УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
25 грудня 2006 року м. Запоріжжя
у складі: головуючого - суддів Шпоньки В.П.
суддів Яцуна СБ., Літвіної В.В.
за участю прокурора Шелудько З.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за
апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Приазовського районного
суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2006 року
ВСТАНОВИВ
Цим вироком, -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, не працюючого, раніше не судимого в силу статті 89 КК України,
засуджено за частиною 1 статті 121 КК України на 5 років позбавлення волі.
У відношенні ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк покарання обчислено з 22 серпня 2006 року.
Із засудженого стягнуто на відшкодування матеріальних збитків від злочину на користь Приазовської районної ради в сумі 398,62 гривен, на користь держави судові витрати в сумі 41,40 гривен.
Питання про речові докази вирішені.
Згідно з вироком, 23 квітня 2006 року, приблизно в 19-00 годині, ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння в будинку АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязнених стосунків, заподіяв ОСОБА_2 тяжкі тілесні пошкодження.
В апеляції на вирок засуджений просить про повернення вказаної справи на додаткове розслідування, оскільки в ході слідства, яке проводилось з порушенням закону, він давав показання перебуваючи в стані неосудності у зв'язку з хворобою.
В судовому засіданні апеляційної інстанції, вислухавши доповідь судді щодо суті вироку, прокурор не знайшов підстав до зміни вироку,
№ 1- 136/2006 р. головуючій у 1 інст. - суддя Живлакова Г.О.
№ 11- 2115/2006 р. доповідач в апеляційній інстанції- суддя Шпоиька В.П.
2
перевіривши матеріали справи, апеляційний суд не вбачає підстав до її задоволення.
Винність засудженого у вчинені інкримінованих йому злочинних дій підтверджена доказами, які є в матеріалах справи, і його діям місцевий суд дав належну і відповідну юридичну оцінку.
Справу розглянуто згідно з положеннями статті 299 КПК України, при цьому, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, допитав підсудного, який визнав себе винним у повному обсязі інкримінованого йому злочину.
Згідно протоколу судового засідання підсудному ОСОБА_1 були роз'яснені наслідки застосування ст. 299 УПК України та він погодився не досліджувати всі докази наявні в матеріалах справи (а.с. 107).
За таких обставин ОСОБА_1 не вправі відповідно до вимог ст. 299 УПК України заперечувати фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Доводи засудженого ОСОБА_1, що він давав показання перебуваючи в стані неосудності не заслуговують на увагу, оскільки в судовому засіданні він детально розповів про вчинений злочин, наголосив на своєму щирому каятті, а також зазначив що наслідки застосування ст. 299 УПК України він розуміє (а.с. 106-107), зауваження на протокол судового засідання ним не подавались.
Що стосується покарання, то воно засудженому_суд призначив відповідно до положень Загальної частини КК України - у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин, з належним урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що обтяжують, а також та пом'якшують покарання. Саме з їх урахуванням, суд першої інстанції обґрунтовано призначив ОСОБА_1, основне покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією частини 1 статті 121 КК України. Таким чином, засудженому_призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
За таких обставин апеляційний суд не вбачає порушень кримінально-процесуального законодавства, що тягнуть скасування вироку.
Керуючись статями 362,365, 366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення. Вирок Приазовського районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2006 року у відношенні ОСОБА_1 - без змін.