Апеляційний суд Рівненської області
___________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2011року м. Рівне
Справа №11-207 2011р. Головуючий у 1 й ін-т.: ОСОБА_1
Категорія: ст.187 ч.1 КК України Доповідач: Квятковський А.С.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого: Квятковського А.С.
Суддів: Міщенко О.А., Гладкого С.В.
З участю прокурора: Ковальчука С.А.
Захисника: ОСОБА_2
Засудженого: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Рівне кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у справі, захисника-адвоката ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 на вирок Рівненського міського суду від 14 грудня 2010 року.
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_3, 10 квітня 1973року народження, українець, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше неодноразово судимий, остання судимість 25 червня 2003року Рівненським міським за ст.185 ч.2, 309 КК на три роки і чотири місяці позбавлення волі,
засуджений за ст.187 ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі,
Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі
Як визнав суд, 28 жовтня 2009 року, приблизно о 23 год. 30 хв. ОСОБА_4, поблизу входу в державну районну адміністрацію, по вул. Соборній в м. Рівне, з метою заволодіння чужим майном, здійснив напад на потерпілого ОСОБА_5
Під час розбійного нападу ОСОБА_3 спричинив потерпілому
середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження та відкрито заволодів його майном: рюкзаком в якому знаходилися гроші в сумі 7500 гри., мобільними телефонами марок б/у «Нокіа 6310І»вартістю 200 грн. та «ОСОБА_6 К530І»вартістю 907.20 грн. з флеш-карткою 2 ГБ вартістю 100 грн, цифровим фотоапарат „Кенон А410" вартістю 1048 грн з флеш-карткою 512 МБ вартістю 130 грн., кредитною карткою «А-банку», 4-футболками на суму 240 грн., блутузом до мобільного телефону марки «Соні Еріксон»вартістю 560 грн., а всього на загальну суму 10685 грн. 20 коп.
В поданих на вирок суду першої інстанції апеляціях:
-захисник засудженого-адвокат ОСОБА_2 посилається на порушення кримінально-процесуального законодавства при проведенні досудового слідства та порушенні права ОСОБА_3 на захист. При цьому доводить, що органом досудового слідства ОСОБА_3 було надано захисника лише при виконанні вимог ст..218КПК, Вказує, що вирок постановлено на показаннях свідків, які не були очевидцями, а свідчення потерпілого є лише бажанням виправдати свою поведінку в очах близьких. Проведене слідством впізнання ОСОБА_3 потерпілим тільки через місяць після події, вважає проведеним з порушенням вимог ст..174, 176 КПК.
ОСОБА_7 відсутності достатніх доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні даного злочину просить вирок скасувати, а справу закрити.
Засуджений ОСОБА_3 вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що потерпілий у заяві не вказував про вчинення розбійного нападу. Лише через місяць, перед проведенням впізнання його на камеру мобільного телефону сфотографували працівники міліції.
З цих підстав просив вирок скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування.
У доповненні до апеляції зазначає, що його затримання було проведено з порушеннями процесуальних вимог, та не було своєчасно надано адвоката, а кримінальна справа була сфабрикована. Судовий розгляд проведено неповно, не задоволено клопотань про повторний виклик свідка ОСОБА_8 та виклик працівників міліції Лисуху і Зайчука.
Враховуючи наведене просить вирок суду скасувати, постановити виправдувальний вирок і звільнити його з під варти.а справу закрити та звільнити з під варти.
Прокурор, який приймав участь у справі вважає вирок суду незаконним через м’якість призначеного покарання.
Просить вирок скасувати, у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого та постановити новий вирок і призначити ОСОБА_3 покарання 7 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_3., його захисника–адвоката ОСОБА_2. про задоволення апеляції, думку прокурора Ковальчука С.А. про скасування вироку і призначення більш суворого покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Всупереч твердженню, викладеному в апеляції засудженого та його захисника, матеріали даної кримінальної справи містять достатньо належних і допустимих доказів, які свідчать про заподіяння ОСОБА_3 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5 та незаконному заволодінні його майном.
Сам ОСОБА_4 під час судового розгляду справи показав, що перебував на місці вчинення злочину саме у той вечір 28 жовтня 2009року і в той час біля 23год.30хв. Він знаходився біля магазину „Від і До” по вул.Соборній, де бачив потерпілого у червоному пусері з молодшим товаришем. Ствердив, що дійсно заволодів мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_5, якого пізніше продав.
В ході досудового слідства і в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтвердив факт вчинення на нього нападу 28 жовтня 2009 року біля 23год.30хв. поблизу райдержадміністрації по вул.Соборній в м.Рівне і протиправним заволодінням мобільними телефонами „ОСОБА_6 еріксон” та „Нокія”, грішми, цифровим фотоапаратом „Кенон”, кредитною картою, футболками та блутузом до мобільного телефону саме ОСОБА_3
Свої показання щодо вчинення на нього нападу ОСОБА_5 підтвердив при проведенні відтворення обстановки та обставин події 16 грудня 2009 року (т.1 а.с.82-83).
Суд обґрунтовано визнав ці показання достовірними, оскільки вони повністю узгоджуються з іншими фактичними даними по справі.
ОСОБА_7 показаннями свідка ОСОБА_8 28 жовтня 2009 року вони з ОСОБА_5 після роботи заходили в кафе „Майдан", по вул.Соборна випити пива. Наступного дня ОСОБА_5 повідомив, що його побили невідомі біля райдержадміністрації та забрали рюкзак з речами, який був при ньому.
При проведенні з дотриманням процесуальних вимог впізнання, ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_3 як того, хто вчинив щодо нього розбійний напад (т.1 а.с.60-61).
В суді свідок ОСОБА_9 підтвердила, що вона була запрошена в якості понятої при проведенні впізнання особи, яка здійснила напад на потерпілого. В ході проведення слідчої дії було запрошено чотири особи чоловічої статі, з яких потерпілий впевнено впізнав особу, яка здійснила на нього напад.
Аналогічні покази дала свідок –слідча ОСОБА_10
В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що у ОСОБА_5 і вересні 2009 року вона позичила гроші в сумі 7600 гривень. 28 жовтня 2009 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин вона зустрілася з ним на СТО та повернула йому позичені гроші.
ОСОБА_7 показаннями свідка ОСОБА_12М . вранці 28.10.2009 року її чоловік взяв з собою фотоапарат, в нього було два телефонии. На протязі дня він подзвонив і повідомив, що в нього є п’ять нових футболок і ОСОБА_11повернула йому борг в сумі 7600 грн. В ніч з 28 жовтня на 29 жовтня 2009 року приблизно о 3 год. подзвонили з міліції і сказали, що її чоловіка побили. Біля 07.00 годині ранку він прийшов додому з побитою головою і розповів, що його вдарили по голові коли він повертався додому. В той день він був одягнутий в чорні туфлі, чорні вельветові штани, червоний пусер і синю куртку.
В ході досудового слідства у гр.ОСОБА_13 було вилучено мобільний телефон „ОСОБА_6 еріксон, який долучений до справи як речовий доказ (т.1 а.с.47).
21 грудня 2009 року телефону „ОСОБА_6 К530І" було оглянуто (т.1 а.с.46). Пізніше потерпілий ОСОБА_5 підтвердив, що цей телефон належить йому.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що в жовтні 2009року він придбав у свого знайомого на ім'я ОСОБА_1, бувший у використанні мобільний телефон марки «ОСОБА_6 К530І". Через два тижні до нього на цей мобільний телефон зателефонували працівники міліції та викликали в Рівненський міський відділ і повідомили, що телефон, яким він користується крадений, тому він був вилучений.
