Справа № 2196                                                        Головуючий в 1 інстанції Ігнатюк О.В.

Категорія 42                                                            Доповідач в II інстанції Касьяненко Л.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

28 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Хопти С.Ф.,

суддів: Даценко Л.М., Касьяненко Л.І.

при секретарі: Муханько 0.0.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ЗАТ „Беарс" на рішення Ірпінського міськсуду від 10.03.2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особи: ЗАТ'"Беарс", приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною, -

встановила:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому зазначив, 22.09.2001 року між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-2121 „Нива", номерний знак НОМЕР_1. Даний договір було оформлено у вигляді простої довіреності на право користування вказаним автомобілем. Просив визнати видану довіреність удаваною угодою, встановити факт укладення договору" купівлі-продажу автомобіля між сторонами та визнати за відцовідачем право власності на цей транспортний засіб.

Рішенням Ірпінського міськсуду від 10.03.2004 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ЗАТ „ Беарс" просить скасувати рішення суду та ухвалити нове , яким відмовити в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню,  а рішення  суду  І інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Постановлюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги , суд виходив з доведеності позовних вимог, заявлених позивачем проте, що 22.09.2001 року сторони фактично   уклали  договір купівлі - продажу автомобіля ВАЗ- 2121 „Нива" Д.Н.НОМЕР_1 за 10000 грн., а довіреність на ім"я ОСОБА_2 на право керування вказаним автомобілем ОСОБА_1 видав з метою приховати договір купівлі - продажу.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не грунтується на матеріалах справи та законі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить на праві власності автомобіль ВАЗ-2121 „ Нива" д.н. НОМЕР_1.

22.09.2001 року приватним нотаріусом за реєстром НОМЕР_2 була посвідчена довіреність, якою позивач уповноважив відповідача керувати вказаним автомобілем без права розпорядження.

20.08.2002 року вказаний автомобіль під керуванням відповідача зіткнувся з автомобілем ВАЗ-21093 д.н. НОМЕР_3, що належав ЗАТ „ Беарс". В провадженні Дніпровського райсуду м. Києва знаходиться справа за позовами учасників ДТП про відшкодування шкоди.

Постановлюючи рішення про визнання довіреності удаваною угодою, укладеною з метою приховати договір купівлі-продажу автомобіля та про визнання укладеним договору купівлі- продажу цього автомобіля , суд не взяв до уваги положення ч.2. ст. 58 ЦК України / в ред. 1963 року/ , що за наявності в справі даних про те, що оформленою угодою приховується інша угода , суд має з"ясувати, яка фактично угода укладена сторонами і чи не суперечить вона закону, та чи досягнуто сторонами згоди по всіх істотних умовах угоди.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль зареєстрований за позивачем, перед відчуженням з обліку не знімався, що суперечить п.8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів , автобусів та інш., затверджених постановою Кабміну України від 7.09.1998 року №1388.

В матеріалах справи також недостатньо доказів того, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору купівлі-продажу, однією з яких • відповідно до ст. ст.227 ЦК України є ціна. Так, розписка, надана сторонами про одержання позивачем від відповідача 10000 грн. за проданий автомобіль не може вважатись як належний доказ, оскільки сторони як встановлено знаходяться в дружніх стосунках і могли написати розписку під час розгляду справи, а також п.8 вищевказаних Правил передбачає вичерпний перелік документів що посвідчують правомірність придбання автомобіля.

Крім того постановлюючи рішення про визнання права власності на спірний автомобіль за відповідачем , суд не взяв до уваги той факт, що відповідач з такими вимогами до суду не звертався. Право звернення до суду за захистом   порушеного    права   власності   належить власнику, а право власності на спірний автомобіль позивача ніким не порушувалось.

Оскільки судом допущені порушення при застосуванні норм матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 307,308,315 ЦПК України, колегія судців, -

Вирішила:

Апеляційну скаргу ЗАТ „ Беарс" задовольнити.

Рішення Ірпінського міськсуду від 10.03.2004 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особи : ЗАТ" Беарс" приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту його проголення.