УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 р. Справа № 876/1377/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (далі - УПФ України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області) про визнання неправомірними дій відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії у зменшеному розмірі та зобов'язання УПФ України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області здійснювати перерахунок та виплату їй пенсії з урахуванням 90 % від суми її заробітної плати з урахуванням фактично отриманих нею сум індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення, з яких сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Вважає, що дії УПФ України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області щодо перерахунку їй пенсії як державному службовцю, виходячи з розміру 80% від заробітної плати є протиправними, оскільки пенсія державного службовця була призначена їй у розмірі 90% заробітної плати відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 січня 2015 року позов задоволений.

Відповідач - УПФ України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідачем при перерахунку пенсії позивачу враховано 80% від суми заробітку, оскільки перерахунок пенсії проведений з врахуванням ст. 37 Закону України «Про державну службу», яка діяла на дату проведення перерахунку пенсії відповідно до рішення суду.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 196 КАС України.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 05 березня 2010 року перебуває на обліку в УПФ України в м. Калуші і Калуському районі, як пенсіонер відповідно до Закону України «Про державну службу». Стаж державної служби позивача становить 24 роки 11 місяців 13 днів. Пенсія була призначена в розмірі 90% заробітної плати відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року, визнано неправомірними дії УПФ України в м. Калуші і Калуському районі щодо невключення в розрахунок пенсії ОСОБА_1 сум матеріальних допомог та індексації заробітної плати і зобов'язано УПФ України в м. Калуші і Калуському районі провести перерахунок пенсії позивачу з врахуванням сум матеріальних допомог та індексації заробітної плати з 18.04.2013 року.

Листом УПФ України в м. Калуші і Калуському районі № 9069/03 від 12.12.2014 року позивача повідомлено про зменшення розміру пенсії з 1838 грн 83 коп до 1634 грн 51 коп, оскільки згідно ст.37 ЗУ «Про державну службу» розмір пенсійної виплати слід визначати на дату, з якої проводиться перерахунок пенсії на виконання рішення суду, тобто 80 % від заробітної плати державного службовця.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що здійснюючи перерахунок позивачу пенсії з врахуванням 80% заробітної плати, відповідач порушив конституційне право позивача на розмір вже призначеної у 2010 році пенсії в розмірі 90% заробітної плати шляхом звуження та обмеження її прав, оскільки 05.03.2010 року позивачу була призначена пенсія державного службовця в розмірі саме 90% від її заробітної плати.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 22, 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України,в тому числі і Законом України «Про державну службу» є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на момент призначення позивачу пенсії.

Відповідно до п.2 розділу 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 05.07.2012 року, якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу ОСОБА_1 з 05 березня 2010 року призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу» і виплачувалась з врахуванням 90% розміру заробітної плати відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» 1993 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність дій УПФ України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області щодо перерахунку та зменшення пенсійних виплат ОСОБА_1 з 90 % до 80 % від суми її заробітної плати, з якої був сплачений єдиний внесок на загальне соціальне страхування, оскільки при цьому відповідачем порушене конституційне право позивача на розмір вже призначеної в 2010 році пенсії, та зобов'язання УПФ України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням 90 % від суми її заробітної плати, з якої був сплачено єдиний внесок на загальне соціальне страхування.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції обгрунтовано та підставно задовольнив позов, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 січня 2015 року у справі № 345/5395/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді І.М. Обрізко

Т.В. Онишкевич