АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/1690/856/2012 Номер провадження 11/1690/856/2012Головуючий у 1-й інстанції Крикливий Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді Мілаша С.П.

Суддів: Бурди К.І., Гавриша В.М.

з участю прокурора Кашициної О.Є.

захисника ОСОБА_2

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора м.Комсомольська, засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисника ОСОБА_4 ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на вирок Комсомольського міського суду від 26 березня 2012 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м.Комсомольськ Полтавської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

- засуджено : за ч.2 ст.146 КК України – у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; за ч.3 ст.301 КК України – у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з конфіскацією порнографічних предметів, відеопродукції, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; за ч.2 ст.121 КК України – у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців позбавлення волі; за ч.1 ст.309 КК України – у виді арешту на строк 6 місяців; за ч.1 ст.263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч.1 ст.119 КК України – у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань визначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією порнографічних предметів, відеопродукції, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженеця м.Комсомольськ Полтавської обл., громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, працюючого газоелектрозварювальником на фірма «Радон», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше судимого: -10.02.2006 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ст. 153 ч.1, 186 ч.2, 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнився -26.01.2008 року по постанові Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 18.01.2008 року умовно – достроково на 1 рік 7 днів,

- засуджено: за ч.2 ст.146 КК України – у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців; за ч.3 ст.301 КК України – у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією порнографічних предметів, відеопродукції, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією порнографічних предметів, відеопродукції, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9 Казахстан, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_10, не одруженого, працюючого електромонтером на ТОВ ОДА «Захист», раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11,

- засуджено за ч.5 ст.27, ч.3 ст.301 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією порнографічних предметів, відеопродукції, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.. На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено підсудного від призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього такі обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 - задоволено частково. Стягнуто із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_11 відшкодування майнової шкоди в розмірі 6631,62 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 150000 грн. Цивільний позов потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – задоволено частково. Стягнуто із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відшкодування завданої майнової шкоди по 2813,50 грн. кожному та відшкодування моральної шкоди по 25000 грн. кожному. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 - задоволено частково. Стягнуо із засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_12 в солідарному порядку відшкодування витрат на лікування в розмірі 6140,45 грн., витрати на проведення медичної операції в розмірі 40000 грн., відшкодування витрат на отримання банківських довідок в розмірі 84 грн., на правову допомогу в розмірі 9800 грн. та у зв’язку із явкою в судове засіданні в розмірі 1908,98 грн., відшкодування витрат на навчання в розмірі 8500 грн. Стягнуто із засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_12 в солідарному порядку відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 50000 грн. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задоволено частково. Стягнуто із засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_8 в солідарному порядку відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 50000 грн. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 задоволено частково. Стягнуто із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_13 відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 495 грн. та відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 25000 грн. Стягнуто на користь експертного закладу витрати на проведення судових мистецтвознавчих експертиз із засудженого ОСОБА_3 в розмірі 2500 грн., із засудженого ОСОБА_4 в розмірі 500 грн., ОСОБА_10 в розмірі 245,18 грн. (т.1а.с.88, т.2а.с.131). Стягнуто із засудженого ОСОБА_3 на користь експертних закладів витрати на проведення хімічних експертиз на загальну суму 405,64 грн. (т.3а.с.186,218) та витрати на проведення мистецтвознавчої експертизи в розмірі 1521,18 грн. (т.5 а.с.112). Вирішено питання речових доказів.

Згідно вироку суду ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 визнані винними та засуджені за вчинення злочинів при таких обставинах.

В листопаді 2008 року, маючи умисел на створення та розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, з метою отримання від цього доходу, ОСОБА_3, за попередньою змовою із невстановленими особами, незаконно організував за місцем свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_1 студію для створення відеопродукції порнографічного характеру.

В листопаді 2008 року, маючи намір в подальшому залучати для створення порнографічної продукції, ОСОБА_3 познайомився з потерпілою ОСОБА_12, яку вмовив проживати разом з ним за адресою: АДРЕСА_2.

Після цього, протягом березня 2009 року - листопада 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за попередньою змовою між собою та невстановленими особами, маючи на меті створення відеопродукції порнографічного характеру, незаконно утримували потерпілу ОСОБА_12 в зазначеній вище квартирі, забороняючи їй залишати це помешкання без їх супроводу, забороняючи спілкуватися із рідними у відсутність ОСОБА_3 та примушуючи до участі у створенні порнографічної продукції.

В період часу з березня 2009 року по листопад 2009 року ОСОБА_3 систематично наносив потерпілій ОСОБА_12 удари руками у різні частини тіла, спричиняючи їй тілесні ушкодження та фізичний біль, і примушував її до роботи на порнографічному вебсайті в режимі «онлайн», для створення відеопродукції порнографічного характеру, яка розповсюджувалася через глобальну мережу Інтернет.

Крім того, в квітні 2009 року, маючи намір в подальшому залучати для створення порнографічної продукції, ОСОБА_3 познайомився з потерпілою ОСОБА_8, яку вмовив проживати разом з ним за адресою: АДРЕСА_2.

Після цього, з початку травня 2009 року по листопад 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за попередньою змовою між собою та невстановленими особами, маючи на меті створення відеопродукції порнографічного характеру, незаконно повторно утримували потерпілу ОСОБА_8 в зазначеній вище квартирі, забороняючи їй залишати це помешкання без їх супроводу, забороняючи спілкуватися із рідними у відсутність ОСОБА_3 та примушуючи її разом із потерпілою ОСОБА_12 до участі в створенні відеопродукції порнографічного характеру.

В період часу з травня 2009 року по листопад 2009 року ОСОБА_3 систематично наносив потерпілій ОСОБА_8 удари руками та електрошокером у різні частини тіла, спричиняючи їй тілесні ушкодження та фізичний біль, і примушував її до роботи на порнографічному вебсайті в режимі «онлайн» для створення відеопродукції порнографічного характеру, яка розповсюджувалася через глобальну мережу Інтернет.

Протягом вказаного періоду часу ОСОБА_4, виконуючи функції охоронця, тобто у відсутність ОСОБА_3 слідкував за тим щоб потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_8 не втекли з квартири та не покликали на допомогу. З цією ж метою ОСОБА_4, за вказівкою ОСОБА_3, супроводжував потерпілих під час їх тренувань у спортивному залі, на стадіоні, під час відвідування медичних закладів, банківських установ, тощо.

В листопаді 2009 року ОСОБА_4, за вказівкою ОСОБА_3, супроводив потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_8 до стадіону для тренувань, де наглядав за ними щоб вони займалися спортом і не втекли. Однак, скориставшись влучним моментом потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_8 втекти від ОСОБА_4

В результаті дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_12 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва, 5-ї п’ясткової кістки правої кисті, шраму шкіри підборіддя, який є результатом загоєння рани м’яких тканин, шрамів шкіри лівої гомілки, які є результатом загоєння ран м’яких тканин, ділянка гіпепігментації шкіри лівого колінного суглобу, яка є результатом загоєння садна шкіри, отгематоми лівого вуха з подальшою деформацією лівої вушної раковини, які в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я.

В результаті дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_8 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді гематом навколо обох очей, крововиливів в білкові оболонки очей, гематом в області кута нижньої щелепи зліва, струсу головного мозку, гематом в області лівого плеча, правого плеча, в області черевної стінки, по зовнішньому краю правої сідниці в верхній третині та середній третині, по внутрішній поверхні правої сідниці, по передній поверхні лівої сідниці, по зовнішній поверхні лівого ліктьового и колінного суглобів, двох саден правого колінного суглоба, по передній поверхні лівої голені, багато чисельних крапкових саден в лівій підпахвовій області, по внутрішній поверхні правої голені в нижній третині, правої стопи, по зовнішній поверхні лівої стопи, які в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 25 вересня 2009 року, маючи намір в подальшому залучати для створення порнографічної продукції, ОСОБА_3 познайомився з потерпілою ОСОБА_13, яку вмовив проживати разом з ним за адресою: АДРЕСА_2.

Після цього, з початку травня 2010 року по 02 серпня 2010 року ОСОБА_3, за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою створення відеопродукції порнографічного характеру, незаконно повторно утримував потерпілу ОСОБА_13 в вище зазначеній квартирі, забороняючи їй залишати це помешкання без його супроводу, забороняючи спілкуватися із рідними у відсутність ОСОБА_3 та примушуючи її до участі у створенні відеопродукції порнографічного характеру.

В період часу починаючи з травня 2010 року по 02 серпня 2010 року ОСОБА_3 систематично наносив потерпілій ОСОБА_13 удари руками та електрошокером у різні частини тіла, спричиняючи їй тілесні ушкодження та фізичний біль, і примушував її до роботи на порнографічному вебсайті в режимі «онлайн» для створення відеопродукції порнографічного характеру, яка розповсюджувалася через глобальну мережу Інтернет.

02 серпня 2010 року потерпілу ОСОБА_13 було звільнено працівниками міліції.

В результаті дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_13 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: рубців (слідів ран, що загоїлися) і ран на голові, сколу емалі робочої частини 8-го зубу на нижній щелепі зліва, багато чисельних рубців голови, шиї, тулуба, полових органів та кінцівок, які в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Крім того, в період часу з березня 2009 року по листопад 2009 року, за попередньою змовою між собою, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, останній виконував функції охоронця, тобто слідкував, щоб потерпілі не втекли та не покликали на допомогу у відсутність ОСОБА_3, незаконно утримували ОСОБА_12 та ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_3, де в організованій ОСОБА_3 вебстудії примушували їх працювати в порночатах в режимі «он-лайн», виготовляли, а в подальшому розповсюджував через мережу Інтернет на сайті www.flirt4free.com/vod/models/57127 продукцію порнографічного характеру з метою незаконного отримання доходів.

29 червня 2010 року працівниками міліції на сайті www.flirt4free.com/vod/models/57127 було виявлено відеоролик порнографічного характеру з назвою «Alimerry & Maldiva», де були зображені ОСОБА_12 та ОСОБА_8

В період часу з березня 2009 року по листопад 2009 року в організованій ОСОБА_3 вебстудії, розташованій в квартирі АДРЕСА_3, за попередньою змовою між собою, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, останній виконував функції охоронця, тобто слідкував, щоб потерпілі не втекли та не покликали на допомогу у відсутність ОСОБА_3, незаконно примушували потерпілу ОСОБА_14 працювати в порночатах в режимі «он-лайн», виготовляли, а в подальшому розповсюджував через мережу

Інтернет на сайті www.flirt4free.com/vod/models/70251 продукцію порнографічного характеру з метою незаконного отримання доходів.

20 серпня 2010 року працівниками міліції на сайті www.flirt4free.com/vod/models/70251 було виявлено відеоролик порнографічного характеру у флеш формату «V200810_14.37.avi», де була зображена ОСОБА_14

Протягом вказаного періоду часу, з метою забезпечення функціонування організованої ОСОБА_3 студії для створення та розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, ОСОБА_10 умисно надавав засоби та знаряддя вчинення злочину, а саме займався програмним забезпеченням комп’ютерної техніки, налаштовував комп’ютерні системи, підключав вебкамери, встановлював відповідні паролі доступу.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, протягом 2009 – серпня 2010 року, ОСОБА_3, в організованій ним відеостудії, розташованій в квартирі АДРЕСА_4, діючи повторно та з участю невстановлених осіб, за допомогою комп’ютерної техніки виготовив відеоролики порнографічного характеру з наступними назвами: «ДепутатЮляЯ.mpg», «ОСОБА_7 стрип в джакузи. Мpg», «НаташаКосмосМинет. Мpg», які зберігав на зовнішньому накопичувачі «Transend» з метою подальшого розповсюдження через глобальну мережу Інтернет.

На початку серпня 2010 року ОСОБА_3 передав згаданий зовнішній накопичувач «Transend» з відеороликами порнографічного характеру ОСОБА_10, який не знаючи, що на ньому є згадані файли, зберігав їх за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_12. 16 серпня 2010 року зовнішній накопичувач «Transend» з відеороликами порнографічного характеру було вилучено в квартирі ОСОБА_10 під час обшуку.

06 січня 2010 р. потерпіла ОСОБА_14 та підсудний ОСОБА_3 знаходилися в квартирі останнього за адресою: АДРЕСА_5. Близько 15 год. 30 хв., на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин та маючи на меті заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, ОСОБА_14, знаходячись у спальні вказаної квартири, користавшись тим, що ОСОБА_3 заснув, нанесла останньому декілька ударів кухонним ножем по різним частинам тіла.

Після того, як ОСОБА_3, захищаючись від дій ОСОБА_14 відібрав у неї ніж, вона, побоюючись помсти з його боку, втекла у вітальню квартири, двері до якої замкнула на замок. Маючи намір помститись потерпілій ОСОБА_14, ОСОБА_3 озброївшись пістолетом травматичної дії, відчинив двері та увійшов до вітальні.

В свою чергу ОСОБА_14, розуміючи, що ОСОБА_3 хоче поститись, побачивши пістолет у його руці, та, усвідомлюючи небезпеку для свого життя і здоров’я, яку вважала реальною, відчинила вікно кімнати, вилізла на підвіконня та почала кликати на допомогу. ОСОБА_3 побачивши ОСОБА_14 на підвіконні, діючи із злочинною самовпевненістю, тобто розуміючи, що від його дій ОСОБА_14 може зірватись з вікна униз та спричинити собі тілесні ушкодження або загинути, і легковажно розраховуючи на те, що ОСОБА_14 побоїться стрибнути, здійснив постріл із наявної у нього травматичної зброї в напрямку потерпілої. Злякавшись, ОСОБА_14, після проведеного пострілу, намагалась втекти, перелізши через прикріплений до стіни будинку зовнішній блок кондиціонеру, до сусіднього балкону, але не втрималась і впала з висоти сьомого поверху, де близько 16 години не приходячи до тями померла від отриманих травм.

В результаті падіння ОСОБА_15 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, що потягла крововиливи в м’які покриви голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в потиличній області, крововиливи під м’які мозкові оболонки в потиличній області правої та лівої долі головного мозку та в речовину головного мозку; закритої травми грудної клітини, що потягла кровопідтіки в проекції 5-6-7 ребер зліва по середньо ключичній лінії, садна на спині зліва в проекції нижнього краю лівої лопатки, крововиливи в м’які тканини грудей зліва, перелому грудини в області кріплення 2-3 ребер, розрив лівої легені, крововиливу в ліву плевральну порожнину 900 мл. темної рідкої крові, масивні крововиливи під плевру легень в області коренів; закритої травми живота, що викликала крововиливи в м’які тканини живота зліва, розрив селезінки, множинні розриви печінки, крововиливу в черевну порожнину 550 мл. темної рідкої крові; відкритого перелому лівої плечової кістки в нижній третині; закритого перелому лівої стегнової кістки в нижній третині; рани м’яких тканин лівого передпліччя в нижній третині; синців на шиї, на тильній поверхні нижньої третини правого передпліччя, на зовнішній поверхні середньої третини лівого стегна, на внутрішній поверхні середньої третини правого стегна, в проекції гребню підвздовшної кістки зліва з переходом на зовнішню поверхню верхньої третини лівого стегна, на лівій сідниці, на зовнішній поверхні лівого голеностопного суглобу; саден на правій сідниці.

Смерть потерпілої ОСОБА_14 настала в результаті закритої тупої травми тіла, що потягла розриви внутрішніх органів, що ускладнилася масивною внутрішньою і зовнішньою крововтратою.

Крім того, в період часу з 01 серпня 2010 року по 3-тю годину 02 серпня 2010 року в квартирі АДРЕСА_6, ОСОБА_3, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс потерпілій ОСОБА_16 декілька ударів руками, одягнутими у боксерські рукавиці, по голові та тулубу, в результаті чого заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми з крововиливами в м’які покрови голови та під тверду мозкову оболонку, що ускладнилися комою, з розвитком осередків некрозу речовини головного мозку; закритої тупої травми живота з розривом селезінки, що ускладнилося внутрічеревною кровотечею; крововиливи в області обличчя, спини, епігастральній області, верхніх та нижніх кінцівок, саден в проекції лівої реберної дуги і на нижніх кінцівках, утворилися від неодноразової дії тупих предметів, які за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння.

11 вересня 2010 року в 14 годин 40 хвилин від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_16 померла в приміщенні Козельщинської центральної районної лікарні.

Смерть гр-ки ОСОБА_16 наступила в результаті закритої черепно-мозкової травми з крововиливами в м’які покрови голови, крововиливами під тверду та в м’яку мозкові оболонки лівої півкулі головного мозку.

Крім того, 05 серпня 2010 року в ході обшуку, проведеного за місцем проживання ОСОБА_3 в кватирі №200 по вул.Леніна,41 в м.Комсомольську, працівниками міліції виявлено та вилучено медичний шприц з особливо небезпечною психотропною речовиною - кустарно виготовлений препарат з ефедрину, який він зберігав без мети збуту. Маса психотропної речовини в перерахунку на суху речовину становить 0,27 г.

Крім того, в ході обшуку в згаданій квартирі у ОСОБА_3 виявлено та вилучено 4 пістолетні патрони калібру 9 мм., що є бойовими припасами, які він зберігав без передбаченого законом дозволу.

В апеляції помічник прокурора м.Комсомольська з врахуванням внесених змін просить вирок суду змінити. Перекваліфікувати дії ОСОБА_4 з ч.3 ст. 301 КК України на ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 301 КК України та призначити покарання за цією статтею з врахуванням положень ч.1 ст. 70 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією порнографічних предметів, кіно та відео продукції, комп’ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування.

Збільшити суму стягнутої моральної шкоди на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до 50 000 грн. кожному.

Збільшити суму стягнутої в солідарному порядку з трьох засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_8 до 70 000 грн. моральної шкоди.

Виключити вказівку з вироку суду про стягнення з ОСОБА_4 в солідарному порядку з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_12 витрати на лікування і медичну операцію в розмірі 46,140 грн. 45 коп. і цю суму стягнути з ОСОБА_3

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_4 зазначає, що досудове і судове слідство проведені поверхово. В основу обвинувачення покладені суперечливі показання потерпілих. В той же час судом проігноровані показання свідків і потерпілих в частині, в якій останні свідчили на його користь. Що суд не взяв до уваги і його співпрацю з органами досудового слідства, а розцінив її як намагання ухилитися від відповідальності.

В доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_4 уточнив свої вимоги і просить вирок суду в частині засудження за ч.3 ст. 301 КК України скасувати і провадження по справі закрити на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину. За ст. 146 ч.2 КК України призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі.

На думку ОСОБА_4, причетність до роботи потерпілих на порночатах встановлена тільки відносно засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_10. По справі не здобуто будь – яких доказів його участі в цьому злочині.

Висновок суду, що він виконував роль охоронця і не давав можливості потерпілим втекти від ОСОБА_3, ґрунтується на помилковому сприйнятті ОСОБА_12 і ОСОБА_8 його роботи, як охоронця, він працював у ОСОБА_3 і по вказівці останнього тільки супроводжував потерпілих до спортзалу, на стадіон, де вони повинні були займатись фізичними вправами, а потім доставляв в квартиру ОСОБА_3, оскільки потерпілі не мали ключів.

При призначенні покарання суд не врахував його матеріальну залежність від ОСОБА_3 та другорядну роль у вчиненні злочину, не взяв до уваги щире каяття, сприяння слідству, позитивну характеристику, поганий стан здоров’я, знаходження на утриманні малолітнього сина, дружини та батьків інвалідів.

Крім того, засуджений ОСОБА_4 вважає незаконним стягнення з нього за вироком суду 500 грн. за проведення мистецтвознавчої експертизи, оскільки до матеріалу, який досліджувався, не має ніякого відношення. Просить також в апеляції скасувати вирок в частині стягнення з нього матеріальної та моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_12 і ОСОБА_8, так як останні вказували на те, що саме ОСОБА_3 завдавав їм моральні та фізичні страждання, незаконно утримуючи в квартирі та примушуючи до роботи на порносайтах.

Також просить повернути йому особисті речі – блокнот та мобільний телефон, які не являються речовими доказами, і не мають відношення до справи.

В апеляції захисник ОСОБА_4 ОСОБА_2, посилаючись на аналогічні доводи, просить вирок в частині засудження ОСОБА_4 за ст.. 301 ч.3 КК України скасувати і провадження по справі закрити в зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину; за ст. 146 ч.2 КК України пом’якшити останньому покарання, повернути йому особисті речі, які не є речовими доказами – блокнот та мобільний телефон.

Звертає також увагу на необґрунтованість стягнення з засудженого 500 грн. за проведення експертизи, вважає незаконним стягнення по вироку в солідарному порядку матеріальної та моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_8 та ОСОБА_12, до яких ОСОБА_4 насилля не застосовував, не примушував працювати на порносайтах і останні мали матеріальні претензії тільки до засудженого ОСОБА_3

Засуджений ОСОБА_3 в апеляції просить вирок суду в частині засудження за ст.ст. 146 ч.2, 301 ч.3, 309 ч.1, 263 ч.1 КК України скасувати і провадження по справі закрити. Посилається в апеляції на те, що докази щодо незаконного зберігання бойових припасів та психотропних речовин сфальсифіковані. З моменту його затримання до обшуку в квартирі, який проведений з порушенням процесуального закону, працівники міліції мали доступ до неї.

Показання потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_14 та ОСОБА_16 не відповідають дійсності. Останні добровільно перебували в його квартирі, без насильницького утримування і мали можливість її залишити в будь – який час. Потерпілі також без будь – якого примусу підписали контракти про надання послуг від свого імені. Потерпілі оговорюють його з метою уникнути відповідальності за дії, які самі вчинили.

Посилаючись на те, що умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_16 не мав, остання спіткнулась, впала та вдарилась головою об підлогу, в той же час не ставить питання в апеляції про перекваліфікацію його дій з ч.2 ст. 121 КК України, якою передбачено відповідальність за умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, які потягли смерть потерпілої.

Просить врахувати те, що самостійно викликав швидку допомогу, сплатив кошти за лікування, раніше не судимий, має постійне місце проживання, займається підприємницькою діяльністю.

Вважає, що суд необґрунтовано за сукупності злочинів на підставі ч.2 ст. 70 КК України ( ст. ст. 121 ч.2; 119 ч.2 КК України) необґрунтовано застосував принцип часткового складання покарань. Просить за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого більш суворим покаранням.

