19.06.2015

ЄУН №337/1682/15-ц

№2-п/337/30/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2015 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді - Сидорової М.В.

при секретарі Стафорової О.В.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя заяву Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» від імені якого діє «Запорізьке РУ» АТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» про перегляд заочного рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 12.05.2015р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» про стягнення суми вкладу,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя ЄУН № 337/1682/15-ц від 12.05.2015 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» від імені якого діє «Запорізьке РУ» АТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» про стягнення суми вкладу. Стягнуто з ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу за Договором-заявою №313731/45690/3-14 від 01.12.2014р. в розмірі 50000,00 грн., а також стягнуто з ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» скудовий збір на користь держави в сумі 500,00грн.

25.05.2015 року ПАТ «ОСОБА_2 та Кредит» від імені якого діє «Запорізьке РУ» АТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення. У заяві вказав, що Відповідач фактично знаходився на час судових засідань на інших судових засіданнях та у зв'язку з великою кількістю судових справ, Відповідач не міг надати свої усні та письмові пояснення по справі, що призвело до однобічного та необґрунтованого винесення заочного рішення.

Крім того, представник ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» в заяві вказав, що судом було ухвалено рішення на підставі копій документів, які містяться в матеріалах справи, позивач не надала суду оригіналів документів, які підтверджують отримання грошових коштів.

Також зазначено, що на даний час існують Постанови Національного Банку № 758 від 01.12.2014 року, №160 від 03.03.2015 року, відповідно яких Банки обмежені у видачі грошових коштів вкладникові, та при ухваленні заочного рішення суд обмежився лише доказами позивача, що позбавило відповідача можливості реалізувати свої процесуальні права та взяти участь у змагальному процесі.

Враховуючи вищезазначене ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» просить суд постановити ухвалу про перегляд і скасування заочного рішення від 12.05.2015 року по справі № 337/1682/15-ц.

Ухвалою суду від 25.05.2015р. заяву ПАТ «ОСОБА_2 та Кредит» було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 04.06.2015р. заява ПАТ «ОСОБА_2 та Кредит» призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представник ПАТ «ОСОБА_2 та Кредит» в судове засідання про перегляд заочного рішення не з'явився, про час та місце розгляду справи ОСОБА_2 був повідомлений належним чином.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що підстав для скасування заочного рішення не вбачає, просить суд у задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином заочне рішення підлягає скасуванню за наявності двох умов разом: 1) якщо судом буде встановлено, що відповідач, тобто заявник, не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; 2) докази, на які посилається відповідач (заявник у цьому провадженні) мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи першу умову для скасування заочного рішення судом встановлено наступне.

Так, ухвалою суду від 02.04.2015 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 15.04.2015 року, про що сторін було повідомлено у визначеному законом порядку. Однак, 15.04.2015 року сторони в судове засідання не з'явилися. Наступні судові засідання були призначені на 28.04.2015р. та 12.05.2015р. Відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать розписки про вручення судових повісток (а.с.17, 20, 21), однак в судове засідання представник відповідача не з'явився, письмових заперечень на позов не подавалось.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 169, ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що відповідач без поважної причини був відсутній у судовому засіданні, будучи повідомлений належним чином, причин своєї неявки не повідомляв, письмових заперечень не подавав.

Враховуючи заяву позивача про розгляд справи у її відсутність та не заперечення проти ухвалення заочного рішення, з метою вирішення справи у передбачені чинним законодавством строки, суд вирішив справу на підставі наявних у ній доказів.

При цьому суд бере до уваги, що у своїй заяві про перегляд заочного рішення, представник відповідача взагалі не вказує на поважні причини неявки до судових засідань та не представляє суду будь-яких доказів, які підтверджують поважність причин неявки в судове засідання.

Розглядаючи другу умову для скасування заочного рішення, суд виходить з того, що відповідно до ст. 232 ЦПК України відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку ухвалив би принципово інше рішення.

Із досліджених матеріалів справи суд дійшов до висновку, що ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» не надав конкретних доказів, які б могли слугувати для суду підставою для винесення принципово іншого рішення.

Посилання лише на те, що судом ухвалено рішення на підставі копій документів, які містяться в матеріалах справи, що позивач не надала суду оригіналів документів, що підтверджують факт отримання позивачем грошових коштів, при цьому не спростовуючи дійсність укладання між сторонами договору про банківський строковий вклад (депозит), про його умови, а також про наявність діючих Постанов Національного Банку України № 758 від 01.12.2014 року, №160 від 03.03.2015 року, на підставі яких Банки обмежені у видачі грошових коштів вкладникові - не можуть бути взяті за основу для перегляду заочного рішення суду.

Зокрема, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо неможливості повернення вкладу у зв'язку з встановленими постановами НБУ №758 від 03.12.2014р. та №160 від 03.03.2015р. обмеженнями у видачі готівкових коштів, оскільки цими постановами встановлені лише обмеження щодо видачі банками готівкових коштів в національній та іноземній валюті (відповідно до 150000,00грн та 15000,00грн. на одного клієнта на добу), а не заборона повернення депозитних вкладів. Вказані постанови НБУ не містять положень, які б звільняли відповідача від обов'язку виконання своїх зобов'язань за депозитним договором.

Посилання представника ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» на те, що суд при ухваленні заочного рішення обмежився лише доказами позивача, а відповідач був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права та взяти участь у змагальному процесі - також є безпідставні, оскільки відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити неправомірність вимог позивача, справа призначалась до судового розгляду неодноразово, але жодного разу у судове засідання представник позивача не з'явився.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причин ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачкою, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку відсутні.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Водночас, суд роз'яснює, що відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом. У цьому разі, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 209, 210, 231, 232, 293 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» від імені якого діє «Запорізьке РУ» АТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» про перегляд заочного рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 12.05.2015р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» про стягнення суми вкладу - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали.

Суддя: М.В.Сидорова