Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2012 року                                                                                           м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі :

головуючого судді: – ОСОБА_1,

суддів                                –Хилевича С.В., Шеремет А.М.,

                    секретар судового засідання –           Панас Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2012 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства „АІСЕ Україна” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства „АІСЕ Україна” про визнання угоди недійсною та стягнення збитків, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 07 червня 2012 року в задоволенні позову приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу - відмовлено.

Позов ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" про визнання угоди недійсною та стягнення збитків задоволено частково.

Визнано договір-угоду № 73191 від 29 квітня 2004 року, укладений між закритим акціонерним товариством "АІСЕ Україна" та ОСОБА_2 - недійсним.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" на користь ОСОБА_2 подвійну суму збитків в сумі 42 601 грн. 70 коп..

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.

Вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ПрАТ "АІСЕ Україна" оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неправомірно визнано недійсною спірну угоду, укладену 29.04.2004 року, на підставі положень ЗУ "Про захист прав споживачів", які набрали чинності 13.01.2006 року.

Заперечує, що дана угода була укладена з ОСОБА_2 із застосуванням обману, вказуючи при цьому, що підписання угоди є свідченням того, що сторони повністю зрозуміли визначення, умови та її зміст.

          Вказує, що визнаючи угоду недійсною, судом невірно застосовано норми ст. 216 ЦК України, щодо повернення сторонами одержаних за угодою матеріальних цінностей ________________________________________________________________________

          Справа № 2-4460/11                     Головуючий в суді І інстанції –ОСОБА_5

Провадження № 22-ц-1790/1838/2012 Суддя-доповідач –ОСОБА_1

та безпідставно визнано збитками грошові кошти, що сплачені ОСОБА_2 навиконання даної угоди.

Крім того, суд безпідставно стягнув на користь ОСОБА_2 невідомі збитки в подвійному розмірі, що склало 42601 грн. 70 коп..

Посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги за первісним позовом задовольнити.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з"явилися. Вони належним чином повідомлялися про день, час та місце розгляду справи. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Постановляючи рішення про задоволення зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що укладеною 29 квітня 2004 року з ОСОБА_2 Угодою ПрАТ "АІСЕ Україна" здійснено формування та експлуатацію пірамідальної схеми, яка передбачає надання споживачам компенсації за сплачені кошти виключно за рахунок залучення інших споживачів, що прямо заборонено ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів". Правочини здійснені з використанням такої схеми є недійсними відповідно до ч. 6 ст. 19 вказаного Закону.

Висновок суду не узгоджується з фактичними обставинами справи та умовами укладеної між сторонами Угоди.

З матеріалів справи вбачається, що 29 квітня 2004 року між ОСОБА_2 та ЗАТ "АІСЕ Україна" (правонаступником якого є ПрАТ "АІСЕ Україна") було укладено договір - Угоду № 73191, предметом якої є надання Учаснику системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля, зазначеного в Додатку № 1 до Угоди, через систему АВТОПЛАН, організовану Фірмою. Опис діяльності системи АВТОПЛАН відображено у Правилах діяльності АВТОПЛАНУ (Додаток № 2 до Угоди). Додатки № 1 та № 2 є невід'ємними складовими частинами цієї Угоди, що передбачено ст. 10 Угоди.

Статтею 2 угоди передбачено, що ПрАТ "АІСЕ Україна" зобов'язується забезпечити отримання автомобіля учасником системи згідно з правилами діяльності АВТОПЛАНУ.

Відповідно до ст. 7 Угоди ПрАТ "АІСЕ Україна" гарантує учаснику (відповідачу) право на отримання автомобіля за умовами виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених угодою.

Таким чином, зобов'язання позивача щодо передачі відповідачу автомобіля чітко передбачені умовами угоди.

Відповідно до Додатку № 1, предметом Угоди є системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля Dacia Solenza Prima по ціні автомобіля 35 955 грн..

Листом № 3296 від 25 березня 2005 року, імпортер вказаного автомобіля повідомив позивача про припинення імпортування автомобіля Dacia моделі Solenza Prima, у зв’язку з чим в квітні 2005 року позивачем було здійснено заміну даного авто на автомобіль ВАЗ-21099, що передбачено п. 10.1 ст. 10 Додатку № 2 до Угоди на що ОСОБА_2 погодився.

