Справа №1-112 2009р.
ВИРОК
Іменем України
18 березня 2009 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого - судді Веселова В.М.
секретаря Іванишин Х.І.
з участю прокурора Витрикуш І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,українки, гр. України, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлучена , на утриманні З неповнолітніх дітей, працювала головним бухгалтером СТ ТзОВ "Отинія", судима 22.02.2008 року за ст.ст. 191 ч.2, 366 ч.1 КК України до 1020 грн. штрафу, у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 172 ч.1, 172 ч.2, 366 ч.1, 364 ч.2 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Підсудна ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Отинія",що знаходиться в смт. Отинія Коломийського району Івано-Франківської області директором товариства , виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно - господарьскі обов"язки, зловживаючи службовим становищем, не сплачувала до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Крім цього, підсудна ОСОБА_1 з 08.12.2001 року по 30.05.2008 року працюючи на посаді директора С Г ТзОВ «Отинія», являючись службовою особою наділеною функціями пов'язаними з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, умисно,вчинила службове підроблення та допустила грубе порушення законодавства про працю.
Злочин нею було скоєно за наступних обставин
За період з 2001 року до 01.01 2004 року при поступленні в касу та на розрахунковий рахунок товариства готівкових коштів від фінансово-господарської діяльності, вона не перерахувала до бюджету податок з доходів фізичних осіб - працівників СГ ТзОВ "Отинія" на загальну суму 4540 грн. 63 коп., що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян станом на 01.01.2004 року, заподіявши державним інтересам тяжкі наслідки.
Крім того, при надходженні в червні 2007 року в СГ ТзОВ «Отинія» направлень на роботу з Отинійського професійно-технічного училища № 33 на випускників училища ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6,ОСОБА_7 1.В.,ОСОБА_8, де було вказано, що випускники училища 2007 року направляються в ТзОВ «Отинія» для працевлаштування, підсудна поставила на корінцях направлень на роботу свій підпис про прийняття цих випускників на роботу. В дійсності ж, випускники Отинійського ПТУ № 33 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в 2007 році в СГ ТзОВ «Отинія» не працевлаштовувались, накази про прийняття їх на роботу не видавалися, заробітна плата їм не нараховувалась та не виплачувалась. Вказані дії директора ТзОВ «Отинія» ОСОБА_1 в подальшому призвели до перекручування та викривлення правдивості державної статистичної звітності затвердженої Наказом Держкомстату № 259/364 від 03.08.2000 року,складеної та поданої Отинійським ПТУ № 33 в Управління освіти і науки Івано-Франківської облдержадміністрації.
Внаслідок вчинення зазначених вище злочинних дій, підсудною ОСОБА_1, в порушення вимог ст. 197 Кодексу законів про працю України, ст. 7 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» та ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», порушено право випускників Отинійського ПТУ № 33 на забезпечення гарантованим державою першим робочим місцем відповідно до одержаної професії, що в подальшому призвело до втрати випускниками Отинійського ПТУ № 33 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітніми випускниками Отинійського ПТУ № 33, ОСОБА_6, ОСОБА_8, у тому числі дитиною-інвалідом ОСОБА_7 можливості в майбутньому на забезпечення гарантованим державою першим робочим місцем відповідно до одержаної професії.
Свою вину в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 визнала повністю і дала наступні показання. Так, вона пояснила, що займала посаду директора овариства з 08 грудня 2001 року ,на яку затверджена згідно з протоколом зборів засновників № 2 від 08.12.2001 року. Оскільки бухгалтера в товаристві не було підсудна одночасно виконувала обов"язки головного бухгалтера, вела документацію, звіти. З 2002 по 2005 рік СГ ТзОВ «Отинія» частково займалося господарською діяльністю, а саме виробництвом цегли та вирощуванням зернових, проводилося нарахування працівникам товариства заробітної плати та її виплата. В товаристві працювало 32 чоловіка. Крім того, від спілки селян "Україна" залишився борг по виплаті заробітної плати колишнім членам спілки селян. Готівкових коштів для ведення господарства не вистачало,а тому готівкові грошові кошти, які поступали від господарської діяльності спрямовувалися на оплату обов"язкових платежів до бюджету, виплату заробітної плати, придбання паливно-мастильних матеріалів та інших необхідних для ведення господарства матеріалів. При виплаті заробітної плати працівникам товариства податок з доходів фізичних осіб нараховувався, але грошові кошти для сплати податку на доходи фізичних осіб протягом 2001-2004 років не направлялися, і їх підсудна до бюджету не сплачувала протягом 2001-2004 років. Цей факт вона пояснила тим, що після використання грошових коштів не було вільних готівкових коштів для сплати такого податку. ОСОБА_1 по несплаті до бюджету вказаних коштів були виявлені під час перевірки товариства згідно акту перевірки Коломийською ДПІ № 122/23-119/03752108 від 30.08.2005 року , яким визначено ,що при поступленні в касу та на розрахунковий рахунок СГ ТзОВ "Отинія" грошових коштів та після виплати заробітної плати працівникам товариства до державного бюджету не сплачувались податки на доходи фізичних осіб - працівників товариства станом на 01.01.2004 року на загальну суму 4540,63 грн. З 15 травня 2008 року Івано-Франківським господарським судом відкрито процедуру ліквідації СГ ТзОВ "Отинія", і на даний час всі документи товариства знаходяться у арбітражного керуючого, який включив суму невиплати до бюджету прибуткового податку до виплати за рахунок реалізації майна товариства.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у зловживанні своїм службовим становищем, умисно з корисливих мотивів, в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, і використанні свого службового становища всупереч інтересам служби, підсудна ОСОБА_1 не сплатила до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 4540 грн.63 коп., спричинивши державним інтересам тяжкі наслідки, і вчинила злочин, передбачений ст.364 ч.2 КК України.
Крім того, підсудна ОСОБА_1 пояснила, що займаючи з грудня 2001 року по травень 2008 року посаду директора ТзОВ «Отинія» смт. Отинія Коломийського району, вона на початку червня 2007 року завірила своїм підписом та печаткою товариства корінці направлень про працевлаштування в СГ ТзОВ «Отинія», які було видано адміністрацією Отинійського ПТУ № 33 учням, закінчившим навчання у даному ПТУ у 2007 році, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7, та ОСОБА_6 Однак дані випускники Отинійського ПТУ № 33 на роботу в СГ ТзОВ «Отинія» фактично не приймалися, оскільки накази про прийняття вказаних вище учнів на роботу в товаристві не видавалися, внаслідок чого дані учні у ТзОВ «Отинія» фактично ніколи не працювали, заробітна плата їм не нараховувалася та не виплачувалася.
Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у службовому підробленні, тобто у складанні і видачі завідомо неправдивих документів, підсудна ОСОБА_1 скоїла злочин передбачений ст.366 ч.1 КК України, а також в грубо порушила законодавство про працю , та порушила законодавство про працю щодо неповнолітніх, в тому числі дитини-інваліда , і скоїла злочин, передбачений ст. 172 ч.1 КК України та ст.172 ч.2 КК України.
Відповідно до ст.299 ч.3 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудної, оскільки вона та інші учасники судового розгляду правильно розуміють і не оспорюють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає.
Вина підсудної знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і її дії слід кваліфікувати за 364 ч,2 КК України, як зловживання службовим становищем ,умисно з корисливих мотивів, в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, використання свого службового становища всупереч інтересам служби,за ст.366 ч.1 КК України як умисні дії,що виразились у службовому підробленні/тобто складанні і видачі завідомо неправдивих документів,за ст.172 ч.1 КК України, як умисні дії що виразились в грубому порушенні законодавства о працю, за ст.172 ч.2 КК України як умисні дії,що виразились в грубому порушенні законодавства про працю, вчинені щодо неповнолітніх, у тому числі дитини-інваліда.
При призначенні покарання підсудній суд враховує ступінь важкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Обставинами, які обтяжують покарання є вчинення злочину повторно та рецидив злочину.
Підсудна ОСОБА_9 не вперше притягується до кримінальної відповідальності, як вбачається з матеріалів справи у вчиненому щиро кається, активно сприяла розкриттю злочину. За місцем проживання підсудна характеризується позитивно, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, та престарілу маму. Ці обставини визнаються судом такими, що пом'якшують покарання підсудної.
За наявності обставин, що пом'якшують покарання , тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, зокрема, що вона зізналася у вчиненому злочині і щиро кається її матеріальний стан, щодо неї можливо застосувати ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням . Таке
покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Керуючись ст.ст.321,323,324 КПК України,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст.364 ,ч.1 ст.366, ч. 1 ст. 172, ч.2 ст. 172 КК України, та призначити покарання -
за ч.2 ст.364 КК України - чотири роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади,пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах,організаціях всіх форм власності на строк два роки,
за ч.1 ст.366 КК України - штраф в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 510 гривень із позбавленням права обіймати посади,пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах,установах,організаціях всіх форм власності на строк один рік,
за ч.1 ст.172 КК України - штрафом в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 510 гривень,
за ч.2 ст.172 КК України - штрафом в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадянко становить 680 гривень.
Призначити остаточне покарання шляхом повного складання призначених покарань у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності на строк три роки та штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ,що становить 1700 гривень.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі на чотири роки та штрафу з випробуванням з іспитовим строком три роки.
На підставі ст.76 КК України зобов"язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Вилучені документи,як визнані речовими доказами, залишити у матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Коломийський міськрайонний суд.