Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,
суддів Бондаренко Н.В., Боймиструка С.В.;
секретар судового засідання Коробчук А.М.,
з участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Служби автомобільних доріг у Рівненській області Державного агентства автомобільних доріг України на рішення Дубенського міськрайонного суду від 6 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Рівненській області Державного агентства автомобільних доріг України про відшкодування вартості земельної ділянки,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 6 серпня 2012 року позов ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Рівненській області Державного агентства автомобільних доріг України про відшкодування вартості земельної ділянки задоволено. З відповідача на користь позивачки стягнуто 159768 грн. вартості земельної ділянки площею 0,42 га, яка знаходиться на вул. Львівській у с. Птича Дубенського району Рівненської області.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі відповідач покликався на те, що суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про протиправність його дій та вину у заподіянні шкоди позивачці. Суд не надав належної оцінки тому факту, що спірна земельна ділянка площею 0,42 га, яка належала позивачці і розташована на вул. Львівській в с. Птича Дубенського району Рівненської області, Службою автомобільних доріг була зайнята на підставі рішення Птицької сільської ради Дубенського району Рівненської області № 837 від 16 липня 2010 року, а позивачці у зв’язку з цим було перераховано 8 503 грн. її вартості, що була визначена у звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 30 березня 2010 року.
Суд поклав в основу рішення звіт про експертну грошову оцінку спірної земельної ділянки від 9 квітня 2010 року, який відповідно до п. 3.4. Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 9 січня 2003 року № 2, втратив свою чинність через рік від дати оцінки. Крім того, у матеріалах справи містяться інші суперечливі дані щодо вартості спірної земельної ділянки.
Проте незважаючи на це, у задоволенні його клопотання про призначення у справі експертизи для визначення реальної вартості земельної ділянки Дубенським міськрайонним судом було відмовлено.
Посилаючись на ці обставини, відповідач рішення місцевого суду вважав незаконним та необґрунтованим і просив апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалене місцевим судом рішення частковому скасуванню з ухваленням у справі апеляційним судом нового рішення з таких підстав.
Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Місцевим судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 23 вересня 2009 року позивачці належить земельна ділянка площею 0,42 га, яка розташована на вул. Львівській в с. Птича Дубенського району Рівненської області.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 7 травня 2010 року, яке набрало законної сили, в задоволенні позову Служби автомобільних доріг у Рівненській області до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про визнання цього договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним відмовлено.
В судовому засіданні місцевого суду сторони визнали, що на земельній ділянці розміром 0,42 га, яка належить позивачці, збудовано автомобільну дорогу державного значення М 06 ”Київ-Чоп”.
Внаслідок цього позивачка фактично втратила належну їй на праві власності земельну ділянку.
Питання викупу земельних ділянок для суспільних потреб чи примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності врегульовані ст.ст. 146 і 147 ЗК України та Законом України N 1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»від 17.11.2009 р. (з наступними змінами і доповненнями).
Постановою Дубенського міськрайонного суду від 1 жовтня 2010 року та постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Птицької сільської ради Дубенського району та Служби автомобільних доріг у Рівненській області про визнання неправомірним і скасування рішення, відшкодування шкоди та зобов’язання до вчинення дій встановлено, що відповідачі у цій справі (Птицька сільська рада Дубенського району та Служба автомобільних доріг у Рівненській області) до позивачки ОСОБА_1 із пропозицією про викуп належної їй земельної ділянки або з адміністративним позовом до неї про примусове відчуження належної земельної ділянки не зверталися, чим не дотримали порядку, встановленого Законом України N 1559-VI, що свідчить про невідповідність дій обох відповідачів вимогам закону. У зв’язку з цим рішення Птицької сільської ради Дубенського району № 837 від 16 липня 2010 року «Про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності»згаданими постановами суду було скасовано.
Зазначені вище судові рішення набрали законної сили.
Таким чином, дії Служби автомобільних доріг у Рівненській області стосовно земельної ділянки ОСОБА_1 судом фактично були визнані неправомірними, тобто такими, що не відповідають вимогам закону. Тому доводи апелянта з цього приводу у скарзі є необґрунтованими.
Оскільки позивачка безповоротно втратила належну їй на праві приватної власності земельну ділянку, то вона відповідно до закону має право на відшкодування її вартості за рахунок особи, яка цю ділянку використала у своїх цілях.
Відповідно до висновку експерта № 21009/1_ЮШ від 30 жовтня 2012 року, яка була призначена апеляційним судом за клопотанням відповідача і проведена експертами ППФ «Експерт-Рівне», з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 16747 грн. у рахунок відшкодування вартості земельної ділянки.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 146 і 147 ЗК України та Законом України N 1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», ст.ст. 10, 11, 60, 303, 304, 307, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Рівненській області Державного агентства автомобільних доріг України задовольнити частково.
Рішення Дубенського міськрайонного суду від 6 серпня 2012 року у частині, що стосується суми відшкодування вартості земельної ділянки та судових витрат у справі, скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Рівненській області Державного агентства автомобільних доріг України про відшкодування вартості земельної ділянки задовольнити частково.
Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Рівненській області Державного агентства автомобільних доріг України на користь позивачки ОСОБА_1 16747 (шістнадцять тисяч сімсот сорок сім грн.) грн. у рахунок відшкодування вартості земельної ділянки та 167,47 (сто шістдесят сім грн. 47 коп.) грн. понесених судових витрат у справі.
В решті рішення місцевого суду залишити без змін, а подану апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення. Воно може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: