ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року Справа № 876/8661/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2014р. по справі №344/11311/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання протиправними дій та зобов»язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

30.07.2014р. позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов»язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, із заробітної плати з врахуванням розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з 20.01.2009р. та при черговому перерахунку пенсії враховувати суми матеріальної допомоги.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2014р. позов задоволено частково. Позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії і виплату вказаної пенсії, починаючи з 20.01.2009 р. по 29.01.2014 року - залишено без розгляду. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську здійснити перерахунок розміру пенсії позивачу з включенням до суми заробітної плати для обчислення пенсії виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з 30.01.2014 року та враховувати вказану суму при чергових перерахунках пенсії.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що матеріальні допомоги не є складовими заробітної плати державного службовця, а тому не можуть враховуватися при обчисленні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області як одержувач пенсії за віком, призначеної відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу".

В липні 2014 року позивачкою до управління Пенсійного Фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області була надана довідка про складові заробітної плати для здійснення перерахунку пенсії, в якій були зазначені матеріальні допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань.

Довідкою Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області №42/09-19-05-35 від 03 липня 2014 року підтверджується, що позивач отримала: у лютому 2007 року - 2674,17 грн., у вересні 2007 року - 2426,60 грн., у березні 2008 року - 3021,06 грн., у серпні 2008 року - 3216,38 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби. На суми проведено нарахування та утримання страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.9).

Задовольнячи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення та соціально-побутові потреби входить до системи оплати праці державного службовця. Крім того, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески, або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Ст.2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні витрати.

Ч.2 ст.33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно з положеннями ч.2 ст.37 вказаного Закону (які діяли на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Ч.7 ст.33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Аналогічні положення містяться й в п.п.2.2.2 п.2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5, де вказано, що у склад фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, в тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, а відповідно п.п.2.3.3 п.2 цієї інструкції матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) входить до складу фонду оплати праці.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених положень дає колегії суддів підстави для висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та соціально-побутові потреби входить до системи оплати праці державного службовця.

Отже чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому необхідно врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до вказаних нормативних актів пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Така правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України (постанова від 20 лютого 2012 року справа №21-430а11, постанова від 28 травня 2013 рок справа №21-97а13), що в силу вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для застосування, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду про залишення без розгляду позовних вимог за період з 20.01.2009 р. по 29.01.2014 року (включно), відповідно до ч.2 ст.99, 100 КАС України.

Разом з тим, задовольняючи позов в частині враховувати вказану суму при чергових перерахунках пенсії, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм права, оскільки відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.

З огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задоволити частково, оскільки така в цій частині постановлена з порушенням норм матеріального права.

керуючись ст.100, 160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області - задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2014р. по справі №344/11311/14-а - скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Позовні вимоги в частині зобов'язання проведення перерахунку пенсії, включивши в суму заробітної плати для обчислення пенсії виплачену матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб, повернення заборгованості в частині недорахованої пенсії за період з 20.01.2009 року по 29.01.2014 року залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку для звернення до адміністративного суду.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо не включення сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії позивачу, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» з 30.01.2014р.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську здійснити ОСОБА_1, з 30.01.2014 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця з врахуванням виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань.

В решті вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

ОСОБА_2