Із показань свідка ОСОБА_14 вбачається, що на початку листопада 2009 року невідомий чоловік приніс мобільний телефон марки „ОСОБА_6 К 530і" для продажу. Після огляду він цей телефон придбав. З пред’явленого паспорта він дізнався, що особа, яка здавала телефон був ОСОБА_4, житель с. Б. Криниця.
ОСОБА_7 показаннями свідка ОСОБА_15 приблизно в кінці жовтня на початку листопада 2009 року він вирішив придбати б/у мобільний телефон для своєї матері. На продуктовому ринку в м. Рівне в хлібобулочному кіоску, де була торгова точка він придбав мобільний телефон марки „ОСОБА_6 К530І", чорного кольору за 600 гривень. Покористувавшись телефоном близько тижня продав його знайомому ОСОБА_16, який займається реалізацією мобільних телефонів. Згодом виявилось, що телефон був крадений.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2221 від 3 грудня 2009 року, у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рубця в лівій тім'яній ділянці, який є наслідком зажившої рани; слід від садна на передній поверхні лівого колінного суглобу, який є наслідком садна; згідно даних медичних документів - перелом 5-ї п’ясної кістки правої кисті та забій лівого променево-зап'ясткового суглобу, ускладнений гемартрозом. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердого (их) тупого (их) предмету (ів) з обмеженою контактуючою поверхнею, могли утворитись у вказаній в обставинах термін і які, згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», відносять до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Характер тілесних ушкоджень у потерпілого відповідає часу і механізму їх спричинення (т.1 а.с.63-64).
ОСОБА_7 таких обставин суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку зібраним в справі доказам і дії засудженого за ст.187 ч.1 КК України кваліфікував вірно.
Твердження засудженого та його захисника – адвоката в поданих апеляціях про те, що ОСОБА_3 не вчиняв злочину є необґрунтованими.
Немає й підстав вважати, що стосовно ОСОБА_3 допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону – порушення права на захист.
Згідно ст.61 КПК України захисником не може бути особа яка відповідно цього Кодексу є свідком і в зв’язку з цим допитувалась, або підлягає допиту.
Як вбачається зі справи (а.с.79-80) ОСОБА_17- мати засудженого допитувалась як свідок ОСОБА_7 таких обставин вона не могла бути захисником у справі, у зв’язку з чим слідчим винесено обґрунтовану постанову про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3. Згідно протоколу від 28 листопада 2011року (т.1 а.с.103-104), ОСОБА_3 як підозрюваний відмовився від захисника. Аналогічна відмова була висловлена ним і при пред’явленні обвинувачення (т.1 а.с.113-114). В ході подальшого розслідування справи ОСОБА_4 виявив бажання мати захисника, який постановою слідчої був йому призначений (т.1 а.с.124).
Що ж до доводів захисника і засудженого про те, що судове рішення підлягає скасуванню внаслідок порушення судом кримінально-процесуального законодавства, то воно є безпідставним, оскільки будь-яких порушень норм КПК, які б тягли зміну чи скасування вироку допущено не було.
Посилання засудженого в апеляції на те, що суд допустив порушення і повторно не допитав свідка ОСОБА_8 та не викликав свідків-працівників міліції Лисуху і Зайчука колегія суддів вважає такими, що позбавлені підстав, оскільки відповідно ст.64,65 КПК суд першої інстанції обґрунтував вирок на достатніх доказах, які повністю викривають ОСОБА_3 у вчиненні розбійного нападу.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що порушень вимог кримінально-процесуального закону, неправильності, на що посилаються в апеляції засуджений і захисник, які згідно із законом тягнуть скасування вироку, в ході судового розгляду не допущено.
Щодо покарання засудженому ОСОБА_4, то воно призначено відповідно ст.65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного і є справедливим Тому, з цих підстав апеляція прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст..ст..365,366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 14 грудня 2010 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляції прокурора, який приймав участь у справі, захисника-адвоката ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 –без задоволення.
Головуючий:
Судді: