2-1291/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м.  Донецьк     «06» березня 2009 року

Кіровський районний суд м.  Донецька в складі:

головуючого судді     Ларіної Н.О.

при секретарі     Водоп'яновій I.L.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  -

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2009 року ОСОБА_13вернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з тих підстав,  що вони з відповідачем втратили почуття любові та взаємної поваги один до одного.

Позивачка в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги про розірвання шлюбу та в обґрунтування своєї позиції пояснила,  що з відповідачем вона перебуває у шлюбі з 26 жовтня 2002 року. Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1. З серпня 2008 року вони припинили шлюбні відносини. Майновий спір будуть вирішувати в судовому порядку. Позивач не бажає надалі підтримувати з відповідачем сімейні відносини.

У судовому засіданні відповідач позов визнав і в обґрунтування своєї позиції пояснив,  між ним та позивачем внаслідок втрати почуття любові і взаємної поваги один до одного склалися неприязні відносини. З серпня 2008 року сім'я фактично не існує. Вважає,  щ надалі вони не можуть підтримувати шлюбні відносини з позивачем і наполягає на розірванні шлюбу. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 ,  25 листопада 2002 року. Майновий спір будуть в подальшому вирішувати в судовому порядку. Судові рас ходи просить покласти на нього.

Заслухавши пояснення сторін,  перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог ( ст. .11 ЦПК України) суд встановив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 26 жовтня 2002 року,  що було підтверджено свідоцтвом про шлюб. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до вимог  СТ. .112 Сімейного Кодексу України і роз'ясненням п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає,  зокрема,  в тому,  що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови,  якщо встановлено,  що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Вислухавши пояснення сторін,  проаналізувавши обставини справи,  оцінивптя надані в силу  ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності,  суд визнає,  що між подружжям внаслідок розладу і конфліктів виникли неприязні відносини,  із серпня 2008 року вони не мешкають однією родиною один з подружжя не бажає надалі підтримувати шлюб. При таких обставинах суд дійшов висновку про те,  що спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можливо. Від шлюбу мають неповнолітню дитину  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  яка проживає з

2

позивачкою. Приймаючи до уваги сформовані взаємини між подружжям,  причини конфлікту,  тривалість їх спільного не проживання,  не бажання кожного з них надалі підтримувати сімейні взаємини суд вважає,  що збереження цього шлюбу стало неможливим,  тому визнає позов про розірвання шлюбу обгрунтованим і належним до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд приймає до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя в розпаді шлюбу,  враховує їхнє матеріальне і сімейне становище,  інші обставини справи та вважає за необхідне судовий збір у розмірі 25 грн. стягнути з відповідача.

На підставі викладеного,  керуючись  ст. . ст. 10,  11,  60,  208,  209,  212,  213-215 ЦПК України,   ст.  ст.  105, 110, 112 Сімейного Кодексу України,  -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції м. Донецька від 10 січня 2003 року,  актовий запис № 677 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 до доходу держави держмито в розмірі 25 (двадцять п'ять) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.