Дело № 1-кп/262/132/2013
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.10.2013 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі: головуючого – судді Пивоварової Ю.О., при секретарі Міненко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку кримінальне провадження № 1-кп/262/132/2013 за обвинувальним актом у відношенні обвинуваченого
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працюючого, неодруженого, до кримінальної відповідальності не притягувався, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
за участю:
прокурора Дорофєєва В.Г.
обвинуваченого ОСОБА_1
В С Т А Н О В И В:
14.05.2013 року приблизно о 18 годині ОСОБА_1, знаходячись на відкритій ділянці місцевості біля буд. 4 по вул. Раздольна в Пролетарському районі м. Донецька, підійшов до раніше знайомого ОСОБА_2, після чого попросив у останнього мобільний телефон «LG Е612» вартістю 1499,90 грн., в якому знаходилась карта пам'яті «Тranscend 80Gb» вартістю 66,58 грн. та пакувальну коробку від мобільного телефону для перегляду, які ОСОБА_2 добровільно передав ОСОБА_1 Отримавши від ОСОБА_2 мобільний телефон та пакувальну коробку, у ОСОБА_1 виник злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_2 Так, з цією метою, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою відкритого викрадення чужого майна, поклав вищезазначений мобільний телефон, який йому передав ОСОБА_2, до кишені своїх брюк, після чого, на вимогу потерпілого повернути належний йому мобільний телефон та пакувальну коробку, ОСОБА_1 штовхнув останнього лівою рукою в лоб, тим самим подавив волю останнього, налякавши та змусивши втекти. Після чого ОСОБА_1 залишив викрадене майно у себе, розпорядившись ним за власним розсудом, а саме здав до ломбарду, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 1566,48 грн.
Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що 14 травня 2013 року у вечірній час він зі своїм товаришем ОСОБА_3 зустрілися біля його під»їзду по вул.. Роздольній. Через деякий час вони побачили ОСОБА_2, в руках якого був новий мобільний телефон. Він зацікавився телефоном та попросив передати його, щоб роздивитись. Потім він зробив зауваження ОСОБА_2, що той не віддає йому борг, а нові телефони покупає, та запропонував залишити мобільний телефон у себе, поки ОСОБА_2 не поверне борг. ОСОБА_4 спочатку погодився, а потім став вимагати повернути телефон. ОСОБА_4 він відштовхнув ОСОБА_2 від себе рукою область лоба, а телефон не віддав. Після цього останній перестав вимагати телефон та пішов. Більше він його не бачив.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкриміновано злочину підтверджується наступними доказами.
Так, свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 14.05.2013 року приблизно о 18 годині він зустрівся на вулиці зі своїм другом ОСОБА_1. Знаходячись біля під»їзду будинку № 4 по вул.. Роздольній він побачив ОСОБА_2, які підійшов до нього та сів на скамійку. Через декілька хвилин із під»їзда вийшов ОСОБА_1 та теж став розмовляти із ОСОБА_2 та попросив дати подивитися мобільний телефон ОСОБА_2, на що той погодився. Потім ОСОБА_1 став запитувати, коли ОСОБА_2 поверне йому борг, однак той сказав, що зараз у нього грошей не має та просив повернути телефон, однак ОСОБА_1 не віддавав. ОСОБА_4 намагався сам забрати телефон, однак ОСОБА_1 штовхнув його рукою в обличчя та забрав коробку від телефону. Після цього ОСОБА_2 пішов, а вони продовжили гуляти по району.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він проводив вільний час біля будинку по вул.. Роздольній м. Донецька разом зі своєю молодшою сестрою та 14.05.2013 року бачив, як біля під»їзду будинку зустрілися його знайомі ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Останній мав при собі новий мобільний телефон. ОСОБА_1 зацікавився телефоном та попросив його подивитися. Потім ОСОБА_1 став питати, чому ОСОБА_2 не повертає борг, однак той зазначив, що скоро поверне. ОСОБА_6 запропонував залишити телефон у себе до повернення боргу, ОСОБА_2 ніби погодився, а потім став вимагати повернути телефон, однак ОСОБА_6 рукою відштовхнув ОСОБА_2 від себе, при цьому ніяких ударів він не наносив, пошкоджень у ОСОБА_2 на обличчі не було. Після чого ОСОБА_2 пішов, а вони розійшлися по своїм справам.
Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що іі син ОСОБА_2 на теперішній час перебуває у Росії на заробітках та прибути до судового засідання не може. З приводу обставин вчиненого злочину їй відомо, що 14.05.2013 року вечірній час їй зателефонував син та сказав, що хлопці відібрали у нього телефон, на що вона запропонувала йому дзвонити у міліцію. Зустрівши сина вона ніяких пошкоджень у нього на обличчі не бачила, до лікаря він не звертався, про те, що його побили, він не розповідав.
Крім того, провина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими під час судового слідства письмовими доказами:
- протоколом огляду місця події ділянки місцевості біля під»їзду будинку № 4 по вул.. Роздольна м. Донецька, під час якого нічого виявлено не було;
- протоколом огляду мобільного телефону, який було вилучено у ОСОБА_1 разом із пакувальною коробкою;
- протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_1, який н місці показував обставини вчиненого злочину, а саме: як він заволодів телефоном, а потім на вимогу потерпілого відмовився його віддавати, штовхнувши останнього рукою в обличчя;
- речовим доказом – мобільним телефоном «LG Е612».
Таким чином, оцінюючі всі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю та його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 186 КК України, тому що вiн вчинив умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується негативно, офіційно не працює, однак має власний дохід, на обліках не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Відповідно до ст.. 66 КК України у якості обставини, що пом»якшує покарання суд враховує щиросердне каяття.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу, що буде відповідати принципам та меті його призначення.
Речові докази необхідно повернути за належність.
Керуючись ч. 2 ст. 373 КПК України, суд-
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.
Речові докази: мобільний телефон та пакувальну коробку повернути за належністю ОСОБА_2
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати у Пролетарському районному суді м. Донецька копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
Суддя: Ю.О. Пивоварова