Справа № 186/487/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2015 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Демиденко С. М.

секретар: Фадєєва Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", ОСОБА_3 про захист прав споживачів, пов'язаних з несплатою страхового відшкодування та про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою,

В С Т А Н О В И В :

06 квітня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду з позовом до відповідачів Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", ОСОБА_3 про захист прав споживачів, пов'язаних з несплатою страхового відшкодування та про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що в нього у власності знаходиться автомобіль марки «Nissan» моделі «Teana» д/н НОМЕР_1, який зареєстрований на його ім'я.

31 грудня 2014 року о 22.10 годині водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Jeely-CK» д/н НОМЕР_2 біля будинку №32а по вул. Комсомольська, м. Першотравенська, Дніпропетровської області, рухаючись заднім ходом, не переконався в безпеці даного маневру, здійснив наїзд на стоячий припаркований автомобіль марки «Nissan» моделі ««Teana» д/н НОМЕР_1. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

14 січня 2015 року постановою №186/40/15-п судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Янжулою С.А. правопорушника ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 гривень.

13 січня 2015 року, після того, він дізнався, що ОСОБА_3 є страхувальником, що уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу з СК «ВУСО», згідно полісу №АІ/0215723, строк дії якого з 26 червня 2014 року по 25 червня 2015 року, він, як потерпілий, звернувся до зазначеного страховика в порядку ст.33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, в якому зазначив всі необхідні дані.

Підтвердженням того, що він одразу ж не мав змоги звернутися до ПАТ «СК «ВУСО» через незнання даних про страховика є постанова Першотравенського міського суду від 29 січня 2015 року, якою ОСОБА_3 визнано винним по ст.1224 КУпАП (покинув місце ДТП). Тривалий час не міг довідатися в нього, яка юридична особа є його страховиком.

Окрім того, відповідно до п.37.1.4 ст.37 зазначеного Закону однією з підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Тобто він мав право протягом року подавати таку заяву.

Що стосується розміру спричиненого позивачу збитку, слід зазначити наступне.

Ст. 29 - у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Експертом при проведенні експертного авто товарознавчого дослідження №025/15 від 11 лютого 2015 року було пораховано вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу автомобіля, за формулою:

Сврз = Ср + См + Сс · (1 - Ез).

Проте, відповідно до п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395,

значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ.

Належний позивачу автомобіль марки «Nissan» моделі ««Teana» д/н НОМЕР_1, згідно даних свідоцтва про реєстрації транспортного засобу є 2008 року випуску, виробництва Японії. Оскільки ДТП відбулося у 2014 році, то фізичний знос не повинен враховуватися взагалі, так як строк експлуатації не перевищував семи років.

Тому для підрахування вартості відновлювального ремонту його авто у формулі експерта значення Ез слід приймати за 0.

А тому формула повинна мати наступний вигляд:

Сврз = 1266,98 + 4722,26 + 47548,91 · (1 - 0) = 53 538,16 гривень.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

При цьому позивач зазначає, що відповідно до ч.3 ст.991 ЦК України, про рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Така відмова має бути направлена страхувальнику у строк, визначений законом або договором.

Згідно узагальнення з судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування, підготовленого суддею Верховного Суду України Романюком Я.М. та головним консультантом відділу вивчення судової практики управління вивчення та аналізу судової практики, кандидатом юридичних наук Мельником З.П., суди приймають і розглядають по суті всі спори, що стосуються стягнення страхових виплат, навіть у тому випадку, коли в матеріалах справи відсутнє письмове рішення страхової компанії про відмову в такій виплаті.

Тому, за його думкою, відсутність в матеріалах позову письмової відмови СК «ВУСО» все ж таки дає йому право оскаржити її відмову.

Залучення у якості співвідповідача ОСОБА_3 пов'язане з тим, що максимальний розмір страхового відшкодування, згідно полісу №АІ/0215723, складає 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень за мінусом франшизи у розмірі 1 000 (однієї тисячі) гривень, а розмір реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля, складатиме, як мінімум 53 538,16 гривень.

Згідно п.4 полісу № АІ/0215723від 25 червня 2014 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу, укладеного ОСОБА_3 з ПАТ «СК «ВУСО», страхова сума за шкоду, заподіяну майну, складає п'ятдесят тисяч гривень.

п.5 даного полісу встановлений розмір франшизи у сумі 1 000 (однієї тисячі) гривень, яку, згідно абз.2 ч.1 ст.12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зі страховика не стягується.

Отже, з відповідача СК «ВУСО» можливо стягти максимально лише 49 000 (сорок дев'ять тисяч) гривень.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Така різниця складає: 53 538,16-49 000+400 (витрати на експерта згідно квитанції №9 від 11 лютого 2015 року)= 4 938,16 гривень.

Просить суд: Стягнути на його користь з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», страхову суму за шкоду, заподіяну майну в розмірі 49 000 гривень. Стягнути на його користь з ОСОБА_3 через недостатність страхової виплати для повного відшкодування завданої ним шкоди майну потерпілого, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка складає 4 938 гривень 16 копійок.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд: Стягнути на його користь з ПрАТ «СК «ВУСО», страхову суму за шкоду, заподіяну майну в розмірі 49 000 гривень. Стягнути на його користь з ОСОБА_3, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка складає 4 938 гривень 16 копійок

Відповідач ПрАТ «СК «ВУСО» в судове засідання не з'явився надав суду заяву про слухання справи в його відсутність, представник надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що дійсно між ПрАТ «СК «ВУСО» (Далі - Страховик) та ОСОБА_3 (Далі - Страхувальник) був укладений Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ 0215723 від 25.06.2014 року (далі - Поліс), відповідно до умов якого забезпеченим транспортним засобом (Далі - ЗТЗ) є автомобіль марки «Jeely-CK» д/н НОМЕР_2.

Згідно Постанови Першотравненського міського суду Дніпропетровської області від 14.01.2015 року встановлено, що 06.01.2015 о 12:30 року мала місце ДТП за участю ЗТЗ під керуванням ОСОБА_3, який був визнаний винним у настанні останньої.

Згідно вказаної Постанови суду, внаслідок даної ДТП було пошкоджено ТЗ марки Ніссан Тіана, д.н. НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 979 ЦК України - За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. З цього договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є двостороннім який має виконуватись обома сторонами, оскільки одностороння відмова від двостороннього договору страхування не допускається. .

Відповідно до п. 33.1.4. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має право підтвердити це документально.

Неналежне виконання своїх обов'язків встановлених Договором та Законом може бути прийнято та розглянуто виключно у випадках існування зовнішніх обставин, які унеможливлювали або утруднювали виконання обов'язків в строки та у порядку встановленому Полісом та Законом. Крім того вказані обставини відповідно до ст. 33 Закону мають бути підтверджені документально.

Станом на 22.04.2015 року ОСОБА_3 свій обов'язок водія ЗТЗ передбачений п. 33.1.4 Закону щодо належного письмового повідомлення Страховика не виконав, тобто не надав письмового повідомлення про настання ДТП встановленого МТСБУ зразка.

ОСОБА_3 не виконав свій обов'язок щодо належного повідомлення ВЗАГАЛІ (ані телефоном, шляхом здійснення дзвінку на гарячу лінію ПрАТ «СК «ВУСО», ані письмово у строки встановлені ст. 33 Закону).

Також жодний аргумент, на який буде посилатися ОСОБА_3 не може бути прийнятий як поважний, якщо ОСОБА_3 наведе якусь підставу, Представник ПрАТ «СК «ВУСО» дасть додаткові письмові заперечення на цю обставину.

Невиконання, свого обов'язку щодо належного письмового повідомлення позбавило його права на відшкодування шкоди за його винні дії страховиком на підставі ст. 1194 ЦК України.

Додатково повідомляємо, що відповідно, до 36.2. Закону Страховик здійснює страхове відшкодування протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, та повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Враховуючи відсутність такого документа як повідомлення про настання ДТП, Страховик позбавлений правової можливості прийняти рішення про виплату страхового відшкодування у зв'язку із тим, що відповідно до ст. 36.2. Закону вказане рішення буде протизаконним.

Невиконання обов'язків щодо належного та своєчасного повідомлення позбавило можливості Страховика направити на місце скоєння ДТП аварійного комісара, який би зробив незалежний висновок щодо причин та обставин настання ДТП та причин, що сприяли його настанню. Відсутність на місці настання ДТП представника ПрАТ «СК «ВУСО» позбавляє можливості Страховика зробити висновок, щодо системи настання ДТП, обставин, що впливали на настання останнього та долю участі та вину другого учасника ДТП ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що ч. 3. ст. 36 Закону визначає, що у разі, якщо відповідальними за заподіяння шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб, а за ст. 32 Закону Страховик взагалі не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону. Тобто, вказані обставини суттєво впливають на права та обов'язки Відповідача.

Сукупність цих та інших обставин унеможливили прийняття законного та обґрунтованого рішення щодо визнання події страховим випадкам, оскільки права ПрАТ «СК «ВУСО» передбачені ст. 25 Закону «Про страхування» в частині розслідування обставин страхового випадку шляхом залучення аварійного комісара є порушеними.

Вказана обставина також визначена в п.п. 2, 4 п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03*2013 року, відповідно до положень якої - Оскільки відповідно до статті 3 Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-іУ обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Враховуючи наведене, шкода в повному обсязі має бути відшкодована ОСОБА_3

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування» та п. 5 ч. 1 ст. 991 ЦК України Страховик має право відмовити у здійсненні страхового відшкодування у разі несвоєчасного повідомлення Страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкоду у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

На підставі зазначених норм законодавства, Відповідачем було прийнято рішення стосовно відмови у виплаті страхового відшкодування про що, Позивач був повідомлений листом.

Просять суд в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився надав суду заяву про слухання справи в його відсутність в якій зазначив, що позивні вимоги не визнає в повному обсязі, просить суд відмовити в задоволені позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Так судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

31 грудня 2014 року о 22:10 годині водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем Geely-CK д/н НОМЕР_2 біля будинку №32-а по вул. Комсомольська, м. Першотравенська, Дніпропетровської області, рухаючись заднім ходом, не переконався в безпеці даного маневру, здійснив наїзд на стоячий припаркований автомобіль "Нісан Тіано» д/н НОМЕР_1. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

14 січня 2015 року постановою №186/40/15-п судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області правопорушника ОСОБА_3 було визнано винним у скоєні вищезазначеного ДТП та вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 гривень.

29 січня 2015 року постановою №186/75/15-п судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області правопорушника ОСОБА_3 було визнано винним у залишені в порушення встановлених правил місця ДТП та вчиненні правопорушення, передбаченого 1224 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 гривень.

Зазначеними постановами підтверджується, що відповідач ОСОБА_3, здійснив наїзд на стоячий припаркований автомобіль Нісан Тіано» д/н НОМЕР_1, в якому позивач був відсутній та одразу після скоєння наїзду залишив місце ДТП.

Копією протоколу про адміністративне правопорушення серія АВ2№415832 від 05 січня 2015 року підтверджується, що водій який скоїв та залишив місце ДТП був встановлений співробітниками ДАІ 05 січня 2015 року.

13 січня 2015 року позивач звернувся до відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідач листом № /629686 без дати відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування З підстав передбачених п.п. 37.1.3. пункту 37.1 статті 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"/далі Закон/, а саме - невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Роз'яснив позивачу його право оскаржити відмову у виплаті страхового відшкодування у судовому порядку.

Суд вважає цю відмову безпідставною виходячи з наступного.

Так відповідно до ст. 3 Закону: обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно п.п. ґ) підпункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у визначені строки про ДТП.

Стаття 37 Закону містить вичерпний перелік підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування серед яких відсутня така підстава, як невиконання страхувальником або водієм забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду свого обов'язку повідомити страховика у визначені Законом строки про ДТП.

Відповідно до п.п.37.1.4. пункту 37.1. ст.37 зазначеного Закону однією з підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

У такому разі неповідомлення страхувальником або водієм забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, страховика про страховий випадок відповідно до ст. 38 Закону становить підставу для звернення страховиком із регресною вимогою до указаної особи (осіб) після виплати страхового відшкодування відповідно до цього Закону, а не підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Враховуючи вище викладене суд не приймає до уваги заперечення відповідача в частині обґрунтування відмови у виплаті страхового відшкодування невиконанням страхувальником та водієм забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_3, свого обов'язку повідомити страховика у визначені строки про ДТП.

Стосовно обґрунтування відмови у виплаті страхового відшкодування невиконанням потерпілим ОСОБА_1, свого обов'язку повідомити страховика у визначені строки про ДТП, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. п. 33.1.4. п. 33.1. Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Згідно п. п. 37.1.3., 37.1.4. п. 37.1. Закону, підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач був відсутній на місці ДТП під час його вчинення, отже йому не була відома особа яка скоїла ДТП та транспортний засіб, який був до ДТП причетний та страховик до якого слід звертатися з повідомленням про ДТП. За таких умов позивач з поважних причин не мав змоги виконати обов'язок, щодо повідомлення про ДТП відповідача, що підтверджено документально /постановами судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 14 січня 2015 рок у№186/40/15-п та від 29 січня 2015 року №186/75/15-п /.

Також позивач зазначає, що йому вищезазначені обставини сталі відомі 13 січня 2015 року і він одразу прибув до офісу ПрАТ «СК «ВУСО» та звернувся до відповідача з відповідною заявою. Відповідач належними та допустимими докази доказами не довів, що позивач був обізнаний раніше про особу яка скоїла ДТП, транспортний засіб, який був до ДТП причетний та страховика до якого слід звертатися з повідомленням про ДТП.

Копією протоколу про адміністративне правопорушення серія АВ2№415832 від 05 січня 2015 року підтверджується, що водій який скоїв та залишив місце ДТП був встановлений співробітниками ДАІ 05 січня 2015 року. Крім того суд враховує, що згідно з розпорядженням КМУ від 12 листопада 2014 року № 1084-р перенесені робочі дні з четверга 8 січня 2015 року - на суботу 31 січня 2015 року; з п'ятниці 9 січня 2015 року - на суботу 14 лютого 2015 року. Враховуючи це, якщо рахувати що позивач дізнався про особу яка скоїла ДТП, транспортний засіб, який був до ДТП причетний та страховика до якого слід звертатися з повідомленням про ДТП 5 січня 2015 року, то 13 січня 2015 року це третій робочий день з моменту коли співробітники ДАІ встановили особу та транспортний засіб причетний до ДТП.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Наприклад, несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

Тобто, сам лише факт порушення страхувальником визначеного договором порядку повідомлення про настання страхового випадку за наявності повідомлення про настання такого випадку, не може бути підставою для відмови у здійсненні страхової виплати.

Суд враховуючи, що на час розгляду справи пошкоджений автомобіль "Нісан Тіано» д/н НОМЕР_1 не відновлений після ДТП, що не позбавляє можливості встановити розмір заподіяної шкоди, постановами судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 14 січня 2015 року №186/40/15-п та від 29 січня 2015 року №186/75/15-п встановлений факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання. Суд вважає, що позивні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Визначаючи розмір шкоди яка підлягає відшкодуванню суд виходить з того, що відповідно до ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Також згідно з п. 34.3. ст. 34 Закону Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відшкодуванню підлягає оцінена у встановленому Законом порядку шкода в розмірі 33 424,96 гривень, згідно з висновком № 025/15 експертного автотоварознавчого дослідження.

Тому доводи та розрахунки позивача, щодо більшого розміру шкоди суд вважає неприйнятними, оскільки вони належними та допустимими доказами не доведені.

Тому з відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» слід стягнути на користь позивача оцінену шкоду у межах страхових сум /за виключенням франшизи 1000 грн./ 32 424,96 гривень та витрати на проведення експертизи (дослідження) в сумі 400 гривень.

З відповідача ОСОБА_3 слід стягнути на користь позивача 1000 гривень /франшиза/.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно ч.3 ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягти з відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» в дохід держави судовий збір в сумі 328 гривень 25 копійок.

З відповідача ОСОБА_3 стягти в дохід держави судовий збір в сумі 243 гривні 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 79, 88, 169, 209, 212-215, ЦПК України, - суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", ОСОБА_3 про захист прав споживачів, пов'язаних з несплатою страхового відшкодування та про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на користь ОСОБА_1 в рахунок страхового відшкодування 32 424 /тридцять дві тисячі чотириста двадцять чотири/ гривні 96 копійок та витрати на проведення експертизи (дослідження) в сумі 400 гривень. Загалом стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на користь ОСОБА_1 32824/ тридцять дві тисячі вісімсот двадцять чотири/ гривні 96 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відщкодування шкоди 1000 /одну тисячу/ гривень.

Стягти з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" в дохід держави судовий збір в сумі 328 гривень 25 копійок.

Стягти з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 243 гривні 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С. М. Демиденко