№ 2-43/07
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.01.2007р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Литвинової Р.А, при секретарі Довбань С.М., з участю : представника позивача - адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства
«Кримський.титан» про стягнення орендної плати та неустойки,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ЗАТ «Кримський титан» про стягнення орендної плати та неустойки, в якому зазначає наступне.
27.06.2001р. був укладений договір НОМЕР_1 оренди земельної ділянки між ним та відповідачем, який є правонаступником Дочірнього підприємства «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат», у відповідності до якого він (позивач) надав у довгострокове платне користування належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 48.12га, яка знаходиться на території Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Земельна ділянка виділена на місцевості і передана відповідачу для вирощування сільськогосподарських культур.
У відповідності до п.2.3 зазначеного договору відповідач повинен був до 01 липня поточного року як плату за користування земельною ділянкою передавати позивачу по 72.180 тн. рутилового концентрату за кожен рік користування землею, з розрахунку 1.5 тн концентрату за 1 га орендованої землі.
На день подачі позову відповідач повинен був в рахунок орендної плати поставити позивачу 360.9 тн рутилового концентрату за 2001-2005 роки, однак свої зобов'язання по договору не виконав. Фактично у серпні-грудні 2003р. він поставив позивачу в рахунок орендної плати 12б.792тн концентрату, тобто вніс плату за користування землею у 2001р. та частину -за користування землею у 2002р. (54.61th замість 72.180тн).
Позивач зазначає, що на день подачі позову відповідач заборгував йому 234.11тн. рутилового концентрату, в тому числі : за 2003-2005р.р. по 72.180тн за кожен рік та залишок плати за 2002р. - 17.57тн, вартістю 343769.46грн., а з врахуванням ПДВ - 412523.35 грн. Таким чином, відповідач не виконав вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України.
Крім того, у відповідності до п.2.4 зазначеного договору у разі несвоєчасного внесення орендної плати відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0.5% простроченої суми за кожен день порушення зобов'язання, але не більше подвійної ставки Національного банку України.
Оскільки відповідач своєчасно не виконав своїх зобов'язань по договору, він повинен сплатити позивачу пеню у сумі 50083.94 грн. згідно з наданим розрахунком.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь основний борг - 234.11тн. рутилового концентрату загальною вартістю 412523.35грн.
- орендну плату за користування земельною ділянкою ; 50083.94грн. пені
за порушення зобов'язання по своєчасній сплаті орендної плати і судові
витрати по сплаті державного мита у сумі 1700.00 грн.
Згодом позивач звернувся до суду з позовною заявою, якою вніс деякі зміни. Він зазначив, що станом на 20.07.2005р. заборгованість відповідача по орендній платі складає 234.108 тн концентрату. На липень 2005р. вартість рутилового концентрату складає 994 959.00грн., з розрахунку, що середня ринкова вартість 1тн концентрату згідно з довідкою Придніпровської товарної біржі складає 4250.00грн. (234.108тн. х 4250.00грн. = 994 959.00грн.)..
. Позивач зазначив, що розрахунок заборгованості він виконував на підставі ст.623 ЦК України, тобто при розрахунку вартості боргу використовував ринкову вартість рутилового концентрату, а не його середню собівартість, оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором оренди землі.
Також позивач навів розрахунок по стягненню пені за порушення строків внесення орендної плати з врахуванням строку позовної давності 1 рік, зазначивши, що пеня підлягає до стягнення за період з 20.07.2004р. до 20.07.2005р. у розмірі 120 377.78грн., виходячи з наступного розрахунку :
Борг відповідача на 20.07.2004р. складає 161.928 тн. концентрату: (78.120тн х4роки)-126.792th. = 161.928тн.
В грошовому виразі на 20.07.2004р. борг складає : 161.928тн. х 4250.00грн. = 688 194.00грн.-
З 20.07.2004р. по 06.10.2004р облікова ставка НБУ 7.5% річних, прострочка платежу складає 79 днів :
- 688 194.00грн.(сума боргу) х 0.041% (подвійна облікова ставка НБУ) х 79
днів (прострочка сплати орендної плати) = 22 290.60грн. (пеня за період з
20.07.2004р. по 06.10.2004р.)
.3 07.10,2004р. по 08.11.2004р. облікова ставка НБУ 8% річних, прострочка платежу складає 33 дні:
- 688 194.00грн.(сума боргу) х 0.043% (подвійна облікова ставка НБУ) х 33
(прострочка сплати орендної плати). = 9 765.47 грн. (пеня за період з
07.10.2004р.по 08.11.2004р.).
З 09.11.2004р. по 30.06.2005р. облікова ставка НБУ 9% річних, прострочка сплати орендної плати складає 233 дні:
- 688 194.00грн.(сума боргу) х 0.049%(подвійна облікова ставка НБУ) х 233
(про строчка сплати орендної плати) = 78 571.11 грн. (пеня за період з
09.1.1.2004р. по 30.06.2005р.).
З 01.07.2005р. заборгованість по орендній платі збільшилась на 72.180тн. рутилового концентрату та в грошовому виразі складає 994 959.00 грн.
З 01.07.2005р. по 20.07.2005р. облікова ставка НБУ 9% річних, прострочка сплати орендної плати складає 20 днів :
- 994 959.00грн.(сума боргу) х 0.049%(подвійна облікова ставка
НБУ) х 20днів(иро строчка-сплати-орендної плати) = 9 750.00грн. (пеня за період з 01.07.2005p. по 20.07.2005р.).
Загальна сума пені за період з 20.07.2004р. по 20.07.2005р. складає : 22 290.60 + 9 765.47 +78 571.11 + 9 750.60 = 120 377.78 грн. Також позивач в додатковій позовній заяві зазначає, що згідно з ч.1 ст.623. ЦК України боржник, що порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредитору понесені ним у зв'язку з цим збитки, до яких він відносить витрати за отримання з Придніпровської товарної біржі довідки про ринкову вартість рутилового концентрату у розмірі 200.00грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Позивач просить зобов'язати відповідача виконати зобов'язання щодо сплати орендної плати за користування земельного ділянкою за договором оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 27.06.2001р. та передати, йому (ОСОБА_2) 234.108тн рутилового концентрату, стягнути з відповідача пеню за невиконання зобов'язання по своєчасній сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 120 377.78грн., збитки у сумі 200.00грн. та витрати по сплаті позивачем державного мита в сумі 1700.00грн.
Пізніше позивач звернувся до суду з позовом про збільшення розміру позовних вимог, в якому зазначає наступне. 01.07.2006р сплинув строк розрахунків . відповідача з ним по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою у 2006 році. Свої зобов'язання відповідач не бажає виконувати, внаслідок чого він зазнає значних матеріальних збитків. Усні заяви відповідача щодо укладення мирової угоди не відповідають дійсності, оскільки відповідач ніяких переговорів з ним. проводити не бажає та ухиляється від них. Він взагалі не має наміру виконувати . свої зобов'язання по - договору оренди та навмисно затягує розгляд справи в суді.
В зв'язку з цим він (позивач) вважає за необхідне збільшити розмір позовних вимог до відповідача згідно з наступним розрахунком : - орендна плата за 2001-2006р.р. складає 433.080тонн (72.180т х 6),
· відповідач передав 126.792тн.,
· заборгованість складає 306.288тн. (433.080 - 125.792).
Виходячи з того, що середня ринкова вартість рутилового концентрату згідно довідки біржі станом на липень 20.05р. складає 4 250.00грн., то станом на 01.07.2006р. вартість рутилового концентрату складає 1301724.00 грн. (306.288т х 4250.00грн.), тобто це є борг відповідача за договором оренди в грошовому вимірюванні.
У відповідності до п.2.4 зазначеного договору у разі несвоєчасного внесення орендної плати відповідач повинен сплатити орендодавцю . (позивачу) пеню у розмірі 0.5% від простроченої суми за кожен день порушення зобов'язань, але не більше подвійної ставки НБУ.
Позивач зазначає, що розмір пені за порушення . строків сплати орендної плати за користування землею з 20.07.2004р. до 20.07.2005р. складає 120 377.78 грн. і її розрахунок наведено в змінах до позову від 20.12.2005р.
Таким чином, згідно умов договору та чинного законодавства він має право вимагати від відповідача пеню за несвоєчасну плату за використання земельної ділянки у розмірі 0.5% від простроченої суми за кожен день порушення зобов'язань, але не більше подвійної ставки. НБУ за період з 21.07.2005р. до 22.09.2006р.
Сума пені за цей період складає 234 757.97грн. та розраховується з наступного:
· борг відповідача на 21.07.2005р. складав . 234.108т. рутинового концентрату (78.120тх 5),
· в грошовому вимірюванні на 20.07.2005р. борг складає 994 959.00грн.
(234.108т. х 4250.00грн.),
- з 21.07.2005р. по 09.08.2005р. облікова ставка НБУ 9.0% річних, про
строчка платежу складає 20 днів - 994 959.00грн (сума/боргу) х, 0.049% (подвійна облікова ставка НБУ) х 20 днів (прострочка платні за договором) = 9 750.60грн. (пеня за період з 21.07.2005р. до 09.08.2005р.), . - з 10.08.2005р. до 01.07.2006р. облікова ставка НБУ 9.5% річних, про строчка платежу складає 325 днів - 994959.00грн.(сума боргу) х 0.052% (подвійна облікова ставка БОБУ) х 325(прострочка плати за договором) = 168 148.07грн. (пеня за період з 10.08.2005р. до 30.06.2005р.).
- з 01.07.2006р. .заборгованість по орендній платі збільшилась на 72.180т. рутилового концентрату та в грошовому вимірюванні складає 1 301 724.00грн.
- з 01.07.2006р. до 22.09.2006р. облікова ставка НБУ 9.5% річних, про
строчка сплати орендної плати складає 84 дні - 1301724.00грн. (сума
боргу) х 0.052% (подвійна облікова ставка НБУ) х 84 дні (прострочка
сплати орендної плати) = 56 859.30 грн. (пеня за період з 01.07.2006р. до
22.09.2006р.).
Загальна сума пені за період з 21.07.2005р. до 22.09.2006р. складає 9 750.60грн.+168 148.07грн.+56 859.30грн. = 234.757.97 грн. Позивач просить зобов'язати відповідача виконати зобов'язання щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 27.06.2001р. та передати йому (ОСОБА_2) 306.288 тн рутилового концентрату, стягнути з відповідача пеню за невиконання зобов'язання по своєчасній сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 355 135.75 грн., з них : 120 377.78грн. - за період з 20.07.2004р. до 20.07.2005р. та 234 757.97грн. -за період з 21.07.2005р. до 22.09.2006р., також збитки у сумі 200.00грн. та витрати по сплаті позивачем державного мита в сумі 1700.00грн. Представник відповідача позов не визнав.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав, просить задовольнити його позов в повному обсязі з врахуванням двох змін до позовної заяви щодо збільшення розміру суми позову. Він зазначив, що вважає надуманими доводи представника відповідача щодо того, що ЗАТ «Кримський титан» не являється правонаступником ДП «Вільногірський ДГМК». Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що дійсно і на теперішній час ЗАТ «Кримський титан» продовжує використовувати земельну ділянку, яку за договором НОМЕР_1 від 27.06.2001р. йому передав в тимчасове користування позивач ОСОБА_2
В 2003р. відповідачем проводилась орендна плата за зазначену земельну ділянку, тобто відповідач визнавав укладений договір і він виконувався. А в даний час відповідач лише використовує свої права, користуючись землею, а зобов'язання по договору не виконує, тобто, орендну плату не вносить.
В п.4 договору, оренди землі зазначено, що, підставою, для припинення даного договору є ліквідація юридичної особи - орендаря. Але. представник відповідача надав суду документи, що свідчать про те, що ЗАТ «Кримський титан» є правонаступником ДП «Вільногірський ДГМК», з яким позивачем в свій час укладено договір оренди земельної ділянки. Той факт, що відповідачем земельна ділянка позивача використовується і в даний час, свідчить про те, що договір її оренди продовжує діяти. Після реорганізації підприємства відповідач не проявляв ініціативи з питань розірвання даного договору. Представник відповідача суду повідомляв про те, що підприємством ведуться переговори з позивачем для мирового врегулювання спору.
Представник позивача просить задовольнити позов ОСОБА_2 в повному обсязі. Зокрема, він просить зобов'язати відповідача виконати зобов'язання щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 27.06.2001р. та передати позивачу 306.288 тн рутилового концентрату, стягнути з відповідача на користь позивача пеню за невиконання зобов'язання по своєчасній сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 355 135.75 грн., також стягнути з відповідача збитки у сумі 200.00грн. та витрати по сплаті позивачем державного мита в сумі 1700.00грн.
Представник відповідача пояснив суду, що твердження позивача щодо того, що ним укладено договір оренди земельної ділянки з ЗАТ «Кримський титан» в особі філії «Вільногірський ДГМК» є не вірним, оскільки на дату укладення зазначеного договору філії не існувало.
Позивачем було укладено договір з ДП «Вільногірський ДГМК», яке 15.12.2004р. було ліквідовано, а в п.4 договору оренди зазначено,. що підставою припинення договору є ліквідація юридичної особи - орендаря.
Крім того, позивач в розрахунках незаконно використав ринкову вартість концентрату, чим завищив суму позову. На думку представника відповідача, договір між сторонами укладено з порушенням норм чинного законодавства. Тобто, позивач, знаючи, що відповідач не займається сільськогосподарським виробництвом, надав йому у користування землі сільськогосподарського призначення, тобто дав згоду на відкрите гірниче виробництво.
Договір було укладено строком на 10 років, а згідно з земельним законодавством строк договору міг бути від 3-х до 5-ти років. По цій причині він не може визнати позов і погодитися з його змістом. Також заперечення проти позову пов'язано з тим, що ЗАТ "Кримський титан» не є правонаступником попереднього підприємства з питань користування землею.
Представник відповідача зазначив, що підприємство не зобов'язано розраховуватись з позивачем, тим більш по наданим ним розрахункам. Підприємство вело розробку корисних копалин на земельній ділянці, яку органи місцевого самоврядування незаконно надали позивачу у вигляді земельного паю. Іншим шляхом, ніж через землю, підприємство не може вести розробку надр та добичу корисних копалин.
Матеріалами справи встановлено наступне.
27.06.2001р. між позивачем ОСОБА_2 та ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» було укладено договір НОМЕР_1 оренди земельної ділянки, що підтверджується його копією (а.с.5-9).
27.06.2001р.було складено акт про встановлення меж земельної ділянки та передачі її в оренду ДП «ВД ГМК» (а.с.9).
Позивачем надано копію державного акту на право приватної власності на землю та план зовнішніх меж земельної ділянки (а.с. 10,11).
Крім договору оренди землі й 2002р.еторони уклали додаткову угоду НОМЕР_2, в якій зазначається, що ціна рутилового концентрату визначається з розрахунку середньої собівартості за звітний рік (а.с. 12).
До позовної заяви позивачем наданий розрахунок суми позову і, зокрема штрафних санкцій (а.с.13-15).
Платіжними документами (рахунками) позивач підтверджує факт передачі йому комбінатом рутилового концентрату в серпні та грудні 2003 року (а.с. 16-18).
З довідки Придніпровської товарної біржі від 24.11.2005р. вбачається, що вартість на концентрат рутиловий виробництва Вільногірського ГМК станом на серпень 2005р. на умовах франко-склад Дніпропетровськ в упаковках по 1 тонні складає 4100-4400грн. за 1 тонну. (а.с,36).
За отримання зазначеної довідки внесено 200.00 грн», що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру НОМЕР_3 від 25.11.2005р. (а.с.37).
В процесі розгляду справи представником відповідача надано правовстановлюючі документи підприємства (в копіях) : довідка НОМЕР_4 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат «Закритого акціонерного товариства «Кримський титан» (а.с.65), довідка НОМЕР_5 з єдиного державного реєстру підприємств .та організацій України (ЄДРПОУ) Закритого акціонерного товариства «Кримський титан» (а.е.66), свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи - закритого акціонерного товариства «Кримський титан» (а.с.67), свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи - дочірнього підприємства «Вільно гірський державний гірничо-металургійний комбінат» (а.е.68), договір-оренди НОМЕР_6 цілісного майнового комплексу ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» від 06.09.2004р. та додатковий договір до зазначеного договору НОМЕР_7 від 05.11.2004p.(a.e.69-75, 76-84), Положення про філію «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» закритого акціонерного товариства «Кримський титан» (а.е.85-90), статут Закритого акціонерного товариства «Кримський титан» (а.с.91-102).
Представником позивача додано до матеріалів справи копію рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Верхньодніпровської районної ради, Малоолександрівської сільської ради до ЗАТ «Кримський титан» в особі відокремленого підрозділу - філії «Вільногірський ГМК» про стягнення втрат сільськогосподарського виробництва (а.с.103-107).
30.11.2004p. було складено передавальний акт НОМЕР_8 цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат», що належить до державної власності (а.с.116).
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і. взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з"ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і. заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Як встановлено в процесі розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, 27.06.2001р. між ДП «Вільногірський ДГМК» та позивачем по справі ОСОБА_2 укладено договір НОМЕР_1 оренди земельної ділянки.
У відповідності до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України договори є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків і як будь-який правочин, є актом, що виражає спільну волю сторін. В зміст договору входять ті умови, на яких сторони погодились виконувати договір, вони повинні дотримуватись взятих на себе зобов"язань.
Згідно з нормами цивільного законодавства зобов'язання, підставою виникнення яких є договір, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності і справедливості. Ст.525 ЦК України закріплює недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Твердження представника відповідача стосовно того, що ЗАТ «Кримський титан» не є стороною по договору, а також не може бути відповідачем по справі оскільки не є правонаступником ДП «Вільно гірський ДГМК», суд вважає необгрунтованими і безпідставними. Як видно з наданих відповідачем документів, на виконання Указу Президента України №765/2004 від 07.07.2004р. «Про заходи щодо забезпечення розвитку виробництва двоокису титану...» та відповідно до чинного законодавства України Дочірнє підприємство «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» Державної акціонерної компанії «Українські поліметали» було реорганізовано.
Фондом державного майна України цілісний майновий комплекс ДП «ВД ГМК» передано в оренду новоствореному (цим же Указом) підприємству ЗАТ «Кримський титан».
06.09.2004р. між Фондом державного майна України (орендодавець) та ЗАТ «Кримський титан» (орендар) укладено договір оренди НОМЕР_6, згідно якого орендар виступає правонаступником усіх прав та обов'язків ДП ВД ГМК» (п.1.6 Додаткового договору від 05.11.04р. НОМЕР_9 по договору оренди НОМЕР_6 від 06.09.2004р.).
У відповідності до' законодавства передача майна цілісного майнового комплексу оформлена передавальним актом НОМЕР_8 від 30.11.2004р., згідно з яким орендар прийняв цілісний майновий комплекс ДП «ВД ГМК» у складі: майна, що передано в оренду ; майна, що передано на утримання (об'єкти соціальної інфраструктури) ; оборотних матеріальних засобів ; грошових коштів та, інших активів (дебіторської заборгованості) для погашення кредиторської заборгованості
Згідно із ст.107 ЦК України орендар набуває усіх прав і зобов'язань ДП «ВД ГМК» по відношенню до його контрагентів, дебіторів і кредиторів..
Крім того, у відповідності до ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар стає правонаступником прав і обов'язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов'язків підприємства, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.
Таким чином, згідно з вимогами діючого законодавства було проведено реорганізацію ДП «ВД ГМК» шляхом його приєднання до орендаря ЗАТ «Кримський титан».
Відповідно до п.4.1 Статуту ЗАТ «Кримський титан» з урахуванням змін та доповнень Товариство в особі філії є правонаступником прав та обов'язків в частині оренди цілісних майнових комплексів ДП "ВД ГМК» відповідно до умов договорів оренди цих комплексів.
Договір оренди земельної ділянки укладено між сторонами в 2001 році і вважається таким, що діє і на теперішній час, оскільки жодна із сторін не ініціювала питання щодо його розірвання. Підставою для того, щоб вважати цей договір діючим є та обставина, що його умови сторонами фактично виконувались до грудня 2003 року, про що свідчать факти передачі відповідачем позивачу рутилового концентрату в 2003 році, які підтверджені документально і сторонами не заперечуються.
