УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2015 року Справа № 876/13038/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Ліщинський А.М.,
судді Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 року у справі № 813/5137/13-а за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, третя особа - ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» про скасування постанов, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №36608292 від 07.06.2013 року та про стягнення з боржника витрат пов'язаних з проведенням виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 6608292 від 07.06.2013 року, винесених головним державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Меленчуком В.І .
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідач при здійсненні виконавчих дій не забезпечив належне дотримання ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не повідомив про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2/0417/1373/2012, виданого 24.04.2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська. Крім того, позивач зазначає, що уклав договір про реструктуризацію боргу зі стягувачем, відтак підстав для відкриття виконавчого збору та стягнення витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій немає.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 року у справі № 813/5137/13-а адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №36608292 від 07 червня 2013 року, винесену головним державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Меленчуком В.І. Скасовано постанову про стягнення з боржника витрат пов'язаних з проведенням виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 6608292 від 07 червня 2013 року, винесену головним державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Меленчуком В.І .
Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просить постанову суду скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити повністю. В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступне. Галицький ВДВС ЛМУЮ надійшла заява стягувача - ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/0417/1737/2012, виданого 24.04.2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості на загальну суму 266532,06 грн. 19.02.2013 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду. Копія постанови скерована боржнику для виконання на адресу зазначену у виконавчому документі, що підтверджується реєстром рекомендованої кореспонденції. Отже, на думку представника відповідача, боржник був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Згідно з ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк для самостійного виконання встановлений ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню. Відтак, відповідачем чітко виконано вимоги Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про законність оскаржуваних дій та відсутність будь-яких обставин для визнання їх протиправними та скасування.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
24.04.2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровськ видано виконавчий лист по справі № 2/0417/1737/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 254079,47 грн., судовий збір у розмірі 2 452,59 грн., а всього 256532, 06 грн., а також про стягнення з позивача, Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 10000 грн.
14.02.2013 року за вх. № 2186/09-32 до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції надійшла заява ПАТ КБ «ПриватБанк» про прийняття до виконання виконавчого листа Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 24.04.2012 року № 2/0417/1737/2012р.
Постановою головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Меленчук В.І. від 19.02.2013 року ВП №36608292 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного вище виконавчого документа.
20.05.2013 року головним державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Меленчук В.І. прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
У зв'язку з невиконанням боржником виконавчого листа, 07.06.2013 року головним державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Меленчук В.І. постановлено стягнути з позивача виконавчий збір у розмірі 26 653,21 грн. та витрати на проведення виконавчий дій у сумі 95,04 грн. Крім того, в цей же день державним виконавцем постановлено повернути виконавчий лист № 2/0417/1737/2012 стягувачеві на підставі заяви останнього.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV (з наступними змінами та доповненнями), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
У відповідності до п.1 ч.2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є виконавчі листи, що видаються судами.
Частинами 1, 2 та 4 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно з ч.2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
В матеріалах справи відсутні докази що позивачу було відомо про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Доказів протилежного відповідачем суду не представлено. Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивач був позбавлений права виконати рішення суду в добровільному порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Ч.1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням викладеного, відповідач не забезпечив дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, оскільки його рішення про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат пов'язаних з проведенням виконавчих дій вчинені не на підставі та не в межах повноважень, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та не підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Керуючись ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 року у справі № 813/5137/13-а без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Ліщинський А.М.
Запотічний І.І.