлено, що волевиявлення заповідача ОСОБА_3, яка мала намір заповісти земельну ділянку всім трьом своїм дочкам, не відповідає змісту посвідченого секретарем сільської ради заповіту.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Тому з урахуванням викладеного суд першої інстанції, навівши відповідні мотиви в оскаржуваному рішенні, на переконання колегії суддів, законно й обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 18 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: