ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року Справа № 902/1206/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М.,

суддів:Круглікової К.С.(доповідач),

Мамонтової О.М. ,

розглянувши касаційну скаргу

Державної архітектурно-будівельної інспекції України

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 року

у справі№ 902/1206/14 Господарського суду Вінницької області

за позовомМалого підприємства виробничо-комерційної приватної фірми "Вікторія"

до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області

провідшкодування збитків у сумі 688 425,31 грн.

за участю представників сторін:

позивача:не з'явився ,

відповідача: третьої особи: Крайня Л.В. , не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Мале підприємство виробничо - комерційна приватна фірма "Вікторія" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (здійснена заміна на підставі ст.25 ГПК України) про стягнення 688 425,31 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що для одержання дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва 5-ти поверхового житлового будинку з вбудовано- прибудованим торгівельним комплексом по вул. К. Лібкнехта, 7 "а" в м. Бар позивачем протягом 2007 - 2009 р.р. були понесені витрати за вчинення необхідних дій та оформлення документів, на підставі яких відповідачем був виданий дозвіл №142 від 7.08.2009 на виконання будівельних робіт. Вказаний дозвіл наказом начальника Інспекції №19 від 01.04.2010 був скасований.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 25.12.2014 року по справі №902/1206/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 687 799,31 грн. шкоди та 13755,99 грн. судового збору. В частині стягнення 626 грн. шкоди - відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 та рішення господарського суду Вінницької області від 25.11.2014 скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 7 серпня 2009 року Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Вінницькій області видала Малому підприємству виробничо-комерційна приватна фірма "Вікторія" дозвіл № 42 на виконання будівельних робіт з будівництва 5-ти поверхового житлового будинку з вбудовано - прибудованим торгівельним комплексом по вул. К. Лібкнехта, 7 "а" в м. Бар.

Як зазначає позивач, для одержання вказаного дозволу на виконання будівельних робіт позивачем протягом 2007 - 2009 р.р. були понесені витрати за вчинення необхідних дій та оформлення документів, на підставі яких відповідачем був виданий дозвіл №142 від 7.08.2009 на виконання будівельних робіт.

Судами встановлено, що дотримуючись вимог законодавства України, зокрема, Закону України "Про планування і забудову територій" (далі Закон), що діяв на момент отримання дозволу, замовник будівництва - МП ВКПФ "Вікторія" (позивач) подав всі необхідні документи, які засвідчують право на користування наданої земельної ділянки; містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, отримані в установленому законом порядку; проект виконання підготовчих робіт, погоджений та затверджений відповідно до вимог державних будівельних норм та документ про призначення відповідних виконавців підготовчих робіт .

Однак, 01.04.2010 року наказом начальника Інспекції № 19 дозвіл 142 від 07.08.2009 року на виконання будівельних робіт з будівництва 5-ти поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованим торгівельним комплексом по вул. К. Лібкнехта, 7-а в м. Бар Вінницької області, наданий МП ВКПФ "Вікторія", був скасований.

Вважаючи даний наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області незаконним, позивач оскаржив його в судовому порядку, звернувшись з позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2013р. у справі № 802/38/13-а, яка набрала законної сили 1.03.2013 р., визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області від 01.04.2010 р. № 19 "Про скасування дозволу на виконання будівельних робіт".

За виготовлення документів та вчинення дій, необхідних для початку будівництва 5-ти поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованим торгівельним комплексом по вул. К. Лібкнехта, 7-а в м. Бар позивач сплатив суму 688 425,31 грн., яку і просив суд стягнути на його користь.

Задовольняючи частково позовні вимоги у сумі 687 799,31 грн., суд першої інстанції, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, прийшов до висновку про те, що за період з 2010 року по 2013 рік, протягом яких тривав судовий розгляд, будівельні роботи на об'єкті не здійснювалися, оскільки відповідно до ч.7 ст. 29 Закону України "Про планування та забудову територій", здійснення без дозволу на виконання будівельних робіт, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт є самовільним будівництвом. У зв'язку з цим суди попередніх інстанцій вважали, що позивачу з вини відповідача завдані збитки, що складаються з оплати необхідних послуг та документів для отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 07 серпня 2009 року, який з вини відповідача втратив свою дію і підприємство не змогло скористатися своїм правом на забудову потягом трьох років. При цьому, місцевий суд вказав, що документація, яка була оформлена та отримана для отримання дозволу на будівництво не може бути використана для забудови після скасування та визнання наказу №19 начальника Інспекції ДАБК у Вінницькій області , а отже МП ВКПФ "Вікторія" завдані збитки у розмірі 687 799,31 грн. неправомірними діями Інспекції ДАБК у Вінницькій області, які підлягають відшкодуванню. В частині стягнення з відповідача шкоди у розмірі 626 грн. було відмовлено, оскільки сума благодійної допомоги до Благодійного Фонду "Рятівник України" у розмірі 500,00 грн. (платіжне дорученням №244 від 25 вересня 2007 року) та сплата коштів за термінову перевірку Договору оренди земельної ділянки у сумі 126,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру серії 01АААН №965019) сплачена фізичною особою, а не позивачем та не є обов'язковими витратами позивача на отримання дозволу на будівництво спірного об'єкту.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх судових інстанцій передчасними, оскільки їх зроблено на підставі неповного з'ясування дійсних обставин справи та у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій", діючого на час виникнення спірних правовідносин, дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно ч.3 ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій", замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції ДАБК письмову заяву, до якої додаються, зокрема: 1) документи від замовника будівництва: документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою; проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством; відомості про здійснення авторського і технічного нагляду; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування); фінансова звітність, що складається відповідно до ст. 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та копія ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, засвідчена в установленому законом порядку (у разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб); 2) документи від підрядника будівництва: копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію; копія ліцензії на виконання функцій генпідрядника будівництва об'єкта, засвідчена в установленому законом порядку; договір (контракт) підряду на будівництво об'єкта; документ про призначення відповідальних виконавців робіт; відомості про кваліфікацію та досвід спеціалістів, які братимуть участь у виконанні замовлення; пропозиції щодо залучення субпідрядників.

Відповідно до ч.17 ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій", здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Як вже зазначалося вище, МП ВКПФ "Вікторія" для реалізації плану виконання будівельних робіт по будівництву 5-ти поверхового житлового будинку з вбудовано- прибудованим торгівельним комплексом по вул. К. Лібкнехта, 7 "а" в м. Бар Вінницької області провела ряд необхідних дій для отримання дозвільних документів згідно з переліком зазначеним в ЗУ "Про планування і забудову територій".

На виготовлення цих документів були витрачені кошти на загальну суму 687 799,31 грн.

Розглядаючи спір, попередні судові інстанції безпідставно не прийняли до уваги доводи відповідача про те, що витрачені позивачем кошти не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України.

Суди не врахували, що позивач для реалізації проекту будівництва витрачав кошти ще до отримання ним дозволу на будівництво, це був період з 2007 по 2009 рік

Вина відповідача у тому, що позивачем витрачалися ці кошти не доведена, в той час як відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судами не враховано, що витрати позивача, проведені останнім до отримання ним дозволу на будівництво, не зобов'язували Інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю у Вінницькій області (Державна архітектурно-будівельна інспекція України) видати цей дозвіл.

Отже, суди не надали оцінки доводам відповідача, стосовно того, що позивач отримував необхідні документи, за які сплачував кошти, не для отримання дозволу, а для реалізації проекту будівництва.

Також попередні судові інстанції не звернули увагу і не надали належної оцінки тій обставині, що з моменту отримання дозволу 07.08.2009 р. до його скасування 01.04.2010 р. позивач не здійснював будівництво, тому суди необґрунтовано вважали, що позивач не здійснював будівництво з вини відповідача.

Крім того, суди також не надали належної оцінки і тій обставині, що позивач, після усунення адміністративним судом порушення його права на будівництво, та не маючи перешкод для цього, так його і не розпочав.

Стягуючи витрати позивача на оренду земельної ділянки, суди не врахували, що договір оренди був укладений також ще до отримання дозволу на будівництво і продовжував свою дію після набрання законної сили постанови Вінницького окружного адміністративного суду у справі №802/38/13-а. При цьому суди не вказали у чому полягає вина відповідача, стягуючи з нього вказані суми орендної плати.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Згідно з ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1173 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 11173 Цивільного кодексу України завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

В порушення вимог зазначених законів, як місцевим господарським судом так і апеляційним господарським судом не встановлено наявність всіх необхідних умов (неправомірні дії відповідача, наявність шкоди та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою).

Також попередні судові інстанції не врахували та не надали оцінку доводам відповідача про те, що результати за Договором №20/08 від 06.02.2008 р. на виконання інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань, за які позивач сплатив 17 000 грн. були чинними і після скасування відповідачем дозволу на будівництво. Це ж стосується і витрат на виготовлення проектно-кошторисної документації згідно з Договором №08156 від 06.08.2008 р., за який позивач сплатив 300 000 грн.

У зв'язку з зазначеним, суди повинні були перевірити чи має позивач право на відшкодування сум оплати за виконання робіт по зазначених договорах, як збитків, і чи може вважатися ця оплата збитками.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом Вінницької області та Рівненським апеляційним господарським судом при розгляді даної справи та прийнятті судових рішень неповно з'ясовані дійсні обставини, не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що стало підставою для передчасних висновків, зроблених при вирішенні спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний и об'єктивний розгляд у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (п.3 ч.1 ст. 111-9 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів вважає, що при вказаних обставинах та порушеннях норм матеріального закону, рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції не можуть бути залишені без змін та підлягають скасуванню у повному обсязі з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, перевірити доводи і заперечення сторін, прийняти заходи щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи та вирішити спір відповідно до норм чинного законодавства.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 року та рішення господарського суду Вінницької області від 25.12.2014 року у справі №902/1206/14 скасувати.

Справу №902/1206/14 направити на новий розгляд до господарського суду Вінницької області в іншому складі суддів

ГоловуючийМ. Малетич

Судді:К. Круглікова

О. Мамонтова