Справа № 22ц- 1381 Головуючий 1 інстанції-Рябуха Ю.В.
Категорія Доповідач - Темнікова В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2008 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :
головуючого - Темнікової В.І., суддів - Мартинюка В.І., Кравченко Н.В., при секретарі - Хурсяковій О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська Луганської області від 08 січня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська Луганської області від 08 січня 2008 року позовні вимоги були задоволені частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 3 грудня 2007р.
Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду в частині розміру аліментів, що підлягають стягненню, стягнувши на його користь аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку відповідача, але не менше мінімального розміру аліментів, встановлених ст. 182 СК України, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, які виразилися в неправильній оцінці наданих суду доказів та невідповідності висновків суду встановленим обставинам по справі.
В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги, викладені в апеляційній скарзі, і просив їх задовольнити.
3-я особа ОСОБА_3 також просила задовольнити вимоги апеляційної скарги. Пояснила, що син отримує пенсію у розмірі 690грн., а вона доплату у розмірі 60 грн. по догляду за ним.
Відповідач вимоги апеляційної скарги не визнав, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Пояснив, що має випадкові заробітки, що його дохід в місяць не перевищує 600 -800 грн.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Як убачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи були створені такі умови. Судом були досліджені і оцінені в їх сукупності всі докази, надані сторонами, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України. Виходячи з наданих сторонами доказів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача. Ухвалюючи рішення по справі суд виходив з того, що ним були встановлені факти про те, що позивач, який є інвалідом дитинства 1 групи, знаходиться на утриманні своєї матері ОСОБА_3
2
Відповідач є його батьком, але офіційно він ніде не працює і у нього на утриманні нікого з непрацездатних осіб не має. Тому суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1/6 частини його заробітку(доходу).
Вказані обставини та висновки суду 1 інстанції підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам закону, зазначеному в тексті оскаржуваного рішення.
Доводи ж апеляційної скарги не спростовують висновків суду, зроблених ним в рішенні, і фактично є суб'єктивним тлумаченням позивача як норм діючого законодавства, так і встановлених судом обставин по справі, не підкріпленим належними доказами по справі, в тому числі про те, що матеріальне становище відповідача дає змогу йому надавати синові матеріальну допомогу у більшому розмірі. Не надав позивач ніяких доказів з дотриманням правил їх допустимості та належності, крім тих, яким суд дав оцінку в їх сукупності, також і до апеляційної скарги. А відповідно до вимог ст. 182СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує як стан здоров'я та матеріальне становище дитини, так і стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст. 200 СК України розмір аліментів на повнолітню дитину дійсно визначається з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. Обставини ж, які мають значення для визначення розміру аліментів, перелічені в ч. 1 ст. 182 СК України. Таким чином ст. 200 СК України не передбачає, що при визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину необхідно враховувати положення ч. 2 ст. 182 СК України про те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, та не є підставою для скасування рішення суду.
Керуючись ст. 307, 308, 314, 315 ЦПКУкраїни, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська Луганської області від 08 січня 2008 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення в касаційному порядку.