Справа № 526/738/15-п

Провадження № 3/526/268/2015

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Прокоп’єва Ю.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Регіонального ландшафтного парку «Гадяцький» про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 за ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

15.04.2015 року відносно ОСОБА_2 директором регіонального ландшафтного парку «Гадяцький» ОСОБА_3 складено протокол № 0003 про адміністративне правопорушення, за яким 02.04.2015 року ОСОБА_2 було самовільного без дозволу загороджена ліва сторона прибережної захисної зони р. ОСОБА_4, територія РЛП «Гадяцький» та Краснолуцької сільської ради для утримання та випасання ВРХ, що утримується в ОСГ ОСОБА_2 по вул. Дачній, 19. ОСОБА_4 того, ОСОБА_2 загородив прохід до прибережної захисної смуги, що межує із його землеволодінням та викопав копанку у порушення вимог чинного Земельного та Природоохоронного законодавства України, що є порушенням ст. 91 КУпАП та пунктів З, К ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та пунктів Б, Е, З статті 64 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України».

Правопорушник ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину не визнав, пояснив, що до цієї справи не має ніякого відношення, дій які зазначені у протоколі він не робив, не займається господарством, оскільки працює державним службовцем та не має вільного часу для того, щоб займатись господарством. Також зазначив, що всім господарством займається його дружина ОСОБА_5, оскільки як земля по вул. Дачній 19 так і корови належать їй.

Директор регіонального ландшафтного парку «Гадяцький» ОСОБА_3 в судовому засідання пояснив, що регіональний ландшафтний парк «Гадяцький» створено 3 роки назад, загальна площа території Парку складає 12803,3 га землі. Парк створений для збереження рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин і тварин, а також видів, занесених до Європейського Червоного списку. Пунктом 1.7 Положення про Парк визначено мету його створення, а саме: для збереження найменш порушених і науково цінних наземних і водних екосистем долин річок Псел та Грунь. Пунктом 1.8. передбачено, що територія Парку може використовуватись у природних цілях, у науково-дослідних цілях, в оздоровчих та інших рекреаційних цілях, в освітньо-виховних цілях, для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. В районі вулиці Дачної, ОСОБА_2 проведено загородження прибережної зони річки ОСОБА_4. Згідно документів, наданих Краснолуцькою сільською радою, він є власником ВРХ та будинку. В ході перевірки, створеною при сільській раді, комісією виявлено, що скарги про загородження проходу до прибережної зони річки ОСОБА_4 надходили давно. Під час проведення обстеження 02.04.2015 року ОСОБА_2 присутнім не був, але розмова відбувалася з його сином ОСОБА_6, в якій він категорично відмовився надавати будь-які пояснення комісії. Попереднім актом сільської ради ОСОБА_2 було зобов’язано загородити прибережну захисну смугу, бо табун ВРХ створював значні незручності жителям села. Огорожа була зроблена не на тому місці, де рекомендувала комісія, а на території РЛП «Гадяцький», землі якого вони самовільно використовують під пасовище на протязі багатьох років. Люди неодноразово скаржилися на незаконні дії ОСОБА_2, вони виїжджали на місце, але з 2014 року ніякі міри не приймалися, оскільки в управлінні Парку велика територія. Весною до них звернулася Краснолуцька сільська рада з проханням надання допомоги та вжити заходів до ОСОБА_2 У квітні 2015 року сільською радою створено комісію для обстеження прибережної захисної смуги вздовж річки ОСОБА_4, до складу якої було включено сільського голову, землевпорядника, депутата сільської ради, директора РЛП «Гадяцький» та інспектора державної охорони парку. Під час обстеження, комісією виявлено, що ОСОБА_2 загороджено пасовище, але не на тому місці, де рекомендувала комісія. Власники ВРХ пообіцяли, що знімуть огорожу, але після декількох обстежень було виявлено, що цього не було зроблено. 15.04.2015 року ним було складено протокол на ОСОБА_2, з яким він ознайомився, але не підписав. ОСОБА_2 і надалі використовує зазначену земельну ділянку під випасання худоби і огорожа не знята.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, особи, що склала протокол та свідків, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення виходячи з наступного.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 91 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду.

Норма самої статті 91 КУпАП є бланкетною, оскільки для повного визначення ознак правопорушення відсилає до інших нормативних актів.

Так згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 91 КУпАП та п. п. З, К ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п. п. Б, Е, З статті 64 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України».

Доказами в справі про адміністративне правопорушення (ст. 251 КУпАП) є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження вини ОСОБА_2 до протоколу про адміністративне правопорушення доданий акт спільної комісії від 02.04.2015 року, 9 фотографій зроблених під час комісії 02.04.2015 року, довідки Краснолуцької сільської ради, лист відділу Держземагенства в Гадяцькому районі від 06.05.2015 року та викопіювання землекористування родини ОСОБА_1, а також викопіювання самовільно огородженого пасовища.

Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Краснолуцької сільської ради Гадяцького району від 08.04.2015 року № 02-21/500 згідно погосподарської книги № 4 та об’єкта погосподарського обліку № 0294-1 в с. Красна Лука по вул. Дачна, 19 належить ОСОБА_2 ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 зареєстровані по даній адресі і є членами особистого селянського господарства.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 08.04.2015 року № 02-21/499 згідно земельно-кадастрової книги № 295 земельна ділянка належить ОСОБА_2 загальною площею 3,63 га, в тому числі земельний пай 2,71 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд – 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства – 0,52 га. В приватній власності земельна ділянка площею 0,1156 га для ведення особистого селянського господарства належить ОСОБА_5. Згідно по господарської книги в господарстві ОСОБА_2 в 2015 році утримується корови 3 гол., телиці 3 гол., свині 2 гол.

Але згідно державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ПЛ № 021202 від 16.08.1996 року земельна ділянка площею 0, 77 га, що розташована на території с. Красна Лука Краснолуцької сільської ради на підставі рішення Краснолуцької сільської ради народних депутатів № 56 від 05.11.1993 року передана у приватну власність ОСОБА_5. Землю передано для обслуговування житлового будинку – 0,25 га, ведення особистого підсобного господарства 0,52 га.

В матеріалах справи також наявні копії паспортів великої рогатої худоби, згідно яких худоба зареєстрована на ОСОБА_5

Таким чином, суд приходить до висновку, що державний акт на землю та копії паспортів на ВРХ частково спростовують інформацію вказану у вищезазначених довідках.

Так допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5 підтвердила, що господарством за адресою вул. Дачна, 19 в с. Красна Лука займається вона разом з дітьми, при цьому чоловік ОСОБА_2 не допомагає, оскільки у нього немає вільного часу. ОСОБА_4 того, зазначила, що земля і корови зареєстровані за нею.

Той факт, що господарством по вул. Дачна 19 в с. Красна Лука займається ОСОБА_5 також підтвердили свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Таким чином, судом встановлено, що земельна ділянка площею 0, 77 га, що розташована на території с. Красна Лука Краснолуцької сільської ради, а також велика рогата худоба належить ОСОБА_5, яка і займається господарством за вказаною адресою.

При цьому, дослідивши матеріали, що було додано до протоколу про адміністративне правопорушення, суд також зазначає наступне.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення став акт обстеження прибережної захисної смуги р. ОСОБА_4 від 02.04.2015 року, відповідно до якого, комісією було встановлено, що в землекористуванні ОСОБА_2 самовільно загороджений доступ в прибережну захисну смугу, що обмежує вільний доступ жителям територіальної громади та працівникам РЛП «Гадяцький» до річки, а також в рекреаційну зону парку. Разом з тим, виявлено копанку в прибережній зоні р. ОСОБА_4, що знаходиться в межах землеволодіння ОСОБА_2 Під час обстеження власника земельної ділянки не було. Розмова відбулася з його сином ОСОБА_6, який є членом ОСГ, та який відмовився давати будь які пояснення. ОСОБА_4 того, комісією встановлено, що ОСОБА_2 та члени його родини в 2014 році самовільно використовували пасовище, що знаходиться в прибережній захисній смузі р. ОСОБА_4 в районі вул. Дачна орієнтовною площею 3 га. Разом з тим, комісією сільської ради від 25.08.2014р. ОСОБА_6 було зобов’язано загородити прибережну захисну смугу, оскільки табун ВРХ створював значні незручності жителям села та виготовити технічну документацію для законного використання вищевказаного пасовища. ОСОБА_6 проігнорував рекомендації та самовільно загородив земельну ділянку РЛП «Гадяцький» орієнтовною площе 6 га, під даною площею знаходиться ліс, болотна місцевість, пасовище.

Таким чином, з вказаного акту вбачається, що раніше саме ОСОБА_6 а не ОСОБА_2 було зобов’язано загородити прибережну захисну смугу, оскільки табун ВРХ створював значні незручності жителям села та виготовити технічну документацію для законного використання вищевказаного пасовища.

Так рішенням Краснолуцької сільської ради від 02.03.2015 року було надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж в натурі (на місцевості) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 5,80 га на умовах оренди ОСОБА_6 для сінокосіння та випасання худоби в межах населеного пункту.

Таким чином, зазначеними письмовими доказами підтверджується той факт, що ОСОБА_6 також займається господарством в межах вказаного населеного пункту.

ОСОБА_4 того, допитані у якості свідків ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12 також не підтвердили, що вищезазначену огорожу та випас худоби робив саме ОСОБА_2, при цьому зазначили, що під час обстеження 02.04.2015 року худоба взагалі не випасалась.

Також не було надано жодного доказу того, що на зазначеній ділянці РЛП як то ОСОБА_2 так і ОСОБА_5, ОСОБА_6 здійснюється заборонена господарська діяльність (п. Б ст.64 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України»), тобто будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про особисте селянське господарство» особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст.13 ЗУ «Про особисте селянське господарство» особи, винні в порушенні положень цього Закону, несуть відповідальність згідно із законами України.

Таким чином, законом України «Про особисте селянське господарство» визначено персональну відповідальність винної особи за порушення вимог Закону.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи із змісту ст. 8 Конституції України щодо визначення і дії в Україні верховенства права, положення ст. 62 цього Закону розповсюджуються і на обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 91 КУпАП, не доведена, оскільки суду не було надано беззаперечних доказів того, що вказане правопорушення було вчинено саме ОСОБА_2, а не ОСОБА_5 яка являється власником земельної ділянки та великої рогатої худоби, або ОСОБА_6 який також проживає та займається селянським господарством за вказано адресою.

Згідно статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, з урахування вищезазначеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 247, 283, 284, 285, 287-289 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрити на підставі 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя - Ю. Б. Прокоп'єва