Безпідставними вважаються доводи представника відповідача щодо того, що ЗАТ «Кримський титан» не є правонаступником ДП «Вільно гірський ДГМК» також і тому, що на протязі тривалого часу розгляду справи в суді від сторони відповідача неодноразово до суду надходила офіційна інформація щодо можливості врегулювання спору по справі, про ведення, взаємних переговорів підприємства ЗАТ «Кримський титан» з позивачем ОСОБА_2 по цим питанням (а.с.21,50,52).
З врахуванням вищенаведеного суд вважає справедливими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача орендної плати у вигляді передачі йому рутилового концентрату.
Також суд не може погодитись з доводами представника відповідача щодо пропуску строку позовної давності позивачем при звернення до суду, оскільки йому ще в липні 2002 року стало відомо про порушення його прав Як вже було підкреслено, в грудні 2003 року відповідачем передавався позивачеві рутиловий концентрат у відповідності до укладеного між сторонами договору, тобто зобов'язання частково виконувались.
Крім того, згідно з ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Зазначена заява стороною відповідача суду не надавалась.
Стосовно розміру орендної плати, то суд не може погодитись з розрахунком позивача з наступних підстав.
В п.2.3 договору зазначено, що орендна плата вноситься орендарем щорічно до 01 липня поточного року у розмірі 72.180тн рутилового
концентрату за один рік користування землею.
Таким чином, враховуючи дату надходження до суду позовної заяви про збільшення позовних вимог (вересень 200бр), то можна дійти до висновку, що станом на 01.07.2006 року відповідач повинен був розрахуватись з позивачем за оренду землі за 5 років користування нею, а не за 6 років, як зазначає в своїх розрахунках, позивач- 433.080т.н. (тобто : 72.180 х 6). Далі позивач з отриманої цифри віднімає 12б.792тн., що передав йому відповідач і в кінцевому результаті просить зобов'язати відповідача передати йому 306.288 тн. концентрату.
Виходячи з умов договору (щодо строків проведення розрахунків) та дати звернення з позовом до суду, відповідач повинен надати позивачеві орендну плату за 5 років користування землею. Таким чином, орендна плата повинна складати 234.108 тн. рутилового концентрату (72.180тн. х 5 років =360.900тн), і з отриманої цифри відраховується 12б.792тн., які позивач отримав (Зб0.900~12б.792=234.108тн.).
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі складає - 234.108 тн. рутилового концентрату, яку суд вважає за доцільне зобов'язати відповідача передати позивачеві, тобто в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Стосовно стягнення з відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання своїх зобов'язань по договору оренди, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині з наступних підстав.
Як було вище доведено, позивач невірно визначив строк користування відповідачем його землею (замість 5-ти років порахував б років). Виходячи з цього, він також невірно визначив суму заборгованості по орендній платі, а вже з неї він проводив розрахунки пені.
Крім того, переводячи розмір орендної плати в грошове визначення (з тонн в гривні) і визначаючи розмір боргу, позивач застосував ринкову ціну на продукцію. В обох своїх додаткових позовах про збільшення розміру позовних вимог позивач посилався на ст. 623 ЦК України, що є незаконним. Адже зазначена стаття Кодексу регулює порядок відшкодуванні збитків, завданих порушенням зобов'язання, а не штрафних санкцій. В ній зазначено, що при визначенні збитків можуть ураховуватись ринкові ціни, якщо інше не встановлено договором.
Що стосується даного спору, то слід зазначити, що в додатковій угоді"НОМЕР_2 до договору НОМЕР_1 від 27.06.2001р. зазначено, що ціна рутилового концентрату визначається з розрахунку середньої собівартості за звітний рік.
Як видно з платіжних документів, якими підтверджується поставка позивачу рутилового концентрату, то продукція поставлялась одного разу за ціною 1422.60грн. за 1 тонну, іншого разу - 1317.84 грн. за 1 тонну. А позивач в своєму розрахунку до позову (а.с.13) зазначає двояко : 1468.41 грн. за 1 тонну, далі в цьому ж розрахунку - 1422.59 грн. за 1 тонну.
А в остаточному варіанті свого позову, як вже було зазначено, позивач виконує розрахунок, застосовуючи взагалі ринкову ціну. При цьому він звертається до послуг Придніпровської товарної біржі по наданню йому інформації щодо ціни на рутиловий концентрат і отримавши відповідь, він застосовує розмір ціни на концентрат при нарахуванні пені за всі роки.
Адже, звісновідомим і беззаперечним є той факт, що за такий великий проміжок часу ціни на продукцію могли змінюватись, що видно з платіжних документів, - навіть в період з серпня по грудень 2003 року концентрат продавався за різними цінами.
В договорі оренди (п.2.3) зазначено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту зміни умов господарювання, передбачених договором, підвищення цін, тарифів тощо, в тому числі внаслідок інфляційних процесів і у інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
Позивач не надав суду інформації, - чому він не звернувся до відповідача для отримання довідки про ціни на концентрат. Представник же відповідача . в суді пояснив, що повивачу надавалась така- довідка комбінатом, але він чомусь її не використав, а скористався послугами товарної біржі.
Позивач в своєму позові (з врахуванням збільшення розміру позовних вимог) зазначає, що для розрахунку розміру пені він бере період з 21.0.7.2005р. по 22.09.2006р. Як видно, цей період перевищує 1 рік, що суперечить вимогам цивільного законодавства щодо застосування позовної давності при розрахунках пені (ст.258 ЦК України),
На підставі вищенаведеного, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій (пені) задоволенню не підлягають.
Що стосується розподілу судових витрат, суд приходить до наступних висновків.
При подачі позову позивачем було оплачено державне мито в сумі 1700.00 грн., але його позов задоволено частково. У відповідності до ст.88 ЦПК України в такому випадку судові витрати повинні бути розподілені пропорційно. Позивач визначив ціну свого позову в 1 656 859.60грн., задоволено позов в межах 332.748.00грн. (вартість 234 тонн рутилового концентрату по ціні 1422.60грн. за 1 тонну). Тобто, задоволено позовні вимоги в 1/5 частині від визначеної позивачем ціни позову. Виходячи з цього, саме в такій частині повинні бути відшкодовані позивачу витрати по сплаті державного мита - 340.00 грн. (1700.00грн.: 5).
Також підлягають до стягнення із сторін в пропорційному відношенні .до задоволеної частини позовних вимог витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Згідно з діючим законодавством загальний розмір цих витрат складає 30.00 грн.
Таким чином, з відповідача належить стягнути 6.00грн. (30.00 : 5), різниця зазначеної суми підлягає стягненню з позивача - 24.00 грн. (30.00грн. - 6.00грн.).
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь понесених ним витрат в сумі 200.00 грн. за отримання з Придніпровської товарної біржі довідки про ринкову вартість рутилового концентрату, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, оскільки необхідності звертатись за такою довідкою у позивача не було. В липні 2005р. позивачем отримана довідка про ціну на концентрат від позивача. Більш того, як уже зазначалось вище, додатковою угодою НОМЕР_2 до договору при нарахуванні орендної плати передбачено застосування собівартості рутилового концентрату.
Керуючись ст.ст.10, 11,58-60,88,212-215 ЦПК України, ст.ст. 11 ч.2
п.1, 509, 525, 526, 629 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати Закрите акціонерне товариство «Кримський титан» в особі філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» виконати зобов'язання по договору оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 27.06.2001p. і передати ОСОБА_2 рутиловий концентрат у кількості 234,108тн.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Кримський титан» в . особі філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» (51700 Дніпропетровська обл., місто Вільногірськ, вул. Степова, №1, р/р 2600201255 у АБ «Клірінговий Дім 300647, ЄДРПУ 33173973) на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті державного мита в сумі 340.00 грн.
Стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи для Вільногірського міського суду, перерахувавши їх до ТУ ДСА в Дніпропетровській області за наступними банківськими реквізитами : код. 26239738, р/р 37315007006709 банк УДК у Дніпропетровській області, МФО §05012:
· з ЗАТ «Кримський титан» в особі філії «Вїльногірский ГMK» - 06.00 грн.;
· з ОСОБА_2, 1954 року народження, проживає за адресою : АДРЕСА_1, працює ІНФОРМАЦІЯ_1 фінансової промислової компанії «Чіко» - 24.00 грн..
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
У відповідності до ст.222 ЦПК України копію судового рішення надіслати відповідачу протягом 5-ти днів з дня проголошення, рішення рекомендованим листом з повідомлення про вручення.
Судді
Р.А.Литвинова