ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року Справа № 876/8689/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 31 липня 2014р. по справі №600/735/14-а, 2-а/600/72/2014 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області про здійснення перерахунку пенсії за віком, -

В С Т А Н О В И Л А:

03.07.2014р. позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати дії управління Пенсійного фонду України в Козівському районі щодо не включення сум матеріальної допомоги до відпустки та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" незаконними та протиправними, а також зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії з 14.11.2012 року з включенням сум матеріальної допомоги до відпустки та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати за період з 01.01.2011 року по 31.10.2012 року.

Постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 31 липня 2014р. позов задоволено. Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі, щодо відмови ОСОБА_1, включити матеріальну допомогу до відпустки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати за період з 01 січня 2011 року по 31 жовтня 2012 року в заробітну плату для обчислення пенсії. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі здійснити перерахунок пенсії за віком позивачці, з 14 листопада 2012 року, з врахуванням матеріальної допомоги до відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати за період з 01 січня 2011 року по 31 жовтня 2012 року, з виплатою недоотриманих сум.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати не входить до складу тих надбавок, які виплачуються державним службовцям, а тому підстав для включення вказаних видів оплати праці до розміру заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" немає.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 14.11.2012 року позивачу призначено пенсію відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу".

З довідки управління Державної казначейської служби України в Козівському районі про складові заробітної плати від 20.06.2014р. вих.№368/01-09, вбачається, що за період з 01.01.2011 року по 31.10.2012 року, позивачці надавалась матеріальна допомога до відпустки, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та сплачено суми індексації заробітної плати, на які нараховані страхові внески та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.8)

20.06.2014 року позивач звернулася із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі щодо включення вказаних сум та перерахунку її пенсії.

Відповіддю відповідача від 20.06.2014р. №20/К-11 позивачу відмовлено у включенні сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.5, 6)

Задовольнячи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога до відпустки, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати входить до системи оплати праці державного службовця. Крім того, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески, або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Ст.2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні витрати.

Ч.2 ст.33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно з положеннями ч.2 ст.37 вказаного Закону (які діяли на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Ч.7 ст.33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Аналогічні положення містяться й в п.п.2.2.2 п.2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, де вказано, що у склад фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, в тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, а відповідно п.п.2.3.3 п.2 цієї інструкції матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) входить до складу фонду оплати праці.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених положень дає колегії суддів підстави для висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.

Отже чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому необхідно врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до вказаних нормативних актів пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Колегія суддів вважає, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Така правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України (постанова від 20 лютого 2012 року справа №21-430а11, постанова від 28 травня 2013 рок справа №21-97а13), що в силу вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для застосування, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та задовольняючи позов з 14.11.2012р. суд першої інстанції допустився помилки, порушивши вимоги ч.2 ст.99, 100 КАС України.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ст.100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка не заявляла клопотання про поновлення строку звернення до суду, а тому позовні вимоги за період з 14.11.2012р. по 19.12.2013р. слід залишити без розгляду, що не позбавляє позивача права на звернення до суду з клопотанням про поновлення строку звернення до суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи, однак неправильно застосував норми процесуального права, а тому відповідно до ст.202 КАС України апеляційну скаргу слід задоволити частково, а постанову суду - скасувати.

керуючись ст.100, 160, 195 - 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області - задовольнити частково.

Постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 31 липня 2014р. по справі №600/735/14-а, 2а/600/72/2014 - скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити частково.

Адміністративний позов в частині вимог про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Козівському районі щодо не включення сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" протиправними, а також зобов'язання відповідача провести перерахунок її пенсії з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати за період з 14.11.2012 року по 19.12.2013 року - залишити без розгляду.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі щодо не включення сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії ОСОБА_1, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» з 20.12.2013р.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Козівському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, з 20.12.2013 року з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати за період з 01 січня 2011 року по 31 жовтня 2012 року, згідно довідки управління Державної казначейської служби України в Козівському районі від 20.06.2014р. вих.№368/01-09, до складових заробітної плати, що враховуються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

ОСОБА_2