В доповненнях до апеляції ОСОБА_3 не оспорює тільки обґрунтованість засудження його за ст. 121 ч.2 КК України та просить пом’якшити йому покарання до 8-ми років позбавлення волі, стягнути на користь потерпілої ОСОБА_11 майнову шкоду 6631 грн.62 коп. та моральну шкоду 24000 грн.

В іншій частині вирок суду просить скасувати та провадження по справі закрити в зв’язку з необґрунтованістю засудження та безпідставним стягненням, як матеріальної, так і моральної шкоди на користь інших потерпілих.

Вважає, що суд не взяв до уваги те, що він повністю визнав вину, розкаявся, надав допомогу, викликав лікарів, оплатив лікування і призначив йому за ч.2 ст. 121 КК України майже максимальне покарання.

Висновок суду щодо незаконного зберігання наркотичного засобу та бойових припасів ( ст.ст. 263 ч.1, 309 ч.1 КК України) ґрунтується тільки на даних протоколу обшуку його квартири, в ході якого вилучені пігулка з рідиною та 4 патрони. Крім того, кустарно виготовлений препарат з ефедрину, виключений із списку наркотичних засобів.

Суд залишив позаувагою те, що як до обшуку так і при його проведенні, працівники міліції мали можливість підкинути заборонені предмети і це було зроблено ними.

Він не мав ніякої необхідності зберігати боєприпаси, які не підходять до зареєстрованих газового та травматичного пістолетів, а незаконної зброї ніколи не мав.

Висновок суду щодо вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч.3 ст. 301 КК України на думку ОСОБА_3 суперечить об’єктивним фактам, які не взяті судом до уваги.

Зокрема, при відвідуванні банківських установ, потерпілі ОСОБА_12 і ОСОБА_8 залишались наодинці з міліційною охороною і мали можливість звернулись за допомогою. Як вони так і потерпіла ОСОБА_13 зустрічались з батьками і могли сповістити їх про його злочинні дії, якщо такі мали місце, але жодна із потерпілих цього не зробила.

В своїх перших поясненнях потерпіла ОСОБА_13 також не говорила про незаконне утримання її в квартирі.

Більш того, потерпілі ОСОБА_12 і ОСОБА_8 виїжджали з м.Комсомольська до м.Києва і їх ніхто не розшукував і не переслідував. Через декілька місяців ОСОБА_8 добровільно повернулась до нього.

Як він, так і засуджений ОСОБА_4 на декілька днів від’їжджали з м.Комсомольська і потерпілі мали можливість скористатись, як стаціонарним, так і мобільним телефонами та покликати сторонніх людей на допомогу, або залишити його квартиру, але останні цього не робили.

На думку ОСОБА_3 потерпілі оговорили його тому, що боялися своїх рідних та близьких та можливості притягнення їх до кримінальної відповідальності за ст.. 301 КК України за роботу на порносайтах.

Фізичної сили до потерпілих він не застосовував і не примушував до роботи на порносайтах.

Потерпілі самостійно заключали контракти із студією у ОСОБА_1 – Петербурзі і від неї працювали на порночатах.

На думку ОСОБА_3 висновок суду про доведеність його вини у необережному вбивстві потерпілої ОСОБА_14 ( ст.119 ч.1 КК України) ґрунтується на домислах та припущеннях.

Як вважає ОСОБА_3, потерпіла ОСОБА_14 7.01.2010 року намагалась його вбити з метою заволодіння належних йому 30 000 дол. США, але коли це не вдалось зробити, остання намагалась втекти з квартири, через вікно і зірвалась та випала через вікно на асфальт з 7-го поверху.

Як зазначає засуджений, у справі відсутні докази того, що він здійснював постріл в сторону ОСОБА_14.

Наведені факти, як вважає ОСОБА_3, спростовують повністю висновки суду щодо вчинення ним вказаних вище злочинів.

В апеляції потерпілий ОСОБА_6 просить вирок в частині цивільного позову змінити, збільшити розмір моральної шкоди на його користь, яка підлягає стягненню з засудженого ОСОБА_3, до 90 000 грн., посилаючись на те, що суд не врахував глибини душевних страждань від втрати молодої доньки, над якою тривалий час знущався та катував засуджений ОСОБА_3, примушуючи до участі в створенні відеопродукції порнографічного характеру.

Постріли ОСОБА_3 з травматичної зброї спровокували падіння з 7-го поверху з балкону багатоповерхівки та її смерть.

До цього часу в мережі Інтернет передаються відеоролики порнографічного характеру з померлою донькою. Все це призводить до великих страждань і моральна шкода, яка оцінена судом в розмірі 50 000 грн. не відповідає причиненим стражданням .

Потерпіла ОСОБА_7 з аналогічних підстав просить в апеляції вирок суду в частині цивільного позову змінити та збільшити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на її користь з засудженого ОСОБА_3 до 100 000 грн.

В апеляції потерпіла ОСОБА_8 просить змінити вирок в частині цивільного позову, збільшити суми стягнень з засуджених до розміру її позовних вимог.

Зазначає, що судом не враховано, що вона тривалий час була позбавлена волі незаконними діями засуджених, не мала можливості вільно пересуватись та спілкуватись з рідними. Майже щоденно з боку засудженого ОСОБА_3 піддавалась знущанням, фізичному насиллю, до неї застосовувався електрошокер. Без її згоди застосовувались психотропні та наркотичні засоби. До праці в порночатах її примушував ОСОБА_3 шляхом шантажу, фізичного та психічного тиску. Через мережу Інтернет було розповсюджено більше 1176 відеороликів порнопродукції з її участю, що негативно вплинуло на особисте життя, змінилось ставлення до неї оточуючих людей в сторону погіршення. Не врахував суд в повній мірі і страждання які вона пережила і переживатиме постійно.

Засуджений ОСОБА_10, потерпілі ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12 вирок суду не оскаржили.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора Кашицину О.Є., яка підтримала апеляцію з внесеними змінами прокурора м.Комсомольська і заперечувала проти задоволення апеляцій інших учасників процесу, засудженого ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_2 на підтримання своїх апеляцій, засудженого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як слідує з матеріалів справи, висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у незаконному позбавленні волі потерпілих за обставин, установлених судом та викладених у вироку, обґрунтовані наявними у справі доказами, перевіреними у судовому засіданні та об’єктивно оціненими.

Як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 визнавав частково себе винуватим у незаконному позбавленні волі потерпілих, не погоджуючись з показаннями останніх, що він виконував роль охоронця. В апеляції не оспорює обґрунтованість засудження за ст.. 146 ч.2 КК України.

Твердження засудженого ОСОБА_3, що він незаконно засуджений за ч.2 ст. 146 КК України, що потерпілі ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та інші добровільно перебували в його квартирі, мали можливість її залишити в будь – який час,є безпідставними і повністю спростовуються показаннями зазначених вище потерпілих, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, які детально наведені у вироку.

З показань потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_8 вбачається, що вони спочатку зустрічались з засудженим ОСОБА_3, а потім переїхали до нього у квартиру з наміром проживати, як подружжя, не знаючи дійсних намірів останнього. ОСОБА_8 навіть погодилась на пропозицію ОСОБА_3 працювати у порночаті та заробляти гроші для сімейного бюджету.

В послідуючому, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 всупереч їх волі утримували у вказаній квартирі, а ОСОБА_3 шляхом погроз та фізичного насилля примушував до роботи на порнографічному вебсайті для створення відеопродукції порнографічного характеру, яка розповсюджувалась через глобальну мережу Інтернет.

Потерпіла ОСОБА_13 також підтвердили у судовому засіданні факти незаконного позбавлення її волі засудженим ОСОБА_3 та примушування до роботи на порночаті.

Потерпілі в подробицях розповіли про обставини їх утримання в квартирі та систематичне побиття ОСОБА_3, використання ним в процесі застосування фізичної сили боксерських рукавиць, електрошокеру і наручників.

Показання потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_8 та ОСОБА_13, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні послідовні і узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Відповідно до висновків судово – медичної експертизи у кожної потерпілої при освідуванні виявлені тілесні ушкодження, характер, локалізація і строк утворення яких відповідають обставинам їх заподіяння, на які вказують потерпілі.

ОСОБА_12 заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді перелому нижньої щелепи зліва, 5-ї п’яткової кістки правої кисті, гематоми лівого вуха з подальшою деформацією лівої вушної раковини, шрамів на обличчі, які є результатом загоєння м’яких тканин та інших.

Деякі ушкодження могли утворитися від наручників ( т.1 а.с. 54, т.9 а.с. 130).

ОСОБА_8 – легкі тілесні ушкодження з розладом здоров’я у вигляді струсу головного мозку, 18-ти масивних крововиливів та гематом, ссадин у різних частинах тіла. Багаточисельні крапкові садна на тілі потерпілої ОСОБА_8 утворились від дії електршокера ( т. 2 а.с. 66-67, т.9 а.с. 143).

ОСОБА_13 – легкі тілесні ушкодження з розладом здоров’я у вигляді багато численних рубців ( слідів ран, що загоїлись) і ран на голові, багато численних рубців на шиї, тулубі та інших частинах тіла, сколу емалі зуба ( т.2 а.с. 101 – 102).

При обшуку квартири ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_7, де утримувались потерпілі, 5.08.2010 року вилучені електрошокер та 3 пари боксерських рукавиць (т.3 а.с. 28-80 ).

Суд першої інстанції ретельно перевірив показання потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_8 і ОСОБА_13 в тому числі і щодо можливого оговору засуджених, дав їм належну оцінку і обґрунтовано визнав їх достовірними, оскільки вони повністю підтверджуються іншими доказами та узгоджуються з ними.

Про те, що потерпілі не мали можливості вільно залишати квартиру засудженого ОСОБА_3 свідчать і інші об’єктивні дані, які належним чином досліджені судом.

Із протоколів огляду квартири АДРЕСА_8, в якій утримувались потерпілі, вбачається, що вхідні двері в квартиру броньовані, обладнані сигналізацією та двома замками, один з них кодовий електромеханічний замок з електронним блоком управління, який зовні відмикався шляхом введення коду, а з квартири за допомогою магнітного ключа. Всі кімнати та коридор в квартирі обладнані відеокамерами спостереження ( т. 7 а.с. 121 – 128, т. 9 а.с. 237 – 252).

Засуджений ОСОБА_2 на досудовому слідстві і в судовому засіданні підтвердив, що з квартири двері відчинялись «електронним чіпом», або кнопкою, яка блокувалась ключем. При виході з квартири двері автоматично переводились в електронний режим, ключів від дверей потерпілі не мали ( т.1 а.с. 169, т. 10 а.с. 104 – 105).

Не заперечував у судовому засіданні і сам ОСОБА_3, що він блокував вхідні двері від сторонніх людей ( т. 10 а.с. 105).

Перевірялись судом першої інстанції доводи засудженого ОСОБА_3, які також викладені в апеляції, про добровільність перебування потерпілих в квартирі. Про те, що всі вони без виключення під час спілкування з рідними, мали можливість скористатись стаціонарним квартирним і мобільними телефонами та повідомити, як їх так і правоохоронні органи щодо його незаконних дій. Крім того, потерпілі відвідували банк, стадіон та інші загально – доступні місця і також при бажані могли звернутися до сторонніх осіб за допомогою і визнані правильно неспроможними.

З метою перевірки таких тверджень Дерев’янка судом першої інстанції ретельно допитувались з цих питань потерпілі ОСОБА_12, ОСОБА_8. ОСОБА_13 та свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22

В цілому з їх показань вбачається, що квартира засудженого ОСОБА_3 була обладнана відеокамерами спостереження за допомогою яких постійно здійснювався контроль за потерпілими. Особисті мобільні телефони відбирались засудженим, а взамін видавались інші – тільки з його та ОСОБА_2 номерами. Скористатись стаціонарним телефоном не могли так, як боялись побиття з боку ОСОБА_3. Крім того, останній попередив їх, що телефон прослуховується і в нього багато знайомих серед працівників міліції.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 постійно супроводжували потерпілих за межами квартири, в тому числі і при відвідуванні банківських установ, а ОСОБА_2 – і інших загально – доступних місць.

Спілкувались з рідними дуже рідко і тільки з дозволу ОСОБА_3 і в його присутності, в тому числі і по телефону.

Крім того, потерпіла ОСОБА_13 пояснила, що ОСОБА_3 бив часто і таким чином взагалі зламав її волю до втечі.

На досудовому слідстві і сам засуджений ОСОБА_2, в тому числі і в присутності адвоката ОСОБА_23, не заперечував, що виконував обов’язки охоронця потерпілих ОСОБА_19 і ОСОБА_20 і знав, що ОСОБА_3 застосовує до них фізичну силу і примушує останніх до роботи на порночатах (т.1 а.с. 155, т. 5 а.с. 180).

Крім того, потерпілі ОСОБА_19 і ОСОБА_20 не звертались за допомогою у правоохоронні органи, оскільки боялись відповідальності за скоєні ними вбивства двох чоловіків шляхом отруєння, які як потім дізнались, інсценували засуджені ОСОБА_3 і ОСОБА_2 для утримання їх від втечі та для примушування до роботи на порночатах.

На досудовому слідстві факти інсценування отруєння потерпілими 2-х осіб підтверджував і засуджений ОСОБА_2, в деталях описуючи ці події ( т. 1 а.с. 165 – 170).

Саме під тиском цієї обставини, як пояснювала потерпіла ОСОБА_20 у судовому засіданні, вона повернулась до засудженого ОСОБА_3 після втечі в м.Київ, боячись відповідальності за скоєне. ОСОБА_3 залякав її тим що має відеозапис підлиття нею рідини чоловіку, від якої останній помер.

Тому твердження засудженого ОСОБА_3 у апеляції про добровільність повернення ОСОБА_20, не заслуговують на увагу.

Посилання в апеляції засудженого ОСОБА_3 на те, що потерпілі ОСОБА_19 і ОСОБА_20 самостійно заключили контракти із студією у ОСОБА_22 – Петербурзі для роботи на порночатах, повністю спростовуються показаннями потерпілих, які не викликають сумнівів.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про виготовлення з метою розповсюдження засудженим ОСОБА_3 через мережу Інтернет відеороликів порнографічного характеру з участю потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_14 та інших невстановлених осіб.

Такий висновок суду ґрунтується на об’єктивних доказах, зокрема на речових доказах - відеороликах з участю вище вказаних потерпілих, виявлених на сайтах у мережі Інтернет, висновках мистецтвознавчих експертиз, які не викликають сумнівів ( т. 1 а.с. 75, т.2 а.с. 118, т. 2 а.с. 89, 132, 119), а також показаннях на досудовому слідстві ОСОБА_10 засудженого за пособництво ОСОБА_3 у виготовленні та розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру, який погодився з вироком суду і не оскаржив його ( т.1 а.с. 191 – 195; 202, 212- 216, 220 – 221, т.5 а.с. 186).

При обшуку у квартирі засудженого ОСОБА_10 вилучені зовнішній накопичувач інформації «Transend», який належить ОСОБА_3, в якому містяться відео файли з участю невстановлених осіб, які згідно висновку мистецтвознавчої експертизи відносяться до порнопродукції ( т. 1 а.с. 114, 121, т. 5 а.с. 113).

