ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.06.06 № 4/272/06-АП
суддя Зінченко Н.Г.
За позовною заявою Державного підприємства “Підприємство Дружелюбівського виправного центру (№1)”, (70053, с. Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області, вул. Олімпійська, 2)
До відповідача Державної виконавчої служби у Вільнянському районі Запорізької області, (70000, м. Вільнянськ Запорізької області, вул. Бочарова, 4)
Про скасування постанови про арешт коштів боржника і зняття арешту з коштів
Суддя Зінченко Н.Г.
при секретарі судового засідання Скиба О.Б.
Представники:
Від позивача –Обелець А.Г. –довіреність б/н від 20.04.2006 р.
Від відповідача –Плахута Л.В. –довіреність б/н від 01.01.2006 р.
В судовому засіданні у якості свідка приймав участь представник ЗРУ КБ “ПриватБанк” –Бережна Н.М. –довіреність № 3921-П_П від 01.09.2005 р.
26.04.2006 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Підприємство Дружелюбівської виправної колонії № 1 Управління державного департаменту з питань виконання покарань в Запорізькій області, с. Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області з адміністративним позовом до ДВС у Вільянському районі Запорізької області, м. Вільнянськ Запорізької області про скасування Постанови про арешт коштів боржника від 20.05.2005 р., яка винесена ДВС у Вільянськогму районі Запорізької області, і зняття арешту з коштів, які знаходяться на розрахункових рахунках позивача.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.04.2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 4/272/06-АП, судове засідання призначено на 16.05.2006 р., у сторін витребувані документи та докази необхідні для розгляду справи.
Засідання суду відкрито 16.05.2006 р.
Ухвалою від 16.05.2006 р. у справі № 4/272/06-АП на підставі ст. 55 КАС України здійснено заміну первісного позивача у справі –Підприємство Дружелюбівської виправної колонії №1 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області його правонаступником – Державним підприємством “Підприємство Дружелюбівського виправного центру (№1)”, розгляд справи відкладений до 01.06.2006 р., на підставі ст. 65 КАС України за ініціативою суду у судове засіданні у якості свідка викликано представника Запорізького регіонального управління КБ “ПриватБанк”, м. Запоріжжя для дачі пояснень по суті спору.
За клопотанням представників сторін і свідка судове засідання 01.06.2006 р. здійснювалося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 01.06.2006 р. на підставі ст. 160 КАС України справу розглянуто, проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Сторонам повідомлено час виготовлення постанови у повному обсязі.
В судовому засіданні 01.06.2006 р. позивач про відмову від позову не заявив, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі із посиланням на обставини, які наводилися ним у попередньому судовому засіданні. Пояснив суду наступне. На виконанні в ДВС у Вільнянському районі Запорізької області знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з позивача грошових сум на користь фізичних і юридичних осіб. 20.05.2005 р. в межах зведеного виконавчого провадження відповідачем винесено Постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти позивача в сумі 792 783,00 грн., які знаходяться на розрахункових рахунках № 26046055885011 і № 26045055885034 в філії ЗРУ КБ “ПриватБанк”, МФО 313399. Позивач посилається на те, що зазначені рахунки № 26046055885011 і № 26045055885034 в філії ЗРУ КБ “ПриватБанк”, МФО 313390 є спецрахунками, які відкривалися позивачем для сплати ПДВ по рослинництву і тваринництву на виконання Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. Таким чином, позивач вважає, що арешт вказаних рахунків підприємства позбавив позивача можливості своєчасно перераховувати обов’язкові платежі до бюджету, у зв’язку із чим позивач повинен буде сплачувати штрафні санкції за несвоєчасне перерахування податків.
Представник відповідача в судовому засіданні 01.06.2006 р. позовні вимоги не визнав. Пояснення по суті спору відповідач виклав у Відзиві на позовну заяву за вих. № 7008 від 01.06.2006 р., з якого встановлено наступне. На виконанні в ДВС у Вільнянському районі Запорізької області знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з позивача грошових сум на користь фізичних і юридичних осіб. У відповідності до ст. 50 Закону України “Про виконавче провадження” стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях. Керуючись зазначеною нормою закону відповідачем було направлено запит до Вільнянської МДПІ, м. Вільнянськ Запорізької області з метою виявлення відкритих позивачем рахунків в установах банків. 14.05.2005 р. від Вільнянської МДПІ надійшла відповідь про відкриті позивачем розрахункові рахунки в установах банків. В наданій відповіді зауважень щодо типу кожного з відкритих позивачем розрахункових рахунків не було. 20.05.2005 р. в межах зведеного виконавчого провадження відповідачем винесено Постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти позивача, які знаходяться на розрахункових рахунках № 26046055885011 і № 26045055885034 в філії ЗРУ КБ “ПриватБанк”, МФО 313399. Таким чином, відповідач вважає, що Постанова про арешт коштів боржника від 20.05.2005 р. була винесена правомірно, оскільки Законом України “Про виконавче провадження” не встановлено обмежень щодо накладання виконавчої службою арешту на розрахункові рахунки боржника, які мають спеціальне призначення.
Представник ЗРУ КБ “Приватбанк”, м. Запоріжжя надав суду Пояснення від 01.06.2006 р., з яких встановлено наступне. 25.11.2003 р. Вільнянським відділенням ЗРУ КБ “Приватбанк” Підприємству Дружелюбівської виправної колонії №1 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області відкрито спеціальні рахунки № 26046055885011 і № 26045055885034 для слати ПДВ по рослинництву і тваринництву. У відповідності до п. 1.8 Інструкції “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній і іноземній валютах” № 492 банки відкривають клієнтам поточні рахунки на підставі договорів про банківський рахунок. Поточний рахунок –це рахунок, який відкривається банком клієнту на договірній підставі для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунково-касового обслуговування. До поточних рахунків належать і рахунки зі спеціальним режимом їх використання. Цією же інструкцією регулюється також порядок використання рахунків, відкритих в установах банків. Відповідно до Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” № 22 арешт накладається на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих клієнтами в банках. Крім того, як вбачається з пояснень ЗРУ КБ “ПриватБанк”, чинне законодавство не передбачає будь-яких обмежень відносно накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на спеціальних рахунках в банківських установах.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників сторін і свідка, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що на виконанні в Державній виконавчій службі у Вільнянському районі Запорізької області (відповідач у справі) знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з Підприємства Дружелюбівської виправної колонії № 1 Управління державного департаменту з питань виконання покарань в Запорізькій області (правонаступником якого є позивач у справі) грошових сум на користь фізичних і юридичних осіб.
Боржник –Підприємство Дружелюбівської виправної колонії № 1 Управління державного департаменту з питань виконання покарань в Запорізькій області –у наданий державним виконавцем строк борг самостійно у добровільному порядку не погасив.
У зв’язку із вказаними обставинами, 11.05.2005 р. відповідачем було зроблено запит за вих. № 6231 до Вільнюської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Вільнянськ Запорізької області про наявність у боржника відкритих рахунків в установах банків.
14.05.2005 р. за вих. № 1433/10/24-027 від Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Вільнянськ Запорізької області на адресу відповідача надійшла відповідь про відкриті позивачем розрахункові рахунки в установах банків. При цьому, в наданій відповіді зауважень щодо типу кожного з відкритих позивачем розрахункових рахунків не містилося.
Згідно ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” № 606 від 21.04.1999 р. державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах.
У відповідності до ст. 50 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилучені та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях.
Підпунктами 5.1.1 і 5.1.3 Інструкції “Про проведення виконавчих дій”, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р., зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. за № 865/4158, передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, тощо), описі, арешті, вилучені та примусовій реалізації. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця.
Керуючись зазначеними нормами законодавства, 20.05.2005 р. в межах зведеного виконавчого провадження відповідачем винесено Постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти позивача в сумі 792 783,00 грн., які знаходяться на розрахункових рахунках № 26046055885011 і № 26045055885034 в філії ЗРУ КБ “ПриватБанк”, МФО 313399.
Як встановлено з матеріалів справи і у відповідності до пояснень представника позивача і представника ЗРУ КБ “ПриватБанк”, розрахункові рахунки № 26046055885011 і № 26045055885034 Вільнянським відділенням ЗРУ КБ “Приватбанк” 25.11.2003 р. були відкриті Підприємству Дружелюбівської виправної колонії №1 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області як спеціальні рахунки для слати ПДВ по рослинництву і тваринництву на виконання вимог Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.
З пояснень свідка, наданих у судовому засіданні, судом встановлено, що у відповідності до п. 1.8 Інструкції Національного банку України “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній і іноземній валютах” № 492 банки відкривають клієнтам поточні рахунки на підставі договорів про банківський рахунок. Поточний рахунок –це рахунок, який відкривається банком клієнту на договірній підставі для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунково-касового обслуговування. До поточних рахунків належать і рахунки зі спеціальним режимом їх використання. Цією же інструкцією регулюється також порядок використання рахунків, відкритих в установах банків, який не передбачає обмежень стосовно накладення державними виконавцями арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках із спеціальним режимом їх використання.
Згідно Інструкції Національного банку України “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” № 22 арешт накладається на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих клієнтами в банках. Будь-яких обмежень відносно накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на спеціальних рахунках в банківських установах цією Інструкцією також на встановлено.
Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
З аналізу положень Закону України “Про виконавче провадження” і Інструкції “Про проведення виконавчих дій” суд дійшов висновку, що чинним законодавством не встановлено обмежень щодо накладання виконавчої службою арешту на розрахункові рахунки боржника, які мають спеціальне призначення.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.
Позивач не довів суду обставини, якими обґрунтував заявлені позовні вимоги, не навів суду відповідних законодавчих норм, якими встановлено обмеження щодо накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на спеціальних рахунках в банківських установах і яким суперечить Постанова про арешт коштів боржника від 20.05.2005 р.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана Постанова про арешт коштів боржника від 20.05.2005 р. Державною виконавчою службою у Вільнянському районі Запорізької області була винесена правомірно, суд не вбачає підстав для скасування Постанови про арешт коштів боржника від 20.05.2005 р., яка винесена ДВС у Вільянськогму районі Запорізької області, і зняття арешту з коштів, які знаходяться на розрахункових рахунках позивача, і не приймає до уваги пояснення позивача, що арешт рахунків підприємства, який було накладено оскаржуваною Постановою про арешт коштів боржника від 20.05.2005 р., позбавив позивача можливості своєчасно перераховувати обов’язкові платежі до бюджету, у зв’язку із чим позивач повинен буде сплачувати штрафні санкції за несвоєчасне перерахування податків.
Крім того, судом встановлено, що позивачем порушено строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Статтею 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Згідно ст. 121-2 ГПК України, якою регулювався порядок оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби до введення у дію Кодексу адміністративного судочинства України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.
Позивачем оскаржується Постанова про арешт коштів боржника від 20.05.2005 р., яка в той же день була направлена позивачу, про що свідчить супровідний лист № 6544 від 20.05.2005 р., до господарського суду Запорізької області з відповідним адміністративним позовом позивач звернувся 26.04.2006 р., тобто із порушенням встановленого ст. 181 КАС України строку звернення до адміністративного суду.
На підставі вищевказаного, в позові відмовляється повністю.
Судовій збір позивачем не сплачений, документальні підтвердження сплати судового збору позивач суду не надав.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 94, 158, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Державного підприємства “Підприємство Дружелюбівського виправного центру (№1)”, (70053, с. Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області, вул. Олімпійська, 2, код ЄДРПОУ 08680046, р/р № 260081652 в ЗОД АППБ “Аваль”, МФО 313827) на користь державного бюджету (отримувач –Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач –управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 26014130, на рахунок № 31112095600007, КБК 22090200, символ звітності банку 095) 3 грн. 40 коп. судового збору за розгляд адміністративної справи.
Видати виконавчий документ.
Суддя Н.Г.Зінченко
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст.. 160 КАС України оформлена і підписана 06 червня 2006 р.