АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-515/2009                                                  Головуючий по 1 інстанції

Категорія: 2,  5                                                                  Пономаренко В.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б.Б.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2009 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                   Вініченка Б.Б.

суддів                               Храпка В.Д.,   Бурлаки В.О.

при секретарі                  Кияниченко Л.С. 

з участю адвокатів:         Нешенко О.Б.,   Дубинського В.М. 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,   3-я особа: приватний нотаріус Черкаського нотаріального округу Веліков А.І. про розірвання договору дарування житлового будинку в розмірі 1/2 частини та про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши учасників процесу,   -

встановила:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору дарування 1/2 частини житлового будинку та про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку,   мотивуючи свої позовні вимоги тим,   що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла співмешканка позивача ОСОБА_1 та матір відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3. За свого життя ОСОБА_3 26.05.2007 року подарувала належний їй на підставі свідоцтва про право власності житловий будинок з надвірними спорудами,   розташований по АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_2

Позивач вважає,   що за ним необхідно визнати право власності на половину зазначеного житлового будинку з надвірними спорудами,   оскільки він вселився у будинок в 1973 році,   проживав в ньому до 28.06.2007 року та за вказаний час з його участю і з залученням його коштів було вчинено добудови в житловому будинку і надвірних спорудах та збудовано надвірні споруди.

Ухвалою суду до участі в справі в якості третьої особи залучено приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Велікова А.І.

Під час розгляду справи в суді 1-ї інстанції позивач ОСОБА_1 змінив свої вимоги і просив визнати за ним право власності на 48,  64%,   а за ОСОБА_2 на 51,  36% житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1.

2

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Арешт на житловий будинок АДРЕСА_1,  зареєстрований на ім'я ОСОБА_2,  накладений по ухвалі Черкаського районного суду Черкаської області від 06 серпня 2007 року скасовано.

Не погоджуючись з даним рішенням суду,  ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення,  в якій просить його скасувати як незаконне,  задовольнивши його позовні вимоги.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції,  заслухавши учасників процесу,  колегія суддів приходить до висновку про те,  що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Звертаючись до суду з даним позовом,  позивач посилався на те,  що проживаючи з ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах з 1973 року по день її смерті у спірному будинковолодінні,  який належить померлій,  ним проведено роботи і будівництво гаража літ. "Д",  погреба літ. "Ж",  сараїв літ. "В,  Г",  вбиральні літ. "З",  встановлено огорожі літ. "№ 1-3",  водяної колонки літ. "№ 4",  вигрібної ями,  провів газопостачання до будинку,  влаштував прибудову літ. "Б,  б",  демонтаж в будинку стін між приміщеннями №1 та №3,  влаштування в будинку полів в приміщеннях №1 та №3,  підбиття дерев'яної стелі в будинку в приміщенні №1,  покриття даху оцинкованим металом в приміщенні №1,  демонтаж стіни в будинку,  що проходила в приміщенні №5,  побудував прибудову "а",  а тому він має право на 48, 64 % спірного будинку,  а відповідач на 51, 36 %.

Колегія суддів вважає,  що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд,  у відповідності до вимог  ст.  ст.  12, 14 Закону України "Про власність" (в редакції 1991 року) та  ст.  ст.  355,  380 ЦК України (в редакції 2003 року),  керівних роз'яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 (зі змінами,  винесеними

постановами від 25.12.1992 року № 13 та від 25.05.1998 року № 15 "Про практику застосування судами законодавства,  що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок") обгрунтовано посилався на те,  що якщо члени сім'ї власника жилого будинку брали участь лише у будівництві підсобних будівель і підсобних приміщень,  вони вправі вимагати не визнання права власності на будинок,  а відшкодування своїх затрат на будівництво.

Оскаржуване рішення суду є законним,  обґрунтованим на зібраних по справі доказах,  відповідає вимогам матеріального і процесуального права,  а доводи апеляційної скарги не є суттєвими,  були предметом судового розгляду,  суд дав їм належну оцінку і вони не дають підстав для його відміни або зміни.

Керуючись  ст.  ст.  303,  304,  307,  308,  314 ЦПК України,  колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,  а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно,  але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.