При обшуку квартири ОСОБА_3 вилучені 6-ть фалоемітаторів ( т.3 а.с. 28-29; 69).

Обґрунтовано не прийняв суд до уваги і показання ОСОБА_3, що він діяв безкорисно та ніяких коштів від роботи у порночатах не отримував.

Згідно довідок ПАТ «Укргазбанк» та Банку «Фінанси та кредит» на ім’я потерпілої ОСОБА_12 за період з квітня 2009 року по листопад 2009 року надійшли перекази на загальну суму 27 440 доларів США ( т.9 а.с. 70-71)

Як видно з показань потерпілих ОСОБА_12 і ОСОБА_8 ці гроші надходили їм за роботу на порночаті, до якої примушував ОСОБА_3, який разом з засудженим ОСОБА_2 супроводжував їх до банку для отримання переказів, а після отримання грошей, відбирав їх.

Підтвердив і засуджений ОСОБА_2 у судовому засіданні, що отриману в банку валюту потерпіла ОСОБА_12 віддавала ОСОБА_3.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд дійшов обґрунтованого висновку, що засуджені незаконно, повторно, а ОСОБА_3 із корисливих мотивів, позбавили волі потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_14 за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_3 незаконно позбавив волі і потерпілу ОСОБА_13.

Незаконне позбавлення волі супроводжувалось заподіянням потерпілим фізичних страждань і здійснювалось протягом тривалого часу.

Дії ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в цій частині правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 146 КК України.

З обвинувачення ОСОБА_2 в цій частині слід виключити кваліфікуючу ознаку – вчинення злочину з корисливих мотивів, оскільки ця обставина стосовно ОСОБА_2 не доведена.

Правильно кваліфіковано дії засудженого ОСОБА_3 і за ч.3 ст. 301 КК України, який займався виготовленням зображень порнографічного характеру з метою збуту та розповсюдження, розповсюдженням та примушував потерпілих до участі у створенні відеопродукції порнографічного характеру.

Заслуговують на увагу доводи апеляції помічника прокурора м.Комсомольська про необхідність перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 з ч.3 ст. 301 КК України на ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 301 КК України.

Аналізуючи зібрані по справі докази сам суд дійшов до висновку та зазначив у вироку ( т. 10 а.с. 253), що засудженому ОСОБА_4 було достовірно відомо, що потерпілі утримуються в квартирі ОСОБА_3 всупереч їх волі, до них застосовується насилля і вони використовуються для створення відеопродукції порнографічного характеру. ОСОБА_4 виконував доручення ОСОБА_3 по супроводу потерпілих до банку, лікарні, на стадіон, їх охороняв в квартирі, в якій було організовано відео студію, неодноразово був свідком побиття потерпілих.

Як вказав суд у вироку, умислом ОСОБА_4 повністю охоплювались дії ОСОБА_3 щодо виготовлення, розповсюдження порнопродукції та примушування потерпілих до участі у створенні такої продукції.

Такий висновок ґрунтується на доказах, які належним чином перевірені у судовому засіданні і яким надана відповідна оцінка.

Оскільки засуджений ОСОБА_4 безпосередньо не приймав участі у створені та розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру та примушуванні до створення такої відеопродукції, але як посібник сприяв у цьому засудженому ОСОБА_3, приймаючи участь у незаконному позбавленні волі потерпілих, тому його дії слід кваліфікувати за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 301 КК України.

За таких обставин, підстави для скасування вироку в частині засудження ОСОБА_4 за ч.3 ст. 301 КК України, як про це ставиться питання в апеляційних скаргах в його інтересах, відсутні.

Обґрунтованим є висновок суду щодо незаконного зберігання ОСОБА_3 бойових припасів. Його доводи в апеляції про те, що патрони підкинуті йому в квартиру працівниками міліції повністю спростовуються об’єктивними доказами, яким суд дав належну оцінку у вироку.

Така версія засудженого ретельно перевірялась і судом першої інстанції, яким встановлено, що бойові патрони до пістолета ПМ виявлені при обшуку квартири ОСОБА_3 за обставин, які виключали можливість фальсифікації.

Поняті ОСОБА_24 і ОСОБА_25, які були присутніми при обшуку квартири ОСОБА_3 5.08.2010 року, допитані в якості свідків на досудовому слідстві ( т. 3 а.с. 146 – 197, 226 – 228), а ОСОБА_24 і в судовому засіданні. З їх показань убачається, що зброя та бойові припаси, зазначені у протоколі обшуку від 5.08.2010 року ( т. 3 а.с. 28-29) були виявлені в сейфі, який відкрили в їх присутності та присутності ОСОБА_3 працівники міліції по коду, який назвав ОСОБА_3. Підстави для оговору засудженого у вказаних свідків відсутні.

Висновок судово – криміналістичної експертизи про те, що 4 патрони є бойовими приписали до пістолета «Макарова» і придатні до стрільби ( т.3 а.с. 219 – 222) сумнівів не викликає і не спростовується самим засудженим.

Дії ОСОБА_3 в цій частині правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, на досудовому слідстві і в судовому засіданні ретельно перевірялась версія засудженого ОСОБА_3 про необережне заподіяння ним смерті потерпілій ОСОБА_16, який посилався на те, що він декілька разів вдарив ОСОБА_16 на ґрунті неприязних стосунків, остання перечепилась через меблі, впала і вдарилася головою об виступаючий поріг міжкімнатних дверей, від чого і втратила свідомість.

Така версія засудженого повністю спростовується доказами, дослідженими у судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку у вироку і дійшов правильного висновку про умисне заподіяння ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_16, від яких настала смерть останньої.

Потерпіла ОСОБА_13 показала, що вона та потерпіла ОСОБА_16 проживали в квартирі підсудного ОСОБА_3 і останній постійно знущався над ними, з будь-якого, навіть малозначного приводу, наносив їм удари руками і ногами, неодноразово застосовував до них електрошокер.

01 серпня 2010 року після 18 години ОСОБА_13 почула із сусідньої кімнати крик ОСОБА_16 і зрозуміла, що ОСОБА_3 знову її б’є. Потім з цієї кімнати вийшов ОСОБА_3, одягнув боксерські рукавиці і повернувся до вітальні. Через декілька хвилив він повідомив, що вдарив ОСОБА_16 лише 5 разів, а вона втратила свідомість.

Відповідно до карти виїзду швидкої допомоги повідомлення про спричинення потерпілій ОСОБА_16 тілесних ушкоджень надійшло 02.08.2010 року о 10 год. 09 хв. На час прибуття лікарів потерпіла була недоступна до контакту, не реагує на голос та больові дратівники, знаходиться в квартирі деякий час (т.3а.с.246).

З висновків СМЕ убачається, що смерть ОСОБА_16 наступила в результаті закритої черепно – мозкової травми з крововиливами в м’які покрови голови, крововиливами під тверду та м’яку мозкову оболонки лівої півкулі головного мозку, що ускладнилась комою, з розвитком осередків некрозу речовини головного мозку, які утворилися не менш ніж від двохкратної дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути кісті рук стиснуті в кулак, в тому числі і одягнуті у боксерські рукавиці.

Також потерпілій заподіяна тупа травма живота з розривом селезінки, що ускладнилося внутрішньою кровотечею та крововилив в області обличчя, спини та інших часинах тіла.

Виявлені у потерпілої ушкодження утворилися від не менш ніж п’ятикратної дії тупих предметів, якими могли бути руки людини у боксерських рукавицях і не могли утворитися в результаті падіння потерпілої.

Показання засудженого ОСОБА_3 щодо механізму заподіяння потерплій ОСОБА_16 тілесних ушкоджень суперечать об’єктивним судово – медичним даним ( т. 3 а.с. 113 – 115, 121, т. 4 а.с. 6-11, 12-18, 22, 26).

Більш того, у судовому засіданні сам ОСОБА_3 давав суперечливі показання щодо побиття потерпілої ОСОБА_16 зокрема вказував і на те, що не розрахував силу ударів, коли бив потерпілу у боксерських рукавицях. ОСОБА_26 4 – 6 ударів, в які частини тіла не пам’ятає. ( т. 10 а.с.70).

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що засуджений ОСОБА_3 умисно заподіяв ОСОБА_16 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілої, а тому відповідно і кваліфікував його дії за ч.2 ст. 122 КК України.

Правильність кваліфікації злочину в цій частині не оспорюється і самим засудженим в апеляції.

Твердження ОСОБА_3 в апеляції про те, що висновок суду про доведеність його вини у необережному вбивстві потерпілої ОСОБА_14 ґрунтується на домислах та припущеннях, не заслуговують на увагу.

Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні ретельно досліджувались обставини смерті ОСОБА_14.

Беззаперечно встановлений той факт, який ніким не оспорюється, що 6 січня 2010 року, близько 15 год. 30 хв., перебуваючи в квартирі засудженого ОСОБА_3 № 200 по вул. Леніна 41 в м.Комсомольську, потерпіла ОСОБА_14 через відкрите вікно намагалась перелізти до сусіднього балкону, не втрималась і впала з висоти 7-го поверху. Смерть ОСОБА_14 настала від закритої тупої травми тіла, що потягла розриви внутрішніх органів, яка ускладнилась масивною внутрішньою і зовнішньою крововтратою.

Судом допитані свідки ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, які знаходились поряд з будинком № 41 по вул. Леніна в м.Комсомольську, 6-го січня 2010 року близько 15 год.

З їх показань вбачається, що вони бачили як у відкритому вікні квартири 7-го поверху металась молода дівчина, звала на допомогу, благала викликати міліцію, постійно говорила, що її вбивають, декілька разів вилазила на підвіконня і поверталась в квартиру.

В черговий раз дівчина вилізла на підвіконня і намагалась перелізти на зовнішній блок кондиціонера та сусідній балкон. При цьому вона постійно озиралась. В цей час з квартири пролунав хлопок, схожий на постріл і дівчина зірвалась і впала на асфальтове покриття біля під’їзду.

Зразу ж у відкритому вікні появився ОСОБА_3 і заявив, що потерпіла його порізала, але він не штовхав її з вікна.

Потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_30 пояснювали, що ОСОБА_14 працювала у ОСОБА_5 і була зареєстрована на порночаті. За погану роботу у порночаті ОСОБА_3 бив останню, свідком чого була ОСОБА_12.

Потерпіла ОСОБА_13 підтвердила у судовому засіданні, що зі слів ОСОБА_3 їй відомо про побиття ним ОСОБА_31 В підтвердження цього він демонстрував їй відеозапис. Крім того, засуджений розповів їй, що стріляв у ОСОБА_31 і остання піл час пострілу впала з вікна і розбилась. Якщо цього б не сталось, то він би її застрелив.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 вказував на те, що в кінці 2009 року у квартирі ОСОБА_3 бачив на тілі потерпілої ОСОБА_31 сліди пострілів гумовими кулями. У верхній частині руки потерпілої він зміг витягнути кулю. З допомогою знеболюючих ОСОБА_3 намагався видалити кулю з пахової області ОСОБА_31, але не зміг цього зробити. Медичну допомогу остання отримала в лікарні.

Крім ОСОБА_31 і ОСОБА_3 в квартирі в цей час нікого не було.

На досудовому слідстві ОСОБА_4 прямо вказував, що саме ОСОБА_3 стріляв двічі у ОСОБА_14 гумовими кулями з травматичного пістолета ( т.7 а.с. 170).

Згідно висновку судово – медичної експертизи рана на лівому передпліччі ОСОБА_14 прижиттєва і утворилась від дії предмета округлої форми діаметром близько 1 см., яким могла бути резинова куля від пострілу з травматичного пістолету. ( т.9 а.с. 132 – 133).

Від ОСОБА_5 дізнався в день смерті ОСОБА_14 про те, що остання заподіяла йому ножове поранення.

Таким чином показання свідків, потерпілих та засудженого ОСОБА_4 повністю узгоджуються між собою. Дійсно потерпіла ОСОБА_14 мала всі підстави вважати, що засуджений ОСОБА_3, переслідуючи її, може позбавити життя, тому і намагалась спастись від переслідування.

Суд проаналізував суперечливі показання засудженого ОСОБА_3 на досудовому слідстві і в судовому засіданні та дав їм належну оцінку і правильно взяв до уваги його показання в тій часині, в якій вони узгоджуються з наведеними вище та іншими доказами. Зокрема сам ОСОБА_3 стверджував, що бачив як йому ножові поранення наносила саме ОСОБА_14 і що остання сховалась від нього у кімнаті, закрившись на замок в дверях, який він відкрив ключем і зайшов до кімнати. Не заперечував засуджений і те, що здійснив постріл з травматичного пістолету.

Про те, що ОСОБА_14 мала намір заволодіти його грошима, ОСОБА_3 взагалі не вказував у своїх перших поясненнях ( т. 7 а.с. 36 – 37, 93 – 94).

В ході огляду місця події 6.01.2010 року будь – яких слідів від дії гумової кулі в квартирі засудженого не виявленого, що також вказує на те, що постріл було здійснено у напрямку відкритого вікна, де знаходилась потерпіла ( т. 7 а.с. 109 – 118).

Є обґрунтованим висновок суду про те, що на передодні загибелі потерпілої ОСОБА_14 ОСОБА_3 двічі стріляв по ній з травматичної збої, тому загроза її життю та здоров’ю з боку пораненого нею на ґрунті неприязних відносин та озброєного ОСОБА_3 мала реальний характер і була підставою дій ОСОБА_14, яка ризикуючи впасти з висоти 7-го поверху, намагалась втекти від засудженого та перелізти на сусідній балкон. Усвідомлюючи це, засуджений ОСОБА_5 проявив злочинну самовпевненість і легковажно розраховуючи на те, що ОСОБА_14 побоїться стрибнути, продовжив її переслідування, здійснивши постріл в її напрямку. ОСОБА_14 намагалась втекти від переслідування шляхом проникнення на сусідський балкон, не втрималась і впала з висоти 7-го поверху, внаслідок чого від отриманих ушкоджень, не приходячи до свідомості, померла на місці злочину.

За таких обставин ОСОБА_3 обґрунтовано засуджений за необережне вбивство потерпілої ОСОБА_14 і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 119 КК України.

ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за незаконне зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини – кустарно виготовленого препарату з ефедрину в кількості 0, 27 г., який був виявлений у нього на квартирі 5.08.2010 року при обшуку.

Аналізуючи зібрані по справі докази, місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_3 повинен нести відповідальність за ч.1 ст. 309 КК України.

Виключені постановою КМ України № 796 від 27.07.2011 року зі списку № 1 та № 2 таблиці 1-ї позиції «Кустарно виготовлені препарати з ефедрину, псевдо ефедрину, фенілпропаноламіну або препаратів, які їх містять» вказує на те, що зазначені препарати на відміну від їх складових ( амфетамін, метамфетамін) не є предметом злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, на що вірно звертає увагу в апеляції засуджений.

Відповідно до висновку експерта речовина з кустарно виготовленого ефедрину, яка вилучалась у засудженого, дійсно містить такі складові як амфетамін і метамфітамін, але їх кількісні показники окремо по кожній речовині не встановлені, обвинувачення прокурором у судовому засіданні не уточнювалось і не змінювалось у цій частині.

За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе вирок стосовно ОСОБА_3 в частині його засудження за ст. 309 ч.1 КК України скасувати і провадження по справі закрити на підставі п. 2 ст.6 КПК України за відсутністю його діях складу злочину.

Слушно ставиться питання в апеляційних скаргах в інтересах засудженого ОСОБА_4 про те, що при призначенні покарання суд безпідставно не взяв до уваги його добровільну співпрацю з органами досудового слідства.

Як вбачається з матеріалами справи, заяви ОСОБА_4 щодо співпраці з органами міліції та викриття ним злочинної діяльності ОСОБА_3, перевірялись органами досудового розслідування і знайшли своє підтвердження ( т.5 а.с. 154-160).

Бувший начальник ВБЗПТЛ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_32, допитаний як свідок, підтвердив також, що на початку весни 2010 року з департаменту МВС України надійшла інформація про звернення до них мешканця ІНФОРМАЦІЯ_13 С.В., щодо злочинної діяльності ОСОБА_3, пов’язаної з порнобізнесом. Після безпосереднього спілкування з ОСОБА_4 працівниками міліції була заведена оперативно – розшукова справа, а в послідуючому в серпні 2010 року порушена кримінальна справа і ОСОБА_3 притягнутий до кримінальної відповідальності ( т. 5 а.с. 161).

Враховуючи роль засудженого ОСОБА_4 у вчинених злочинах, зменшення обсягу обвинувачення, його сприяння у розкритті злочинів, колегія вважає за необхідне пом’якшити йому покарання.

Покарання засудженому ОСОБА_3 призначено судом окремо за кожний злочин відповідно до вимог ст. 65 КК України, а визначаючи йому покарання за сукупністю злочинів, суд правильно скористався своїм правом і згідно ч.2 ст. 70 КК України остаточне покарання визначив у межах максимального строку встановленого для позбавлення волі на певний строк, шляхом часткового складання покарань, належно мотивувавши таке рішення.

ОСОБА_3 вчинив п’ять злочинів, один з яких є умисним тяжким. Від його злочинних дій загинуло дві особи. Суд також правильно врахував конкретні обставини справи, антисоціальну спрямованість ОСОБА_3 та його підвищену суспільну небезпечність.

Підлягають до задоволення доводи апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_4 щодо виключення його з солідарних боржників по стягненню на користь потерпілої ОСОБА_12 6140,45 грн. витрат на лікування останньої та 40 000 грн. для проведення медичної операції, які повинні відшкодовуватись самостійно засудженим ОСОБА_3, який без участі ОСОБА_4, заподіяв тілесні ушкодження, про що зазначено у вироку суду. В іншій частині апеляційні вимоги ОСОБА_4 про скасування вироку в частині цивільних позовів задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на законі.

ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 незаконно позбавили волі потерпілих, а крім того, він є пособником ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 301 КК України, а тому моральна шкода завдана потерпілим спільними діями засуджених і останні повинні нести відповідно до вимог ч.1 ст. 1190 ЦК України солідарну відповідальність перед потерпілими по відшкодуванню моральної шкоди.

З цих же підстав не підлягає задоволенню апеляція засудженого ОСОБА_3 щодо скасування вироку в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_12 і ОСОБА_30.

Більш того підлягає частковому задоволенню апеляція потерпілої ОСОБА_30, в якій ставиться питання про збільшення розміру моральної шкоди.

Суд не в повній мірі врахував, що ОСОБА_30 тривалий час піддавалась незаконному позбавленню волі та знущанням. До неї застосовувалось фізичне насилля, в тому числі із використанням електрошокера. Через мережу Інтернет розповсюджена всупереч її волі велика кількість відеопродукції порнографічного характеру, що негативно вплинуло на її особисте життя та задало їй великих страждань.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне збільшити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню із засуджених до 70 000 грн., як про це ставиться питання в апеляції помічника прокурора м.Комсомольська.

При визначенні розміру моральної шкоди суд не врахував в повній мірі глибину страждань потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які внаслідок злочинних дій засудженого ОСОБА_3 втратили єдину 23-х річну доньку, яку ОСОБА_3 незаконно позбавив волі та примушував до роботи на порночатах. Як зазначають потерпілі, відеопродукція порнографічного характеру з участю їх померлої доньки демонструється до цього часу в мережі Інтернет.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне збільшити розмір моральної шкоди з 50 000 грн. до 100 000 грн., стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 50 000 грн. кожному, а тому в цій частині підлягає до задоволення і апеляція помічника прокурора м.Комсомольська.

Не заслуговують на увагу доводи апеляції засудженого ОСОБА_3 про зменшення суми моральної шкоди, стягнутої з нього на користь потерпілої ОСОБА_11 до 24 000 грн.

Суд відповідним чином обґрунтував своє рішення про стягнення на користь потерпілої ОСОБА_11 150 000 грн. моральної шкоди, яка втратила внаслідок злочинних дій засудженого єдину 19-ти річну доньку.

Матеріальна шкода в сумі 6631 грн. 62 коп. стягнута з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_11 за рішенням суду першої інстанції і не оспорюється ним в апеляції.

Правильно також судом стягнута з засудженого ОСОБА_4 частина витрат в сумі 500 грн. за проведення мистецтвознавчої експертизи, оскільки він є посібником у виготовленні та розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру, яка досліджувалась експертом, тому апеляції в його інтересах в цій частині не підлягають задоволенню.

Питання щодо повернення ОСОБА_4 деяких особистих речей повинно вирішуватись місцевим судом в порядку ст.ст. 409-411 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги помічника прокурора м.Комсомольська з врахуванням внесених змін, засуджених ОСОБА_4 та Дерев’янка В.В., захисника ОСОБА_4 ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Комсомольського міського суду від 26 березня 2012 року змінити.

Перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_4 із ст. 301 ч.3 КК України на ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 301 КК України та пом’якшити йому основне покарання до 3-х років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ( ч.2 ст. 146, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 301 КК України), шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточно 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією порнографічних предметів, відеопродукції, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування.

В частині засудження ОСОБА_3 за ч.1 ст. 309 КК України вирок скасувати і провадження по справі закрити на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

На підставі ч.1, ч.2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів (ст.ст. 146 ч.2, 301 ч.3, 121 ч.2, 263 ч.1, 119 ч.1 КК України), вважати засудженим ОСОБА_3 до покарання визначеного місцевим судом, а саме до 12 років позбавлення волі з конфіскацією порнографічних предметів, відеопродукції, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, засобів їх виготовлення, розповсюдження і демонстрування.

Збільшити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_8 з 50 000 грн. до 70 000 грн.

Виключити з вироку вказівку суду про стягення з засудженого ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_33 на користь потерпілої ОСОБА_12 витрати на лікування в сумі 6 140,45 грн., витрати на проведення медичної операції в розмірі 40000 грн., які повинні відшкодовуватись самостійно засудженим ОСОБА_3

Збільшити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до 50 000 грн. кожному.

Рекомендувати місцевому суду в порядку ст. ст. 409 – 411 КПК України вирішити питання про повернення засудженому ОСОБА_4 особистих речей – блокнота та мобільного телефону.

В іншій частині вирок Комсомольського міського суду від 26 березня 2012 року стосовно ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залишити без змін.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_34 ОСОБА_35