Справа №2- 51 /2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

29 лютого 2012 року Іванківський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді Тетервак Н.А.,

при секретарі - Онищенко В.В.,

з участю адвоката - ОСОБА_1,

позивачів - ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Іванківрибсільгосп»,третя особа ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по заробітній платі,середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, спричиненої несвоєчасною виплатою заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_2,ОСОБА_6 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, виплаті моральної шкоди у зв»язку з затримкою заробітної плати.

Позивачі посилаються на те,що ОСОБА_2 працює у відповідача ВАТ»Іванківрибсільгосп» з 01.09.1981 року,з 2009 року- на посаді бухгалтера; ОСОБА_3-працював з 10.05.1993 року по 01.06.2011 року та був звільнений за ст.38 КЗпроП(за власним бажанням); позивачка ОСОБА_4 працює у відповідача на посаді економіста з 12.12. 1977 року.

За час їх роботи у відповідача,останній заборгував ОСОБА_2 заробітну плату в сумі 36 415 грн. 89 коп.;

ОСОБА_3- 45 126 грн. 49 коп

-ОСОБА_4- 27 751 грн. 27 коп.

Відповідно до ст. 116 КЗпроП України при звільненні працівника з роботи, виплата всіх сум, які належать працівнику від підприємства, провадиться в той же день.

Проте, відповідач ВАТ»Іванківрибсільгосп» в день звільнення ОСОБА_3,а саме 01.06.2011 року не виплатив йому 45 126 грн. 49 коп., чим порушив ст.117 КЗпроП України, якою передбачено, що в разі невиплати з вини власника чи уповноваженого органу звільненому працівникові належних йому сум в строки,передбачені ст.116 КЗпроП України,підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивач ОСОБА_2 просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 36 415 грн.89 коп. та моральну шкоду в сумі 25 000грн.

Позивач ОСОБА_6 просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 45 126 грн.49 коп. , середній заробіток за час затримки заробітку - 8 697 грн. та моральну шкоду в сумі 25 000грн.

Позивачка ОСОБА_4 просить стягнути на її користь з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 27 751 грн.27 коп. та моральну шкоду в сумі 25 000грн.

В судовому засіданні позивачі підтримали позов.

Відповідач до суду не з»явився. Заяв,клопотань, довідок про суму боргу, чи її відсутність, суду не надав. Про час, місце розгляду справи відповідач повідомлений вчасно(повістками).

Третя особа до суду не з»явилася.

Вислухавши позивачів, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю,що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні,безпечні і здорові умови праці,на заробітну плату,не нижчу ніж визначено законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Як слідує з копії трудової книжки ОСОБА_2 він працює в ВАТ»Іванківрибсільгосп»(рибокомбінат» з 01.09.1981 року на посаді головного бухгалтера,бухгалтера-з 22.09. 1994 р( а.с. 12).

З трудової книжки ОСОБА_3 слідує,що він прийнятий в Іванківський рибокомбінат 10.05.1993 року та звільнений 01.06.2011 року( а.с. 8-9).

З трудової книжки ОСОБА_4 слідує,що 12.12. 1977 року вона зарахована на посаду економіста Іванківського рибкомбінату.

З пояснень позивачки слідує,що 25.10.2010 року вона зверталася до адміністрації ВАТ із заявою про звільнення, але її не звільнили. Вона не звільнена по даний час, але на роботу не виходить,фактично не працює з березня 2011 року.

Позивачі надали копії Табелю робочого часу, наряди на виконання робіт,Книгу нарахування заробітної плати за 2008 -2011 роки, яка ніким не завірена .

Позивачі самостійно провели нарахування заборгованості відповідача по їх заробітній платі( а.с. 84,85,86).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, у забезпечення доказів по справі, відповідачу двічі( а.с. 80,88 ) пропонувалося надати суду заперечення та довідки про наявність чи відсутність боргу ВАТ перед позивачами, але відповідач заперечень не надіслав,з чого слідує,що відповідач визнає позовні вимоги.

Відповідно до ст.115 КЗпроП України,заробітна плата працівникам виплачується регулярно в робочі дні в строки,встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу,що не перевищує 16 календарних днів.

Відповідно до ст. 116 КЗпроП України, при звільненні працівника виплата всіх сум,що належать йому від підприємства,установи,організації,провадиться в день звільнення.

Як слідує з Розрахунку –Довідки ( а.с. 85) на час звільнення ОСОБА_3В відповідач заборгував йому 45 126 грн. 49 коп; позивачу ОСОБА_2 не виплачено 36 415 грн. 89 коп( а.с. 86), позивачці ОСОБА_4- 27 751 грн. 27 коп.,отже, дані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів.

Відповідно до ст.117 КЗпроП України слідує,що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в строки,зазначені в статті 116 цього Кодексу,при відсутності спору про їх розмір підприємство,установа,організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного звільнення.

Оскільки відповідач не надіслав заперечень проти заявлених сум,з чого слідує, що відповідач згоден із сумою заборгованості по заробітній платі, не спростував своєї вини у затримці позивачу ОСОБА_3 розрахунку при звільненні, а тому вимога позивач щодо виплати йому 8 697 грн. за затримку розрахунку при звільненні, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, позивачі заявили вимогу щодо стягнення на їх користь моральної шкоди по 25 000грн., кожному, мотивуючи це тим, що невиплатою заробітної плати відповідач поставив їх у принизливе становище прохачів,що призводить до нервових зривів, а відтак погіршення стосунків із близькими та знайомими.

Відповідач не лише не вплатив їм заробітну плату, а навіть не надав довідки про суму заборгованості.

Вони люди немолоді,потребують періодичного профілактичного лікування, а тому шкоду оцінюють по 25 000грн.,кожний.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової)шкоди слідує,що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної( немайнової)шкоди розглядаються у випадках, коли право на її відшкодування передбачено спеціальним законодавством.

Кодекс законів про працю України відшкодування моральної шкоди не передбачає,а тому в цій частині позови ОСОБА_2,ОСОБА_3 та ОСОБА_4, залишити без задоволення.

На підставі наведеного,ст.ст.115,116,117,232,233 Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст. 10,60, 88, 208,209,212-215,224-226 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2,ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ВАТ»Іванківрибсільгосп»задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства(ВАТ) «Іванківрибсільгосп»на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 36 415(Тридцять шість тисяч чотириста п»ятнадцять)грн.. 89 коп.

В решті позовних вимог- відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства(ВАТ) «Іванківрибсільгосп»на користь ОСОБА_3 53 823 (П»ятдесят три тисячі вісімсот двадцять три) грн. 49 коп., з яких: 45 126 грн. 49 коп.-заборгованість по заробітній платі та 8697 грн.- середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні.

В решті позовних вимог- відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства(ВАТ) «Іванківрибсільгосп»на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі в сумі 27 751 (Двадцять сім тисяч сімсот п»ятдесят одну) грн.. 27 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ВАТ »Іванківрибсільгосп» на користь держави судовий збір в сумі 1179 грн. 90 коп.

Відповідач може на протязі 10 -денного строку з часу одержання копії рішення подати заяву про перегляд заочного рішення.

Рішення набирає законної сили на протязі 10-денного строку,якщо позивачами не буде подано апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд.

Суддя: