Справа № 201/7057/15-ц

Провадження № 2/201/2179/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 червня 2015 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого – судді Ходаківського М.П.

при секретарі – Джамаловій С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач у травні 2015 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь суму понесених витрат у розмірі 8 370,90 грн., а також судові витрати по справі у розмірі 243,60 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що мала місце 10.10.2012 по вул. Передовій у м. Дніпропетровську, автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 отримав технічні пошкодження, чим його власнику була заподіяна матеріальна шкода. Оскільки зазначений автомобіль за договором страхування був застрахований МТСБУ, позивачем було виплачено на користь власника автомобіля 7 680,90 грн. та оплачено витрати на аварійного комісара у розмірі 690,00 грн., у зв’язку з чим він набув право на отримання такої суми від відповідача як особи, винної у заподіянні шкоди.

Представником позивача до суду надана заява про розгляд справи без її участі, в якій вона також зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 20-21).

Відповідач у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що є підставою для вирішення справи без його участі у заочному порядку.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 13.10.2010 автомобіль НОМЕР_2, був зареєстрований за ОСОБА_3 (а.с. 28).

14.11.2011 ОСОБА_3 був виданий страховий поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, предметом якого є автомобіль НОМЕР_2 (а.с. 30).

10.10.2012 о 13-50 сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_3, рухаючись по другорядній дорозі вул. Передовій, де на перехресті з Полтавським шосе у м. Дніпропетровську, не надав дороги та скоїв зіткнення із автомобілем «Джилі», номерний знак НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі, завдавши при ДТП автомобілям матеріальні збитки, чим скоїв адміністративне правопорушення. Зазначені фактичні обставини ДТП, а також наявність вини ОСОБА_1 у її скоєнні, встановлені постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2012, якою відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 5), а отже відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України є преюдиційно встановленими і не підлягають доказуванню.

Вважаючи ДТП страховим випадком, власник автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_3 14.11.2012 звернулася до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 6), посилаючись на експертне дослідження, за результатами якого розмір заподіяної шкоди був оцінений у 9 217,08 грн. (а.с. 7).

На підставі Наказу МТСБУ № 371 від 11.02.2012 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, ОСОБА_3було виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 7 680,90 грн. (а.с. 8).

Сума заборгованості у розмірі 8 370,90 грн. узгоджена між сторонами по справі, що підтверджується письмовою заявою ОСОБА_1 та договором про порядок повернення коштів від 04 березня 2013 року (а.с. 34,35)

Аналізуючи правовідносини, що виникли між сторонами, суд доходить висновку про те, що за викладених фактичних обставин справи у зв’язку з виплатою страхового відшкодування до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 993, 1191 ЦК України перейшло від страхувальника в межах фактичних витрат право вимоги до відповідача, а в останнього виникло зобов’язання виплатити відповідну суму на користь позивача.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України та ст. 38 п. 2 ч. 1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України та ст. 38 п. 2 ч. 1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після проведення вплати у Моторного (транспортного) страхового бюро України виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги такими, що засновані на законі та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України судові витрати у справі у розмірі 243,60 грн. підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 526, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 77, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, —

В И Р І Ш И В :

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 8 370,90 (вісім тисяч триста сімдесят гривень 90 коп.)

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 243,60 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.П.Ходаківський