ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Справа № 923/1725/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Остапенка М.І.,

Суддів Гончарука П.А. (доповідача),

Кондратової І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Віо-Фарм" на рішення господарського суду Херсонської області від 29 січня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 8 квітня 2015 року у справі №923/1725/14 за позовом комунального закладу "Цюрупинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Цюрупинської районної ради Херсонської області до виробничо-комерційної фірми товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Цюрупинська районна рада, товариство з обмеженою відповідальністю "Віо-Фарм", про визнання договору недійсним та виселення,

Встановив:

У листопаді 2014 року комунальний заклад "Цюрупинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Цюрупинської районної ради Херсонської області звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Спектр", з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання недійсним договору оренди від 23 січня 2014 року та виселення відповідача з незаконно займаного ізольованого приміщення, розташованого на першому поверсі двоповерхової нежилої будівлі Виноградівської амбулаторії загальною площею 18,1 кв.м, яка є власністю територіальних громад Цюрупинського району, знаходиться на балансі позивача та розташоване за адресою: 75114, Херсонська область, Цюрупинський район, с.Виноградове, вул. Поповича, 23.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 29 січня 2015 року у справі №923/1725/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 8 квітня 2015 року, у задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Віо-Фарм" (третя особа-2), посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Сторони не скористались правом на участь у судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 22 січня 2008 року між Виноградівською сільською радою та ТОВ ВКФ "Спектр" було укладено договір оренди приміщення загальною площею 18,1 кв.м. для використання під аптечний пункт (пункти 1.1., 1.2.2., 2.1. договору), розташоване у дільничній лікарні (додаток до договору "Розрахунок орендної плати") за адресою с. Виноградове, вул. Поповича, 25 (Акт прийому-передачі комунального майна від 22 січня 2008 року). Термін дії договору було встановлено на один рік (п. 4.1. договору) з умовою про автоматичну пролонгацію на наступний рік, якщо жодна зі сторін не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії не заявить про намір його розірвати (п. 4.3. договору). В подальшому, додатковими угодами термін дії договору та розмір орендної плати неодноразово змінювався. Додатковою угодою від 21 березня 2013 року встановлений термін оренди до 22 січня 2014 року, збільшено розмір орендної плати до 800 грн. на місяць.

Додатковою угодою від 4 січня 2011 року у зв'язку зі зміною балансоутримувача змінено орендодавця на КП "Цюрупинська центральна районна лікарня".

17 грудня 2013 року позивач листом №597 повідомив відповідача про те, що договір оренди від 22 січня 2008 року втрачає силу з 23 січня 2014 року, у зв'язку з чим запропонував йому здійснити заходи по приведенню договору оренди у відповідність до норм чинного законодавства.

Відповідач звернувся до орендодавця з проханням подовжити діючий договір терміном на 2 роки 11 місяців. Прохання викладене у листі №89 від 18 грудня 2013 року, на копії якого, наданого до матеріалів справи, міститься віза позивача з вказівкою підготувати документи для пролонгації договору.

19 грудня 2013 року позивач листом №613 надіслав відповідачу підписаний з його боку спірний договір, датований 23 січня 2014 року.

20 січня 2014 року листом №52/02-27 Виноградівська сільська рада Цюрупинського району повідомила сторін, що при укладені спірного договору оренди було допущено помилку, а саме: замість фактичної адреси: с.Виноградове, вул. Поповича, 23, було помилково вказано невірну адресу: с.Виноградове, вул. Поповича, 25.

Згідно договору від 23 січня 2014 року позивач, як орендодавець, та відповідач, як орендар, на строк з 23 січня 2014 року до 5 грудня 2015 року включно (п. 10.1. договору) уклали договір оренди окремо ізольованого приміщення, розташованого на першому поверсі двоповерхової нежилої будівлі Виноградівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини площею 18,1 кв. м, розміщене за адресою: Херсонська обл., Цюрупинський район, с.Виноградове, вул. Поповича, 23, що перебуває на балансі КЗ "Цюрупинський ЦПМСД", вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку/актом оцінки 6 грудня 2012 року і становить за незалежною оцінкою 13 406 грн. без урахування ПДВ (п. 1.1. договору).

В подальшому, листом від 10 лютого 2014 року №09-045/2-6-06 Цюрупинською районною радою VІ скликання повідомлено відповідачу, що при укладені первинних договорів оренди між ТОВ ВКФ "Спектр" та сільськими радами на приміщення у будівлях дільничних лікарень під розміщення аптечних пунктів були допущені порушення, у зв'язку з чим договори оренди продовжуватися не будуть та радою буде організовано проведення конкурсу на право оренди приміщень.

На підставі рішення конкурсної комісії від 29 травня 2014 року та розпорядження голови Цюрупинської районної ради VІ скликання №43 від 29 травня 2014 року переможцем конкурсу на право оренди спірного приміщення визнано ТОВ "ВІО-ФАРМ", з яким позивач уклав нотаріально посвідчений договір оренди нежитлового приміщення від 16 червня 2014 року, а відповідачу листами від 18 червня 2014 року №489, від 24 червня 2014 року №520, від 3 вересня 2014 року №763 повідомлено про необхідність передачі спірного приміщення.

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання спірного договору оренди недійсним та виселення, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.

Правовідносини у сфері оренди державного та комунального майна регулюються Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним, до відповідних правовідносин, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди, зокрема, майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину у відповідності до ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно п. 4 частини 1 ст. 287 Господарського кодексу України, аб. 5 ст. 5 Закону орендодавцями щодо комунального нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна є державні (комунальні) підприємства, установи та організації.

Ч. 1 ст. 9 Закону передбачено, що особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди (ст. 11 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що оцінка спірного об'єкту оренди проводилась 6 грудня 2012 року та була затверджена рішенням №425/27-13 XXVII позачергової сесії Виноградівської сільської ради VI скликання від 21 січня 2013 року.

Згідно ст. 17 Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Доводи касаційної скарги стосовно того, що листом №597 від 17 грудня 2013 року позивач (орендодавець) повідомив відповідачу про свій намір розірвати договір є безпідставними, оскільки зазначеним листом позивач повідомив відповідача, що договір оренди від 22 січня 2008 року втрачає силу з 23 січня 2014 року, у зв'язку з чим запропонував здійснити заходи по приведенню договору оренди у відповідність до норм чинного законодавства. При цьому, даний лист не містив посилань на розірвання зазначеного договору. Водночас, на прохання відповідача продовжити дію договору терміном на 2 роки та 11 місяців, викладену у листі №89 від 18 грудня 2013 року, яке в свою чергу було завізовано позивачем з вказівкою підготувати документи саме для пролонгації договору, позивач листом від 19 грудня 2013 року надіслав відповідачу підписаний ним спірний договір від 23 січня 2014 року у трьох примірниках для підписання, скріплення печаткою підприємства та затвердження договору головою Цюрупинської районної ради. У тексті спірного договору, при цьому, враховано зауваження викладені в листі Виноградівської сільської ради від 20 січня 2014 року №52/02-27 щодо адреси орендованого приміщення.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач чи власник мали намір використовували спірне майно для власних потреб, жодних листів з цього приводу вони відповідачу не надсилали. Натомість, проведення конкурсу на право оренди спірного приміщення підтверджує, що власник мав намір передати спірне майно в оренду.

Із зазначеного вбачається, що на дату закінчення договору оренди від 22 січня 2008 року у орендодавця були відсутні заперечення щодо продовження дії договору на новий строк. Всі дії позивача свідчили про намір продовжити існуючі правовідносини щодо користування відповідачем нежитловим приміщенням, що підтверджується рахунками на оплату орендних платежів, сплачених відповідачем протягом січня - травня 2014 року, які приймались позивачем, та актами виконаних робіт. Спірне майно після спливу строку договору оренди від 22 січня 2008 року позивачу не поверталось, а орендодавцем протягом місяця після закінчення договору не ставилась вимога про його повернення.

Доводи касаційної скарги щодо визнання відповідачем факту припинення договору оренди від 22 січня 2008 року його участю в оголошеному та проведеному 29 травня 2014 року конкурсі на право оренди спірного майна є помилковими, оскільки, як правильно зазначено апеляційним судом, це є правом даної особи та ніяким чином не свідчить про його згоду з тим, що договір оренди є недійсним.

Враховуючи викладене, позивачем не доведено того, що оспорюваний договір оренди від 23 січня 2014 року укладений сторонами із порушенням вимог чинного законодавства, а тому відсутні передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України підстави для визнання його недійсним.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, викладені в оскаржуваних судових рішеннях є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, в той час як доводи касаційної скарги щодо порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні скаржником положень норм права. Інші твердження відповідача, зазначені в касаційній скарзі, зводяться до оцінки наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких, в силу вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, не входить до компетенції суду касаційної інстанції, при цьому, такі доводи були предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, зважаючи на зміст поданої відповідачем апеляційної скарги, і їм надана правильна правова оцінка, а тому, зазначене скаржником не може бути підставою для зміни або скасування постановлених у справі оскаржуваних судових рішеннях.

З огляду на викладене, прийняті у справі рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Віо-Фарм" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 29 січня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 8 квітня 2015 року у справі №923/1725/14 - без змін.

Головуючий М.І.Остапенко

Судді П.А.Гончарук

І.Д. Кондратова