Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #43459185


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"17" червня 2015 р. справа № 804/1476/14


Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі № 804/1476/14 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:


20 січня 2014 р. ОСОБА_1 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому позивач з урахування здійснених ним зменшень позовних вимог просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити з 30.09.2011 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 25% винагороди за вислугу років на підставі довідки №1674/10/04-81-05-026 від 11.02.2014 року та «Інших виплат», до яких віднесені матеріальна допомога на оздоровлення до щорічної відпустки, вирішення соціально-побутових питань та суми заробітної плати, які виникли у зв'язку із заходами спрямованими на оптимізацію структури заробітної плати відповідно до п.9 постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року, заявлених відповідною довідкою від 31.10.2011 року №24601/10/05.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов'язання здійснення перерахунку та виплати пенсії з 30.09.2011, задоволено в повному обсязі.

Відповідач з таким судовим рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.


Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 30.09.2011 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Згідно довідки № 24601/10/05 від 31.10.2011 року, виданої Центральною МДПІ у м. Кривому Розі, про складові заробітної плати, позивачка за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2010 р. отримувала матеріальні допомоги та суми заробітної плати, які виникли у зв'язку із заходами спрямованими на оптимізацію структури заробітної плати відповідно до п.9 постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року (а.с. 19-20). Вказана довідка знаходиться в матеріалах пенсійної справи.

13.12.2013 року позивач звернулась з заявою до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області (а.с. 21), в якій вимагала здійснити перерахунок її пенсії з урахуванням винагороди за вислугу років в розмірі 25% та «Інших виплат», заявлених довідкою від 31.10.2011 року № 24601/10/05.

24.12.2013 року Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області листом № 14-194 «Щодо обчислення розміру пенсії» (а.с. 22) відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з посиланням на те, що за наявним у позивача стажем державного службовця надбавка за вислугу років становить 20 %, а підстав для врахування винагороди за вислугу років немає. Також згідно ст.33 Закону України «Про державну службу» матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати не відносяться до інших надбавок, тому не враховуються в заробіток для обчислення пенсії державному службовцю.

Згідно довідок про складові заробітної плати від 23.12.2013 р. № 8561/10/04-81-05 та від 11.02.2014 року № 1674/10/04-81-05, видані Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, розмір винагороди за вислугу років позивача становив 25% посадового окладу.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням фактичного розміру винагороди за вислугу років та матеріальної допомоги, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому суд вважав, що позивачем строк звернення до суду не порушено.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду про правомірність вимог позивача, але помилковими при застосуванні норм процесуального права в частині додержання позивачем строків звернення до суду з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 33 Закону України "Про державну службу" встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (частина шоста). Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина сьома).

Згідно ст.37-1 Закону України «Про державну службу» (далі Закон №3723-XII), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Законом України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95-ВР (далі Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1).

Статтею 2 Закон №108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

З наявної в пенсійній справі довідки від 31.10.2011 № 24601/10/05 вбачається, що на виплачені їй суми матеріальної допомоги та суми заробітної плати, які виникли у зв'язку із заходами спрямованими на оптимізацію структури заробітної плати відповідно до п.9 постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013 затверджено Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, відповідно до положень якого, винагорода за вислугу років виплачується посадовим особам органів державної податкової служби залежно від стажу роботи і обчислюється у відсотках, виходячи з посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. Нарахування та виплата винагороди за вислугу років провадяться щомісяця за фактично відпрацьований час у межах встановленого фонду оплати праці. Винагорода за вислугу років враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 12.09.1997 року «Про Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання» встановлено, що винагорода за вислугу років виплачується посадовим особам органів державної податкової служби, стаж роботи яких становить від 10 до 15 років у розмірі 25%.

Виходячи з того, що під час роботи позивачу фактично виплачувалась винагорода за вислугою років в розмірі 25 %, то її розмір також не може бути зменшено при обчисленні пенсії за віком.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення на пенсію, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, надбавки за вислугу років в розмірі 25 % та суми заробітної плати, які виникли у зв'язку із заходами спрямованими на оптимізацію структури заробітної плати відповідно до п.9 постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В той же час заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував положень статей 99, 100 КАС України та вирішив спір поза межами строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляє ухвалу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 20.01.2014 року, яких-небудь підстав для поновлення строку звернення до суду не наводить, судом таких причин встановлено не було, тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги з 29.09.2011 року по 19.07.2013 року, повинні бути залишені без розгляду на підставі ст. 100 КАС України як заявлені з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.

Посилання суду першої інстанції на те, що про порушення своїх прав позивач дізнався з 18.10.2013 року у зв'язку із набранням чинності постанови правління Пенсійного фонду України № 15-1 від 04.09.2013 р., якою було затверджено форми довідок, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки цим нормативно-правовим актом не визначався порядок розрахунку пенсії позивача. При цьому довідка про складові заробітної плати від 31.10.2011, яка була наявна в матеріалах пенсійної справи позивача, містила данні про розмір отриманих ним спірних виплат в розділі «Інші виплати», що давало можливість вжити заходи для захисту позивачем своїх прав, які той вважав порушеними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, але при вирішенні частини позову не вірно застосовані норми процесуального права, що призвело до частково невірного вирішення справи і є підставою для скасуванню постанови суду першої інстанції з ухваленням нової постанови.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору при зверненні до суду з позовом в сумі 73,08 грн. підлягають частковому поверненню в розмірі 36,54 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 99, 100, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:


Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі № 804/1476/14 скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.


Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити з 20.07.2013 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 25% винагороди за вислугу років та «Інших виплат», до яких віднесені матеріальна допомога на оздоровлення до щорічної відпустки, на вирішення соціально-побутових питань та суми заробітної плати, які виникли у зв'язку із заходами спрямованими на оптимізацію структури заробітної плати відповідно до п.9 постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року, відповідно до довідки від 31.10.2011 року №24601/10/05.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії за період з 29.09.2011 року по 19.07.2013 року залишити без розгляду

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 36,54 грн.(тридцять шість грн.. 54 коп.).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.



Головуючий: М.М.Гімон


Суддя: С.Ю. Чумак


Суддя: І.В. Юрко



  • Номер:
  • Опис: про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії
  • Тип справи: Касаційна скарга
  • Номер справи: 804/1476/14
  • Суд: Касаційний адміністративний суд
  • Суддя: Гімон М.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.07.2015
  • Дата етапу: 13.07.2015
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація