Справа № 2 -229
2009Р
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
11 березня 2009 р. м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Веселова В.М.,
секретаря - Іванишин Х.І.,
представників ЗАТ «Приватбанк» - Зуєва В.В.. Намистюка A.M.
відповідача - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Приватбанк» в особі Івано-Франківської філії ЗАТ КБ «Приватбанк» , до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі Івано-Франківської філії ЗАТ КБ «Приватбанк» , звернувся з позовом до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , посилаючись на те, що 12.04.2006 р. між Позивачем та відповідачем по справі, був укладений кредитний договір № б/н в сумі 2500 гривень із сплатою 36,00 % річних. Боржником порушено умови кредитного договору, сума кредиту та відсотки систематично не сплачуються. Згідно повідомлення банку станом на 28.10.2008 року, заборгованість позичальника ОСОБА_3 по вказаному договору становить: -2133,32 грн. - прострочена основна сума боргу за кредитом, -1985,56 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом,
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав,подав суду доповнення по позовної заяви,в якому вказує,що між сторонами був підписаний договір про надання банківських послуг б/н від 12.04.2006 року, а також збільшив позовні вимоги до 5050 гривень 97 коп., де тіло кредиту 600 гривень 64 коп. прострочене тіло кредиту 1532 гривні 68 коп., нараховані відсотки 105 грн. 21 коп. прострочені відсотки 2312 грн. 44 коп.,штраф 500 грн. Також в судовому засіданні надав суду для огляду письмову заяву відповідача з проханням видати кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 2500 гривень в оригіналі та копіях для відповідача і суду,а також надав довідку про рух коштів, з якої вбачається ,що в період з 17.06.2006 року по 6.11.2006 року по відкритому кредитному рахунку відповідач погашав взятий кредит через банкомати. Зазначив що всі угоди, сума по яких не перевищує більше 15000 гривень,оформляються з клієнтами банку саме такими документами. Станом на березень 2009 року по м. Коломия укладено близько 15 000 таких угод,з яких близько 10 000 є активними користувачами карток. Вказує,що даний договір і всі супутні документи до нього були укладені з відповідачем в Коломийському відділенні ЗАТ «Приватбанк» і надані відповідачу. Просить стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість в сумі 5050 грн.97 коп. та сплачене державне мито і витрати на інформаційно-технічне обслуговування.
Відповідач подав заперечення на позов і в судовому засіданні стверджує, що він жодних документів з ЗАТ «Приватбанк» або його філіями чи відділеннями не підписував, вказує,що всі представлені документи,а саме заява на отримання кредитного ліміту та кредитної картки,копія його паспорту,ідентифікаційного коду ним в банк не представлялись і не подавались. Вказує,що паспорт він загубив , однак в органи паспортного столу він про пропажу паспорту не заявляв,оскільки через певний час йому паспорт підкинули. Крім цього, вказує,що свій паспорт він давав головному бухгалтеру підприємства,яке очолює, яка без його відома могла використати його паспорт в невідомих для нього цілей. Вказує,що підписи , які поставлені під письмовою заявою,а також на копії паспорту,ідентифікаційного коду і під довідкою не є його підписами. Крім того, він заперечує,що отримав кредитну картку. Представник відповідача вказує,що представлена заява є виключно технічним документом,яка є тільки підставою для подальшого укладення договору,вважає,що всі додані до неї документи повинні бути підписані обома сторонами. Вважає надану банком довідку про рух коштів простим бухгалтерським документом для звітності. Просить суд відмовити у позові у повному обсязі за безпідставністю.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.
12.04.2006 р. між Позивачем та відповідачем по справі, був укладено правочин у вигляді письмової заяви № б/н на отримання кредитних коштів сумі 2500 гривень із сплатою 36,00 % річних. Відповідач з даним правочином був ознайомлений, про що свідчать його підписи як на самому правочині, так і на доданих документах,а саме копіях паспорту,ідентифікаційного коду та довідці про доходи. Оригінали цих документів були оглянуті в судовому засіданні. Згідно даної заяви відповідач був ознайомлений з умовами надання банківських послуг,правилами користування платіжною карткою та тарифами банку, і вважається що весь комплекс цих документів , а саме Умови надання банківських послуг,правила користування платіжною карткою та тарифи банку утворюють договір про надання банківських послуг. Своїм підписом від 17 квітня 2006 року відповідач підтверджує правильність наданої інформації. Згідно вказаного правочину позивач зобов'язувався надати відповідачу кредитну картку та кредитні кошти, які відповідач міг би отримати по цій картці на суму 2500 гривень, а відповідач зобов'язувався після закінчення часу дії кредитного ліміту, який збігається з терміном дії кредитної картки повернути кошти банку з відсотками.
Згідно з представленим розрахунком заборгованості по договору про надання банківських послуг б/н від 12.04.2006 року станом на 11.03.2009 року загальна заборгованість відповідача становить 5050 грн. 97 коп., з яких тіло кредиту 600 гривень 64 коп.,прострочене тіло кредиту 1532 гривні 68 коп., нараховані відсотки 105 грн. 21 коп. прострочені відсотки 2312 грн. 44 коп.,штраф 500 грн.
Згідно ст.202 ЦК України правочином є дія особи,спрямована на набуття,зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ст.203 ЦК України особа ,яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності,правочин повинен вчинятись у формі встановленій законом і повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків,що ним обумовлені. Згідно ст.207 ЦК України правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі,якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах. Згідно ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою. Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін,спрямована на встановлення,зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до ст.901 ЦК України за договором надання послуг одна сторона зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесу вчинення певної дії або здійснення певної діяльності,а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу,якщо інше не встановлене договором. Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином .
Суд приходить до висновку,що між сторонами було укладено письмовий правочин в формі договору , яка була звична для обох сторін на момент укладення і є договором надання банківських послуг,що підтвердив своїм підписом відповідач на відповідній формі заяви від 17.04.2006 року. Зміст правочину становлять права та обов'язки, про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися. В поданих суду документах,а саме довідки банку про рух коштів вбачається , що відповідач в період з 27.06.2006 року по 6.1.2006 року користувався кредитними коштами, по підписаному ним договору банківських послуг. Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не зміг надати суду підтверджуючих документів, що він на день укладення правочину з позивачем втратив паспорт, відповідач не зміг довести суду ,що укладений правочин , копії паспорту, копії ідентифікаційного коду, а також довідка про доходи підписані іншою особою. Жодних клопотань про призначення почеркознавчої експертизи відповідач заявляв.
Всі дані підтверджуються представленими суду матеріалами - правочином № б/н від 12.04.2006 року , розрахунком заборгованості,копіями паспорту та ідентифікаційного коду,довідкою про доходи,довідкою про рух коштів.
Аналізуючи зібрані докази, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.202,203,207,208, 526,626,629,901 ЦК України, ст.ст. 10 ч.3,213-215 ЦПК України суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі Івано-Франківської філії ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованість по укладеному договору про надання банківських послуг в сумі 5050 гривень 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі Івано-Франківської філії ЗАТ КБ «Приватбанк» державне мито в сумі 25 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом десяти днів, з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Коломийський міськрайонний суд.