Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі

головуючого судді: Хилевича С.В.

суддів: Шимківа С.С., Бондаренко Н.В.

секретар судового засідання Пиляй І.С.

за участю представника позивача -Богельської Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Органу опіки та піклування Дубровицької районної державної адміністрації на рішення Дубровицького районного суду від 7 червня 2012 року у справі за позовом Органу опіки та піклування Дубровицької районної державної адміністрації до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,:Орган опіки та піклування Селецької сільської ради Дубровицького району; про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дубровицького районного суду від 7 червня 2012 року зазначений позов задоволено частково: позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав щодо її неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Передано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для подальшого влаштування Органу опіки та піклування Дубровицької районної державної адміністрації (далі -Орган опіки і піклування).

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 107, 30 гривень судового збору.

Не погодившись з законністю та обґрунтованістю рішення про відмову в задоволенні позову, Орган опіки та піклування подав апеляційну скаргу.

На її обґрунтування зазначав про неврахування судом тих обставин, що ОСОБА_3 за час проживання на території Селецької сільської ради зарекомендував себе з негативної сторони: ніде не працює, зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, не приділяє належної уваги вихованню дітей та неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Така його поведінка може зашкодити моральному, фізичному і духовного розвитку дітей.

Вказував, що відповідно до ст.ст. 164, 170 Сімейного кодексу України дії відповідача, вчинені відносно своїх дітей, є підставою для позбавлення його батьківських прав.

При ухваленні рішення судом було враховано лише присутність ОСОБА_3 в судовому засіданні та його усні, жодним чином не підтверджені пояснення,

Справа 2-474/11 Головуючий у 1 інстнації:Сидоренко З.С.

Провадження №22-ц1790/1503/2012 Суддя-доповідач: Хилевич С.В.

однак не оцінено належним чином сукупність доказів, що були надані Органом

опіки та піклування.

В зв'язку з наведеним просив скасувати рішення Дубровицького районного суду від 7 червня 2012 року в частині відмови в задоволенні позову, ухваливши нове, яким задовольнити позов про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо його неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5

В судовому засіданні представник Органу опіки та піклування, підтримавши апеляційну скаргу, надала пояснення в межах її доводів.

Відповідачі та представник третьої особи, бувши повідомленими належними чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про поважність причин своєї відсутності не повідомили.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи представника Органу опіки і піклування, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Залишаючи без задоволення вимоги позивача до ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач змінив свою соціально-побутову поведінку, виправившись і почавши вести здоровий спосіб життя, проявляє турботу про дітей, а тому підстав для позбавлення його батьківських прав щодо дітей не знайшов.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4, 5).

Їхня сім'я перебуває на обліку як неблагополучна з 2007 року. В ході неодноразових обстежень матеріально-побутових умов та умов виховання в сім'ї створеною Службою у справах дітей Дубровицької райдержадміністрації комісією, здійснених в 2008-2011 роках, встановлено незадовільний санітарно-гігієнічний стан будинку, в якому проживає сім'я, відсутність продуктів харчування в т.ч. і для дітей, схильність всіх дорослих членів сім'ї до зловживання спиртними напоями, в опалювальний сезон -в будинку не додержано теплових нормативів. Унаслідок цього стан здоров'я дитини ОСОБА_4 визнано середнього ступеня тяжкості за рахунок флегмони лівої щоки, наявність у неї високої температури, педикульозу, дерматиту шкіряного покриву (а.с. 14-18).

З виданої 30 травня 2011 року Селецькою сільською радою довідки-характеристики №113 видно, що ОСОБА_3 проживає разом з дружиною та батьками і має двох дітей. Він схильний до вживання алкоголю, не займається веденням домашнього господарства, не приділяє належної уваги вихованню дітей, ніде не працює, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності в т.ч. і за вчинення насильницьких дій в сім'ї, зарекомендував себе з негативного боку, на зауваження сільського голови про ведення здорового способу життя не реагує (а.с. 10).

Наведені факти переконливо свідчать про винність відповідача у невиконанні своїх батьківських обов'язків, визначених законом.

Так, норми частини 2 і 4 ст. 150 СК України вказують про обов'язок батьків піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також поважати дитину.

Розпорядженням голови Дубровицької районної державної адміністрації від 11.06.2009 року №179 ОСОБА_5 в зв'язку зі складними матеріально-побутовими умовами проживання сім'ї за заявою її батьків передано до Рівненського міського будинку дитини з 12.06.2009 року (а.с. 6).

30 березня 2011 року прийнято розпорядження №101 і стосовно ОСОБА_4, яку негайно відібрано від батьків і влаштовано до Рівненського притулку для дітей облдержадміністрації з подальшим направленням до відділення щелепно-лицевої хірургії Рівненської міської лікарні (а.с. 3).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України -мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Роз'ясненнями, даними Пленумом Верховного Суду у п. 16 своєї Постанови від 30.03.2007 року №3 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав" (зі змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України №20 від 19.12.2008 року), встановлено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені фактори як кожен окремо так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Викладені ОСОБА_3 в суді попередньої інстанції доводи про зміну поведінки, виправлення та добросовісну явку в судове засідання не ґрунтуються на встановлених належними і допустимим доказами обставинах справи, а є лише нічим не підтвердженою його суб'єктивною позицією.

Як убачається, районний суд при вирішенні справи уваги на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення ним оскаржуваного рішення, яке не може залишатися чинним.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України -під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки рішення стосовно задоволення позову і позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 особами, які беруть участь у справі не оскаржувалося, а тому підстав для його перегляду колегія суддів не знаходить.

Ураховуючи помилковість висновків суду та неправильне застосування норм матеріального права, апеляційну скаргу слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Дубровицької районної державної адміністрації задовольнити.

Рішення Дубровицького районного суду від 7 червня 2012 року скасувати частково.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого в АДРЕСА_1, батьківських прав щодо дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В решті - про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо дітей - рішення суду першої інстанції залишити без змін

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий: Судді: