Справа № 22-143 2009 р.                           Головуючий у 1 Інстанції - Бершадська О.В.

Категорія      21                                           Доповідач - Спірідонова Л.С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

3 березня 2009 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

         Головуючого - Черненко В.В.

         Суддів - Спірідонової Л.С., Потапенко В.І.

         При секретарі - Животовській С.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду від 11 листопада 2008 року.

ВСТАНОВИЛА:

         В листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 з притягненням до участі у справі в якості третьої особи на боці позивача ОСОБА_3 та третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання право чину недійсним.

         В обґрунтування своїх вимог зазначав, що  в 2005 році він придбав трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. Разом з ним в квартирі проживає дружина ОСОБА_3.

         Оскільки вони є людьми похилого віку та потребують сторонньої допомоги, то досягли усної домовленості з дочкою ОСОБА_2, що вона догляне їх до смерті, а вони складуть стосовно неї заповіт на квартиру.

         10 листопада 2006 року він у нотаріуса підписав документ, текст якого прочитати не зміг через поганий зір, вважаючи, що  підписує заповіт. По цій же причині дружина підписала заяву про згоду, як вона вважала, на заповіт.

         Пізніше він дізнався, що фактично підписав договір дарування. Дочка його з дружиною не доглядає, матеріальну допомогу не надає, комунальні платежі не сплачує, тобто не виконує усну домовленість щодо взятих на себе обов'язків.

         Виходячи з цього вважає, що відповідачка договір дарування отримала шляхом обману, а тому просив визнати його недійсним з підстав, передбачених ч. 1 ст. 230 та ч. 2 ст. 717 ЦК України.

         Просив також стягнути моральну шкоду в сумі 10 тисяч грн.., витрати за правову допомогу в сумі 500 грн. та судові витрати.

         Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 листопада 2008 року в задоволенні позову відмовлено через недоведеність обставин, передбачених законом.

         В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

         Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення скарги відсутні.

         З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 10 листопада 2006 року за яким ОСОБА_1 за письмової згоди ОСОБА_3. подарував квартиру ОСОБА_2.

         Правовідносини сторін регулюються ст.. 717 ЦК України відповідно до якої за договором дарування одна особа (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні  (обдарованому) безплатно майно (дарунок) у власність.

         Договір, що встановлює обов'язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

         Позивач посилається на дану домовленість про надання допомоги, але текст договору не містить покладення такого обов'язку на відповідачку.

         Невиконання усної домовленості про догляд батьків позивач визнає як обман з боку відповідачки.

         Згідно роз'яснень, викладених в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 року „Про судову практику” в справах про визнання угод недійсними під обманом у таких випадках слід розглянути умисно введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставини, які мають істотне значення для угоди, що укладається.

         Тобто, правочин може бути визнаний під впливом обману лише у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. При цьому ознакою оману є умисел, тобто особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила би у правовідносини, невигідні для неї.

         Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст.. 230 ЦК України може бути визнаний судом недійсним. Але саме позивач, як сторона, що діяла під впливом обману, повинен довести наявність умислу зі сторони відповідача, істотність значення обставин, щодо яких її введено в оману і сам факт обману.

         Зазначені обставини  свого підтвердження не знайшли, а тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

         Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.. 309 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

         Керуючись ст.. ст.. 307, ч. 1 п. 1 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

         Апеляційну скаргу - відхилити.

         Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 листопада 2008 року залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді