Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року справа №805/1025/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Святодух О.Б., за участю представника відповідача Русіна В.С. , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі № 805/1025/15-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 300 грн.-

В С Т А Н О В И В:

23.03.2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про стягнення сум витрат на виплату пенсій, призначених у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за листопад - грудень 2014 року в сумі 300 грн. Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні, пенсій, призначених у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Зазначає, що п. п. «г», «д» п. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на органи Фонду соціального страхування покладені обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності (у зв'язку із втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Вказує на те, що згідно ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві починаючи з 01.04.2001 року відшкодовують органам Пенсійного Фонду України витрати на виплату пенсій, призначених у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, відповідно до частини четвертої пункту 4 якого відшкодуванню підлягають суми допомоги на поховання сім'ям померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію, суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій. Враховуючи наведене, вважає, що не включення Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську сум таких витрат до складу акту звірки та невідшкодування таких сум порушує права Пенсійного Фонду, оскільки Пенсійний Фонд не зобов'язаний самостійно нести такі витрати, тому просив суд стягнути з Фонду соціального страхування суму зазначених витрат за листопад - грудень 2014 року в сумі 300 грн. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі № 805/1025/15-а, позов задоволено. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області витрати на виплату пенсій, призначених у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за листопад - грудень 2014 року, виплачених ОСОБА_3 в сумі 300 грн.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови порушені норми матеріального права. Також апелянт зазначає, що Фонд не зобов'язаний відшкодовувати позивачу суми витрат по виплаті та доставці пенсії у випадку, коли на час смерті годувальника утриманець відносився до категорії працездатного населення.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив іі задовольнити. Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що УПФУ в м. Селидове Донецької області нараховані та виплачені пенсії, призначені у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та направлені на адресу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області акти звірки розрахунків за листопад - грудень 2014 року в сумі 300 грн. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області не прийняло, зокрема, до відшкодування суми витрат за листопад - грудень 2014 року в сумі 300 грн., а саме пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, по особі ОСОБА_3. Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами у справі, на час смерті потерпілого ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 року, його син, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, по якому не прийнята до відшкодування сума витрат, був інвалідом (а.с 10, 11). Згідно висновку міжрайонної офтальмологічної медико - соціальної експертної комісії м. Донецька про час настання інвалідності від 26.03.2014 року, інвалідність ОСОБА_3 настала до досягнення ним 18 -річного віку (а.с. 11). Причинний зв'язок смерті годувальників з нещасного випадком на виробництві або професійним захворюванням підтверджується відповідним актом про нещасний випадок на виробництві, свідоцтвом про смерть ( а.с. 12, 15-24). Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить стягнути суму витрат на виплату пенсій, призначених у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», Пенсійний фонд України, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду. Згідно ч. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом. Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків. Згідно ч. 4 п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «;Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію. З набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій, призначених у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Тобто, чинним законодавством на відповідача у справі - Фонд соціального страхування покладений обов'язок щодо відшкодування шкоди при настанні страхового випадку. Як вбачається з позовної заяви, вона містить вимогу про стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсій зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачених ОСОБА_3 в сумі 300 грн. Відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та «Про пенсійне забезпечення» розроблений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів «а», «в», «г» статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в разі настання страхових випадків.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я або професійного захворювання застрахованої особи. Згідно ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є: - діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; - жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; - інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; - неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; - непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку. Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством. Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, підтверджено матеріалами справи, на час смерті годувальника, утриманець, якому призначена та виплачена пенсія у зв'язку з втратою годувальна, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання був інвалідом, тобто знаходилась на утриманні померлого. З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що необхідною умовою для призначення та виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є факт непрацездатності осіб, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Колегія суддів не приймає доводи апелянта стосовно того, що ОСОБА_3 не є членом сім'ї померлого, оскільки цей довід спростований матеріалами справи, а саме, свідоцтвом про народження (а.с. 10).

Враховуючи наведене, та те, що на час смерті годувальника, утриманець був інвалідом та мав на день його смерті право на одержання від нього утримання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про відшкодування витрат на виплату та доставку сум пенсій призначених у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 300 грн. є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд першої інстанції вирішив справу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду відсутні. Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі № 805/1025/15-а- залишити без задоволення. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі № 805/1025/15-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 300 грн. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлений 19 червня 2015 року.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук