Справа № 2-0-1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Любомль     14 травня 2007 року

Любомльський районний суд Волинської області   в складі головуючого - судді Мосієвича І.В.,

народних засідателів     Трача І.А., Шваліковської В.П.,

при секретарі     Кузьміній Т.О.,

представника заінтересованої особи     ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про визнання недієздатним ОСОБА_3, та встановлення над ним опіки.--

встановив:

У суд з заявою звернувся ОСОБА_2, який просить постановити рішення про визнання його сина ОСОБА_3 недієздатним та встановлення над ним опіки. Свої вимоги обґрунтував тим, що останній хронічно хворіє психічною хворобою, внаслідок якої не може керувати своїми діями та усвідомлювати їх значення, розпоряджатись грошовими коштами, та отримувати пенсію, вчиняти будь-які правочини.

В судовому засіданні заявник вимоги наведені в заяві підтримав.

Представник заінтересованої особи проти вимог заяви не заперечує.

Заявник в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3, є інвалідом другої групи, страждає хронічним психічним захворюванням, через що не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, крім цього не спроможний на власний розсуд розпоряджатися пенсією, вчиняти будь-які правочини. Тому вважає, що є підстави та необхідність визнання сина недієздатним.

Аналізом доказів по справі встановлено, слідуючи фактичні дані.

Копією другої та третьої сторінки паспорта серії НОМЕР_1 стверджено, що ОСОБА_3 народився, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Мосир Любомльського району Волинської області, де проживає із заявником і на сьогоднішній час.

Згідно висновку Акту № 55 від 22 лютого 2007 року судово-психіатричної експертизи експертної комісії Волинської обласної психіатричної лікарні вбачається, що ОСОБА_3 в даний час виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді параноїчної безперервно протікаючої шизофренії з емоційно-вольовим дефектом, що позбавляє його, можливості усвідомлювати значення свої дій (бездіяльності) та (або) керувати ними. Перебування  у судовому засіданні ОСОБА_3 по стану здоров"я не доцільне.

Згідно з ч.1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

У відповідності до ч.1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно зі ст. 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов"язки опікуна чи піклувальника.

Тому, враховуючи вищенаведене, норми закону суд приходить до висновку, що вимоги заяви є обгрунтованими і підлягають задоволенню, і над ОСОБА_3 слід встановити опіку, призначивши опікуном заявника ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 11, 240, 241 ЦПК України, на підставі ст. ст. 39, 61, 63 ЦК України суд, -

вирішив:

Заяву задовольнити повністю.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, визнати недієздатним та встановити над ним опіку, призначивши його опікуном ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.