У відповідності зі ст. 6 Угоди та ст. 9 Додатку № 2 до неї ОСОБА_2, скориставшись правом вибору моделі автомобіля, обрав замість ВАЗ-21099 автомобіль Chery Amulet, вартість якого складала 54 770,00 грн..

Відповідно до п. 7 ч. З ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а неза рахунок продажу або споживання продукції.

Укладена між сторонами угода укладена в рамках створеної позивачем системи продажу автомобілів АВТОПЛАН, яка полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати товар високої вартості, зокрема автомобіль, та які стають учасниками системи. Системою встановлені відповідні механізми, які забезпечують придбання кожним із учасників автомобіля шляхом сплати його ціни невеликими щомісячними внесками протягом декількох років.

Позивач надає учасникам послуги, що направлені на придбання автомобіля на основі системи АВТОПЛАН, та полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах асигнаційних актів, та інших послуг, передбачених угодою.

Після формування групи учасників залучення інших учасників (споживачів) не відбувається.

Учасник системи повинен отримати автомобіль, за умови виконання зобов'язань, встановлених угодою.

Тобто, кінцевим результатом укладених угод з учасником певної групи є отримання автомобіля всіма учасниками, за умов дотримання ними встановлених договором умов. Споживач сплачує саме за одержання послуги, яка споживається в процесі її виконання.

Право на отримання автомобіля надається за механізмами, передбаченими угодою та відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених іншими учасниками групи.

Позивач отримує оплату саме за рахунок продажу продукції надання послуг, а не за рахунок залучення інших споживачів.

Крім того, після отримання учасником автомобіля та реєстрації його на власне ім'я останній зобов'язаний і надалі сплачувати внески до повного виконання зобов'язань за угодою, повної оплати вартості автомобіля, оплати послуг відповідача та страхових внесків.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції, що у діяльності позивача вбачаються ознаки нечесної підприємницької практики та те, що укладеною між сторонами Угодою здійснено формування та експлуатацію пірамідальної схеми є необґрунтованими у зв"язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Умови зазначеної Угоди позивач виконав належним чином. Згідно акту приймання-передачі транспортного засобу серії МВЧ № 983389, 20 серпня 2007 року відповідач ОСОБА_2 отримав автомобіль Chery Amulet, кузов № НОМЕР_1, 2007 року випуску та зареєстрував його на своє ім'я, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ВКС № 034268 виданим 1-им МРВ ДАІ м. Рівне.

Відповідно до ст. 4 Угоди та п. 4.1. Додатку № 2 до неї ОСОБА_2 зобов’язувався сплатити повну вартість автомобіля шляхом сплати 84 щомісячних внесків у розмірі 1,1905 % від ціни автомобіля. Крім того, відповідач зобов’язувався сплатити 84 внески з адміністративних витрат в розмірі 0,35 % щомісячно та ПДВ від ціни автомобіля.

Відповідач ОСОБА_2 з травня 2004 року по березень 2010 року сплачував щомісячні внески належним чином, однак з квітня 2010 року припинив їх сплату, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 8 866 грн. 99 коп., з яких 6 608,35 грн. - заборгованість по сплаті чистих внесків, 2 258,64 грн. – заборгованість по сплаті адміністративних витрат.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України угода (договір) є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону, умов договору та припиняються виконанням, проведеним належним чином, а одностороння відмова від їх виконання не допускається.

Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов'язання. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржника. У разі порушення зобов'язання боржником, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків.

Статтею 632 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ст. 623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Оскільки відповідачі не сплатили заборгованість, розмір якої підтверджується наданим позивачем розрахунком, який не спростований, позовні вимоги про солідарне стягнення з них заборгованості в сумі 8 866 грн. 99 коп. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати віднести на їх рахунок.

На підставі Угоди № 73191 від 29 квітня 2004 року, ст.ст. 525, 526, 553, 554, 623, 632 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2012 року скасувати.

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства „АІСЕ Україна” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" заборгованість у сумі 8866 грн. 99 коп. (вісім тисяч вісімсот шістдесят шість грн. 99 коп.) та 466 грн. 01 коп. (чотириста шістдесят шість грн. 01 коп.) в рахунок відшкодування судових витрат.

ОСОБА_2 у задоволенні зустрічного позову до приватного акціонерного товариства „АІСЕ Україна” про визнання угоди недійсною та стягнення збитків відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий-суддя                                         Шимків С.С.

           Судді:                               Хилевич С.В.

                                                                                                    ОСОБА_6