Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів - Василевича В.С., Демянчук С.В.
з участю секретаря судового засідання - Приходько Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березнівського районного суду від 13 грудня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов"язкового) відселення "Чорнобильсервіс" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заробітної плати та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Березнівського районного суду від 13 грудня 2010 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення "Чорнобильсервіс" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди за пропуском строку звернення до суду.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу. Вважає, що судове рішення незаконне, оскільки суд першої інстанції безпідставно застосував до даних правовідносин тримісячний строк давності звернення до суду.
Зауважує також, що ч. 2 ст. 233 КЗпП передбачає випадок, коли у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Просить скасуавти оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
У запереченні на апеляційну скаргу відповідач вважає, що рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства. Просить про відхилення апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги
.....................................................................................................................................
Справа № 22-444 Головуюча у 1 інстанції - Мельничук Н.В.
Категорія 51.53 Доповідач - Шимків С.С
пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, суд першої інстанції вказаних вимог закону належним чином не виконав.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачкою пропущено встановлений ч. 1 ст. 233 КЗпП України тримісячний строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
З такими висновками місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погодитися не може.
Встановлено, що рішенням Березнівського районного суду від 19 травня 2009 року ОСОБА_1 поновлено на посаді головного бухгалтера державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов"язкового) відселення "Чорнобильсервіс" з 12 січня 2009 року. Стягнуто з відповідача на її користь 17 356 грн. 70 коп. середнього заробітку. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати допущено до негайного виконання. Дане рішення набрало законної сили.
У добровільному порядку рішення суду не було виконане.
З постанови про закінчення виконавчого провадження від 24 червня 2009 року вбачається, що згідно наказу № 188-ос від 23 червня 2009 проку ОСОБА_1 поновлено на посаді головного бухгалтера ДП "Чорнобильсервіс" з 12 січня 2009 року.
Таким чином, з 20 травня 2009 року по 24 червня 2009 року включно, позивач не працювала і фактично перебувала у вимушеному прогулі і не отримувала за даний період заробітної плати.
Відповідно до положень ст. 236 КЗпП, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Згідно ч. 2 ст.233 КЗпП, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Отже, місцевий суд неправомірно відмовив позивачці у задоволенні позовних вимог на підставі пропуску строку звернення до суду.
Розрахунок заборгованості в сумі 5068 грн. 80 коп. визначений правильно. Відповідачем не спростований.
Вирішуючи заяву про збільшення позовних вимог, місцевий суд безпідставно відмовив позивачці у їх задоволенні та стягненні заробітної плати за 23-24 червня 2009 року в сумі 515 грн. 60 коп., оскільки вона була допущена до роботи тільки 25 червня 2009 року, що підтверджується табелем виходу на роботу, а наказ про поновлення на роботі був виданий 23 червня 2009 року (а.с. 2-4, 8, 16,113-114).
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Неправомірними діями відповідача, які полягають у невиконанні рішення суду, недопущенні позивачки до роботи, втрату нею заробітної плати, їй заподіяно моральну шкоду, розмір якої колегія суддів апеляційного суду визначає в сумі 200 (двісті) грн..
За правилами ст. 84 ЦПК витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що згідно квитанції-розрахунку від 01 грудня 2009 року про розмір коштів, що виплачені адвокату за надання правової допомоги ОСОБА_1 виплатила адвокату ОСОБА_2 кошти в сумі 500 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи те, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають обставинам справи, суд припустився помилки в застосуванні процесуального та матеріального закону, постановлене ним рішення підлягає скасуанню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, на підставі ст.ст. 233, 236, 237-1 КЗпП України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Березнівського районного суду від 13 грудня 2010 року скасувати.
Стягнути з Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов"язкового) відселення "Чорнобильсервіс" на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 5 068 грн. 80 коп. (п"ять тисяч шісдесят вісім гривень 80 коп.), 515 грн. 60 коп. (п"ятсот п'ятнадцять грн. 60 коп.) невиплаченої заробітної плати, 200 (двісті) грн. моральної шкоди та 500 грн. витрат на правову допомогу.
Стягнути з Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення "Чорнобильсервіс" на користь держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ.
Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ
протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Василевич В.С.
ОСОБА_3