Справа № 2-а-36

2008р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2008р. Міловський районний суд

   Луганської області

У складі:  головуючого - судді Оробцової Л.О.

   при секретарі: Гармаш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мілове

адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій про відмову в перерахунку щорічної допомоги неправомірними, про стягнення суми недоплаченої щорічної одноразової допомоги, -

  ВСТАНОВИВ:

01.12.2008р., позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що відповідно до ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон) він, як учасник бойових дій має право на одноразову щорічну допомогу до 5-го травня у розмірі 5-ти. мінімальних пенсій за віком, однак у 2007 році він одержав допомогу у розмірі 280 гривень, тобто не в повному обсязі, а в 2008 році – 310 гривень, у виплаті решти суми відповідач йому, відмовив, тому він просить суд стягнути з відповідача заборгованість за 2007 рік у розмірі 1770,30 гривень, за 2008 рік – 2095,00 гривень, а всього 3865,30гривень та визнати дії посадових осіб УПСЗН Міловського району неправомірними.

У судовому засіданні позивач підтримав позов, суду пояснив, що відповідно до ст.12 Закону він має право на одноразову щорічну допомогу до 5-го травня у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, але у 2007 році йому виплатили допомогу у розмірі 280 грн., недоплачена сума допомоги складає 1770,30 гривень, за 2008 рік виплатили 310гривень, недоплачена сума становить 2095,00 гривень, загальна сума 3865,30гривень, яку він просить суд стягнути з відповідача Управління праці та соціального захисту населення Міловського району та визнати неправомірними дії відповідача.

Відповідач Управління праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації в судове засідання не прибув надавши заяву про слухання справи у його відсутність. У поданому суду запереченні позов не визнав, пояснивши, що допомога до 05-го травня виплачена позивачу відповідно до Закону України «Про державний бюджет України» на відповідний рік, на такі ж суми виділено і кошти, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі визначені бюджетними призначеннями, управління у межах бюджетних асигнувань здійснює свою компетенцію по виплаті всіх видів допомоги.

Представник співвідповідача Головного управління Державного казначейства України в Луганській області позов не визнала, суду пояснила, що головне призначення казначейської системи-сприяти оптимальному управлінню доходами та витратами бюджету, здійснення функцій контролю за цільовим спрямуванням коштів державного бюджету, повноваження на здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету надаються розпоряднику бюджетних коштів, яким в даному випадку є Міністерство праці та соціальної політики України.

У судовому засіданні встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 08.05.1996р.

Відповідно до вимог ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач, як учасник бойових дій має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі 5-ти мінімальних пенсій, в 2007 році вказаної допомоги у розмірі 2050,30 грн. фактично отримавши 280 грн., недоотримана сума складає 1770,30 гривень, у 2008 році 2405,0гривень фактично отримавши 310грн., недоотримана сума складає 2095,00грн., загальна сума 3865,30гривень, яка підлягає стягненню з відповідача.

Задовольняючи позов суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05-го травня учасники бойових дій мають право на отримання разової грошової допомоги у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст.19 Закону України „Про пенсійне забезпечення" за № 1788 від 05.11.1991р. мінімальні пенсії за віком не можуть бути нижчими за розмір мінімального споживчого бюджету, а, відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за № 1058-15 від 09.07.2003р. мінімальні пенсії за віком не можуть бути нижчими за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст.1 ч. І Закону України „Про прожитковий мінімум" № 966-14 від 15.07.1999р., - прожитковий мінімум є вартісна величина достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних та культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум даним Законом визначається відповідно до чотирьох категорій осіб, в тому числі й щодо осіб, які втратили працездатність. Частина 4 ст.1 вказаного Закону: до осіб, які втратили працездатність на разі з іншими відносить й інвалідів.

Відповідно до ст.48 Конституції України пільги, компенсації та гарантії громадян України, право на які передбачені чинним законодавством є складовою їх конституційних прав на забезпечення достатнього життєвого рівня, який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму встановленого Законом.

Відповідно до ст.22 Конституції України звуження змісту та обсягу гарантованого ст.13 ч.5 Закону права позивачу шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за № 6-рп2007р. ст.29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом визнано такою, що не відповідає Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп2008 рік п.20 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік", якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом визнано такою, що не відповідає Конституції України.

З огляду на тотожність ст. 29 Закону України «Про державний бюджет» відповідно на 2007р., ст.20 Закону України „Про державний бюджет України на 2008рік" та виходячи з рішень Конституційного Суду України, суд вважає, що встановлений Законом про держбюджет України на 2007р., 2008 р. розмір щорічної допомоги до 05 травня не може бути застосований у спірних відносинах.

Зменшення Законами України „Про державний бюджет України на 2007р., 2008р." розміру щорічної допомоги до Дня Перемоги також суперечить ч.2,3 ст.2 Закону, згідно з якими права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом є недійсними.

Відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" від 15.03.2007р. №749, прожитковий мінімум у 2007 році, на момент виплати з 01.04.2007 року становив - 410, 06 грн., а відповідно до ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 року № 107-У1, прожитковий мінімум у 2008 році, на момент виплати з 01.04.2008 року становив - 481,00грн.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне державне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового розміру для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню:

- за 2007 рік у розмірі 5 х 410,06 грн.=2050,30грн., - 280грн.=1770,30 грн.

- за 2008 рік у розмірі 5х 481,00грн. = 2405,00грн.- 310грн.=2095.00грн., а в цілому 3865,30гривень.

Відповідно до ст.94 КАС України судовий збір у справі слід віднести за рахунок держави.

Посилання відповідача на те, що задоволення вимог позивача може негативно вплинути на справедливість та неупередженість розділу суспільного багатства між громадянами та на збалансованість бюджету України не відповідає дійсності і є надуманим, оскільки відповідач учасником бойових дій, і в місця бойових дій був направлений саме державою. Крім того його статус підтверджується Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

На підставі викладеного, керуючись ст.22,ст.48 Конституції України; ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ЗУ „Про загальнообов’язкове соціальне державне страхування"; Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р; Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року; ст.ст.2,11,99,100, 159-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій про відмову в перерахунку щорічної допомоги неправомірними, про стягнення суми недоплаченої щорічної одноразової допомоги - задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації про нарахування позивачу щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги в 2007р., 2008 році в заниженому розмірі неправомірними. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Міловської райдержадміністрації за рахунок Держбюджету України на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної одноразової допомоги за 2007 рік у розмірі 1770,30 гривень, за 2008 рік – 2095,00гривень, а всього 3865 (три тисячі вісімсот шістдесят п’ять) гривень 30 копійок.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Міловського районного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом направлення її через Міловський районний суд. Одночасно копія апеляційної скарги направляється апелянтом до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: