Справа №5-141/2009 p.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2009 року     м. Мена

в складі:

головуючого - судді Росоха A.B.
при секретарі     Лях Н.М.

за участю прокурора Лиходід Л.О.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у виїзному судовому засіданні в Менській виправні колонії № 91 смт. Макошино Менського району Чернігівської області спільне подання адміністрації Менської ВК №91 і спостережної комісії при Менській райдержадміністрації про застосування чи не застосування Закону України " Про амністію" від 12.12.2008 року відносно засудженого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, суд -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Богунського районного суду Житомирської області від 13.10.2008 року ОСОБА_1 засуджений за ст. 268 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, з позбавленням права займати посади в митних органах строком на три роки.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 09.12.2008 року вищезазначений вирок змінений, дії ОСОБА_1 перекваліфіковані з ч. 2 ст. 268 на ч. 1 ст. 368 КК України, призначено покарання у вигляді двох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в митних органах України строком на 3 роки. В решті вирок залишено без змін.

Строк відбуття покарання рахується з 13.10.2008 року. Вироком суду від 13.10.2008 року зараховано у строк відбутого покарання час перебування в ІТТ з 20 травня 2006 року по 29 травня 2006 року.

Начальник Менської ВК № 91 та голова спостережної комісії при Менській райдержадміністрації направили до суду спільне подання в якому ставиться питання про застосування чи не застосування амністії засудженому ОСОБА_1 відповідно до статті 1 пункту "в" Закону України " Про амністію " від 12.12.2008 року, так як у останнього є неповнолітній син ОСОБА_2 04 червня 1996 року та батьківських прав засуджений не позбавлявся.

Заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_1, думку прокурора, дослідивши матеріали подання, матеріали особової справи засудженого, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні подання, з наступних підстав.

Як слідує із матеріалів справи, 25 вересня 2007 року постановою Корольовського районного суду м. Житомира по відношенню ОСОБА_1 застосовувався Закон України «Про амністію» від 09.06.2007 року та провадження по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 367 КК України було закрито. В постанові зазначено, що відносно ОСОБА_1 в провадженні Богунського районного суду м. Житомира розглядається кримінальна справа за ч. 2 ст. 368 КК України.

Під час застосування Закону України «Про амністію» 2007 року ОСОБА_1 були роз'яснені наслідки застосування Закону України «Про амністію», крім того, останній достовірно знав про наявність кримінальної справи у відношенні нього за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, та дав згоду на застосування Закону України «Про амністію» 2007 року.

Відповідно до ст. 7 п. «е» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року амністія не застосовується до осіб до яких протягом 1998-2008 років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили злочин.

На підставі викладеного, керуючись  Законом України   "Про амністію" від 12.12.2008

року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні спільного подання адміністрації Менської ВК №91 і спостережної комісії при Менській райдержадміністрації про застосування чи не застосування Закону України " Про амністію" від 12.12.2008 року відносно засудженого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Копію постанови направити зацікавленим особам.

Постанова може бути оскаржена протягом 7 діб з дня її винесення до апеляційного суду  Чернігівської області .    

Головуючий