Справа № 22ц-20278/08 Головуючий в 1 інстанції
Категорія - 26 (2) Грищенко Н.М.
Доповідач - Карнаух В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2008 року колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого: - Ляховської І.Є.
Суддів: - Карнаух В.В., Барильської А.П.
При секретарі: - Бондаренко І.В.
За участю: представника Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Бершадської Людмили Станіславівни, представник позивача - ОСОБА_1, представник державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» - Альошкіної Олени Сергіївни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа державне підприємство «Рудоуправління імені Кірова» про перерахунок щомісячних страхових виплат у зв'язку із професійним захворюванням, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2. задоволено частково, на його користь з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі Відділення фонду) стягнуто заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з 12.04.2004р. по 01.10.2007р. у сумі 26388, 52 грн. та грошові суми в розмірі по 1344, 31 грн. з 01.1.0.2007р. до зміни обставин, які тягнуть перерахунок, або припинення страхових виплат, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Відділення фонду ставить питання про скасування рішення суду із направленням справи на новий розгляд оскільки ухвалюючи рішення, суд першої інстанції безпідставно притягнув Фонд соціального страхування до участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи; судом не враховані вимоги п.п. 1, 4, 5, 6, 12.1, 16 Положень ( стандартів) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 28.05.1999 року № 137; суд не взяв до уваги, що виплата перерахунків потерпілим внаслідок вини підприємства з 01.04.2001 року є нецільовим використанням бюджетних коштів, судом незаконно зроблено перерахунок страхових виплат всупереч п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10.2003р. «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»,
суд не дав належну правову оцінку економічному обгрунтуванню застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів та фактичної заробітної плати, суд не застосував строк позовної давності, крім того судом невірно визначена професія позивача, судом не перевірено фактичне підвищення заробітної плати на підприємстві у оспорюваний період.
Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював підземним машиністом скрепера 5го розряду на шахті Північна РУ ім. Кірова, 21.01.1975 року з ним стався нещасний випадок, про що складено акт форми Н-1 від 22.01.1975 року. Висновком ЛТЕК від 26.05.1975 року позивачу встановлено 45% втрати загальної працездатності та 60% - втрати профпрацезданості, при наступних переоглядах ступінь втрати змінювався та з 26.05.1977 року встановлено 45% втрати загальної працездатності та 70% - втрати профпрацезданості безстроково.
Державне підприємство "Рудоуправління імені "Кірова" наказом призначило позивачу відшкодування шкоди з розрахунку середньої заробітної плати за січень-квітень 1992 року у сумі 7134 крб., проте з 01.12.1995 року РУ ім. Кірова стало йому неправильно відшкодовувати шкоду шляхом незастосування всіх коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахуванні позивачу сум страхових виплат підприємство помилково взяло до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, а не встановлені спільними
постановами дирекції і профспілкового комітету підприємства коефіцієнти. У свою чергу Фонд соціального страхування також продовжив виплату цих сум у неправильному розмірі.
Колегія суддів з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для перерахування щомісячних сум відшкодування шкоди погодитись не може, оскільки змінюючи розмір щомісячних виплат, суд не перевірив, чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати по підприємству, не витребував відомості про нарахування і одержання заробітної плати за професією позивача за оспорюваний період, тобто на час виплати відшкодування шкоди підприємством.
Судом розглянуто не всі позовні вимоги. Так, у рішенні суду не наведені мотиви застосування чи незастосування РУ ім. Кірова з 01 липня 1994р. до базової середньої заробітної плати спірного коефіцієнту 2 на який збільшилися тарифні ставки (посадові оклади) на підприємстві.
Відповідно до пункту 28 Правил перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір суд не звернув увагу на зазначене положення та не провів перерахунок на 100% втрати профпрацездатності сум у відшкодування втраченого заробітку.
Оскільки ці недоліки не були і не могли бути усунені ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, згідно вимог п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням вимог процесуального права і підлягає скасуванню в повному обсязі, з направленням справи на новий розгляд в той же суд.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 5 ч. 1 ст. 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2007 року скасувати. Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.