Справа № 2-181 /2007 рік РІШЕННЯ
Іменем Украйни
04 січня 2007 року Іртиський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
при секретарі Новосельській І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Ірпінське бюро технічної інвентаризації, Ірпінська міська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору дарування частини житлового будинку, -
встановив:
В листопаді 2006 року позивач звернулася до суду із позовом про визнання недійсним договору дарування частини житлового будинку. Заявлені позов ні вимоги обґрунтовувала тим, що 23.04.2004 року вона звернулася до Ірпінського БТІ із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а саме - 5/12 частин АДРЕСА_1, що належали їй на підставі договору дарування частини житлового будинку від 07.12.1999 року. Вказує, що Ірпінським БТІ їй було відмовлено в реєстрації на підставі п. 3.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, оскільки 11.08.2000 року БТІ зареєструвало договір дарування 1/12 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, відповідно до якого ОСОБА_2подарувала 1/12 частину житлового будинку за цією адресою ОСОБА_3 Вважає, що договір дарування частини житлового будинку від 07.07.2000 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Ірпінської. державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № НОМЕР_1, не відповідає вимогам ЦК УРСР, а тому має бути визнаний недійсним на підставі ст. 48 УРСР. Зазначає, що оскільки відповідач ОСОБА_2 при укладенні 07.07.2000 року договору дарування частини житлового будинку ОСОБА_3 вже не була власником 1/12 частини житлового будинку, що належала раніше ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Ірпінського державною нотаріальною конторою 16.11.1999 року по реєстру № НОМЕР_2, зареєстрованого Ірпінським БТІ 17.11.1999 року за № НОМЕР_3, то ця угода не відповідає вимогам закону і на підставі ч. 1 ст. 48 ЦК УРСР визнається недійсною, по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість. В зв'язку із викладеними обставинами просила визнати договір дарування частини житлового будинку, посвідчений 07.07.2000 року державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № НОМЕР_1, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - недійсним.
В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві; просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнала позов частково, вважала, що договір дарування частини житлового будинку, посвідчений 07.07.2000 року державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № НОМЕР_1, який укладений між нею та ОСОБА_3, має бути визнаний частково недійсним лише в частині дарування 1/12 частини будинку, яка двічі дарувалася; вважала, що така помилка сталася із-за її вини. Просила позов задовольнити частково.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав частково, вважав, що договір дарування частини житлового будинку, посвідчений 07.07.2000 року державним
нотаріусом Іртиської міської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № НОМЕР_1, який укладений між ОСОБА_2 та ним, має бути визнаний частково недійсним лише в частині дарування 1/12 частини будинку, яка двічі дарувалася; підстав для визнання недійсним договору дарування в інший частині не має. В зв'язку із викладеним просив позов задовольнити частково.
Третя особа - Ірпінське БТІ - направила до суду листа з проханням розглядати справу без участі представника Ірпінського БТІ.
Третя особа - Ірпінська міська державна нотаріальна контора - направила до суду листа із поясненнями по суті заявленого позову, де зазначала, що оспорюваний договір дарування частини житлового будинку, посвідчений 07.07.2000 року, може бути визнаний недійсним лише в частині дарування 1/12 частини житлового будинку, яка двічі дарувалася; просила слухати справу у відсутності представника нотаріальної контори.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, вивчивши письмові докази по справі, вважає заявлений позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.
В судовому засіданні було встановлено, що 07.12.1999 року ОСОБА_4, що діяв від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_6, по довіреностях, звернувся до Ірпінської державної нотаріальної контори з приводу дарування 5/12 частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1ОСОБА_1 Для посвідчення даного договору були надані документи, зокрема - довідка-характеристика, видана Ірпінським БТІ 04.12.1999 року за № НОМЕР_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_2 для оформлення відчуження 5/12 частин вищезазначеного будинку; свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Іртиською державною нотаріальною конторою 16.11.1999 року за реєстровим НОМЕР_2 та зареєстроване Ірпінським БТІ 17.11.1999 року за ОСОБА_2на 1/12 частину вищезазначеного житлового будинку. На підставі наданих документів 07.12.1999 року Ірпінською державною нотаріальною конторою був посвідчений договір дарування 5/12 частин житлового будинку, що знаходиться в .АДРЕСА_1 та зареєстрований в реєстровій книзі заНОМЕР_4
Крім того, судом встановлено, що 07.07.2000 року в Ірпінську державну нотаріальну контору звернулась відповідач ОСОБА_2з приводу видачі їй дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Ірпінською державною нотаріальною конторою Київської області 16.11.1999 року за реєстровим № НОМЕР_2 з приводу втрати оригіналу; на підставі її заяви від 07.07.2000 року було видано дублікат вищезазначеного свідоцтва за реєстровим № НОМЕР_5.
07.07.2000 року в Ірпінську державну нотаріальну контору звернулась відповідач ОСОБА_2 з приводу дарування 7/12 частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 Для посвідчення даного договору нею були надані наступні документи: довідка - характеристика, видана Ірпінським БТІ 07.07.2000 року за № НОМЕР_6 ОСОБА_2 для оформлення відчуження 7/12 частин вищезазначеного житлового будинку; дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом, виданий Ірпінською державною нотаріальною конторою Київської області 07.07.2000 року за реєстровим № НОМЕР_5, зареєстрований Ірпінським БТІ 07.07.2000 року за ОСОБА_2 на 1/12 частину вищезазначеного будинку; договір дарування, посвідчений Ірпінською державною нотаріальною конторою Київської області 15.05.1987 року за реєстровим № НОМЕР_6 та зареєстрований Ірпінським БТІ за ОСОБА_2 16.05.1987 року. На підставі вищезазначених документів був посвідчений договір дарування.7/12 частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1та зареєстрований в реєстровій книзі за НОМЕР_7.
Наведені обставини підтверджуються листом Ірпінської міської державної нотаріальної контори № НОМЕР_8 від 03.01.2007 року (а. с. 43), договорами дарування від 07.07.2000 року та 07.12.1999 року із додатками, заявою на видачу дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом (а. с. 44 - 57), наведені обставини в судовому засіданні не заперечувалися сторонами.
Судом також встановлено, що 23.04.2004 року позивач звернулася до Ірпінського БТІ із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно - 5/12 частин житлового будинку;
04.01.2006 року позивачу було відмовлено в реєстрації договору дарування від 07.12.1999 року (а. с. 4-5).
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються ст. 48 ЦК УРСР 1963 року, відповідно до якої недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Відповідно до вимог ст. 243 ЦК УРСР 1963 року за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність; договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.
Згідно ст. 59 ЦК УРСР 1963 року угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.
Оскільки в судовому засіданні безспірно було встановлено, що відповідач ОСОБА_2подарувала 07.12.1999 року належну їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.11.1999 року 1/12 частину АДРЕСА_1 позивачу; то договір дарування 7/12 частин житлового будинку, посвідчений 07.07.2000 року за реєстровим НОМЕР_7 необхідно визнати недійсним в частині дарування 1/12 частини вищезазначеного житлового будинку.
Разом із тим суд не знаходить підстав для визнання договору дарування 7/12 частин житлового АДРЕСА_1 від 07.07.2000 року в цілому, оскільки в іншій частині укладений договір відповідає вимогам ЦК УРСР 1963 року.
Таким чином, суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги.
Так як суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, суд стягує із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача понесені судові витрати в частині задоволених позовних вимог в розмірі 10 грн.
Оскільки відповідачі є потерпілими від Чорнобильської катастрофи, суд звільняє їх від сплати судового збору.
На підставі ст. ст. 48, 59, 243 ЦК УРСР 1963 року, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-226 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1про визнання недійсним договору дарування частини житлового будинку задовольнити частково.
Визнати частково недійсним договір дарування 7/12 частин житлового АДРЕСА_1, укладений 07.07.2000 року між ОСОБА_2та ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_7, в частині дарування 1/12 частини житлового будинку.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1судові витрати в розмірі 10 грн.
Копію рішення направити для відома третім особам.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.Ц. Кашперська