Справа № 22-ц 3651 2006 р. Головуючий 1 інстанції Малород О.І.
Категорія 31 Доповідач Хопта С.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРА Ї Н И
28 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Хопти С.Ф. суддів Даценко Л.М., Касьяненко Л.І. при секретарі Муханько О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського
районного суду Київської області від 17 жовтня 2006 року у справі за
позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа Деревянська
сільська рада Обухівського району Київської області про припинення права
власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме
майно, та визнання права власності на будинок,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2005 року позивачі звернулись з зазначеним посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла їх мати ОСОБА_5, яка проживала в будинку АДРЕСА_1. При житті батьки не оформили право власності на будинок, хоч відповідно до рішення виконавчого комітету Обухівської районної ради від 19 грудня 1990 року вони отримали дозвіл на оформлення права власності на спірний будинок. Після смерті батьків всі діти вирішили користуватись будинком спільно, та подати до сільської ради заяву про оформлення права власності на будинок. Проте відповідач без їх відому та дозволу, оформив право власності на батьківський будинок на своє ім'я.
Поз'ивачі просили припинити право власності відповідача на спірний будинок, визнати недійсним свідоцтво про право власності на будинок, видане на ім'я відповідача, визнати за ними та відповідачем право власності за кожним на 1/4 частину спірного будинку.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2006 року позов задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на імя ОСОБА_1, виданого на підставі рішення Дерев'янківської сільської ради НОМЕР_1 від 29 квітня 2004 року, припинивши право власності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Законним і обгрунтованим відповідно до ст. 213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного зясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених ними доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 215 ЦПК України в мотивувальній частині рішення суд має зазначити встановлені судом обставини і визначити відповідно до них правовідносини, мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, бере до уваги чи відхиляє докази, застосовує зазначені у рішенні нормативно-правові акти.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Задовольняючи частково позов про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірне домоволодіння, суд виходив з того, що мати сторін стала власником домоволодіння, хоч не оформила відповідні документи, а сторони з заявами до нотаріальної контори не звертались, тому в задоволенні позову про визнання права власності на спірний будинок слід відмовити.
Проте з такими висновками суду повністю погодитись не можна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Судом встановлено, що 8 квітня 1990 року помер батько сторін Деменюк І.В.
Рішенням виконавчого комітету Обухівської районної ради НОМЕР_2 від 19.12.1990 року матері сторін ОСОБА_5 дозволено оформити право власності на будинок АДРЕСА_1, та зареєструвати в Фастівському (нині Обухівському) БТІ.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року мати сторін ОСОБА_5 померла. Свідоцтво про право власності на спірний будинок видано не було та не була проведена його реєстрація в БТІ на час відкриття спадщини.
24 квітня 2004 року виконавчий комітет Деревянської сільської ради дозволив виготовити свідоцтво про право власності на спірний будинок на ім'я відповідача, потім скасував своє рішення і Деревянківська сільська рада в 2005 році визнала правомочним рішення виконкому.
20 травня 2004 року відповідач отримав свідоцтво про право власності на спірне майно.
Оскільки спірне майно належало матері сторін на підставі рішення виконкому Обухівської районної ради від 19.12.1990 року, і яка була забудовником спірного будинку, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання свідоцтва про право власності на спірне спадкове майно, видане на ім'я відповідача без законних правових підстав - недійсним.
Рішення в цій частині колегія вважає правильним.
Проте колегія не може погодитись з рішенням суду в іншій частині, щодо відмови позивачам у визнанні права власності на спадкове домоволодіння.
Скасовуючи попереднє рішення колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в ухвалі від 29 червня 2006 року вказала, що суд не уточнив правових підстав заявлених вимог про визнання за сторонами права власності на частки в будинку, не з'ясував та в рішенні не вказав, чи приняли сторони спадщину після смерті батьків, які вони вчинили дії, що свідчать про прийняття спадщини та в який строк.
Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.
Відповідно до ст. 549 ЦК України 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично протягом шести місяців з дня відкриття спадщини вступив в-управління або володіння спадковим майном, або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи, спірний будинок є спадковим після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли спадкоємці першої черги, позивачі: ОСОБА_1, який став проживати в будинку в шестимісячний строк після смерті спадкодавця, ОСОБА_3, яка забрала з будинку матері в шестимісячний строк швейну машину та ощадну книжку, ОСОБА_2 забрав з будинку матері в шестимісячний строк після її смерті водяний насос.
ОСОБА_4 спадщину не приймала, чого не заперечувала в суді апеляційної інстанції.
За таких обставин справи, колегія не може визнати обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачі з заявами до нотаріальної контори не звертались, а тому не прийняли спадщину.
Постановлене з порушенням норм матеріального права, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Доводи апелянта про те, що він набув права власності на спірне домоволодіння відповідно до вимог закону, не можуть бути прийняті до уваги, як такі, що спростовуються наведеними доказами про те, що спірне домоволодіння є спадковим, та про факт прийняття спадщини також іншими спадкоємцями.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2006 року в частині відмови в позові про визнання права власності на спірний будинок скасувати, і ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа Деревянська сільська рада Обухівського району Київської області про визнання права власності на будинок задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 право власності за кожним на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа Деревянська сільська рада Обухівського району Київської області про визнання права власності на будинок - відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.