Справа №22-ц-183 Головуючий у 1 інстанції - Корольова Г.Ю.
Категорія 8 Суддя-доповідач - Шевченко В.А.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
03 березня 2009 року м. Суми
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.,
суддів - Семеній Л.І., Кононенко О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_6, Військової частини А-0563
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 листопада 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 0563, Виконавчого комітету Охтирської міської ради, квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави, квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права користування квартирою,
в с т а н о в и л а :
У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до військової частини А 0563 та виконавчого комітету Охтирської міської ради з позовом, в якому просив зобов'язати першого відповідача надати йому однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, а другого відповідача - видати йому та членам його сім'ї ордер на цю квартиру.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що під час проходження служби у військовій частині А 0563 у м. Охтирка він з 17 квітня 1997 року перебував на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Після звільнення в запас він перебував у вказаній частині на квартирному обліку осіб, які мають право на позачергове отримання житла.
24 травня 2007 року житлова комісія військової частини А 0563 виділила йому в позачерговому порядку однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, як додаткову, зі зняттям з квартирного обліку.
Приводом звернення його до суду стала відмова у видачі ордера на дану квартиру.
Після неодноразових уточнень та доповнень остаточні вимоги позивача зводилися до визнання за ним та членами його сім'ї права на користування спірною квартирою (том 1, а. с. 196). Ухвалою суду від 30 квітня 2008 року ряд вимог позивача залишено без розгляду (том 1, а. с. 205).
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 листопада 2008 року позов ОСОБА_1. задоволено.
Постановлено визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. право користування квартирою АДРЕСА_1, з послідуючим зняттям з квартирного обліку.
В апеляційних скаргах військова частина А 0563 та третя особа ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та безпідставне задоволення вимог ОСОБА_1., просять рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що відповідно до діючого законодавства, встановлених норм та порядку надання житлової площі спірна однокімнатна квартира повинна бути виділена саме позивачеві.
Втім з таким рішенням погодитися неможливо, оскільки покладені в його основу висновки ґрунтуються на невірному застосуванні судом норм матеріального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що у 1999 році сім'я позивача з чотирьох осіб (він, дружина, та двоє дітей) за рахунок Міністерства оборони України без зняття з квартирного обліку отримала двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, яка у подальшому була приватизована.
16 травня 2004 року позивача було звільнено в запас, а 10 липня 2004 року виключено зі списків особового складу. З 14 жовтня 2004 року на підставі рішення житлової комісії військової частини А 0563 він перебуває на обліку осіб, які мають право на позачергове отримання житла.
Зазначена частина поряд з військовою частиною А 1322 та Охтирським об'єднаним міжрайонним військовим комісаріатом входить до складу Охтирського гарнізону.
Рішенням житлової комісії військової частини А 0563 №21 від 24 травня 2007 року позивачеві на склад сім'ї з чотирьох осіб виділено додатково однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 зі зняттям з квартирного обліку.
Проте комісія з розподілу житла в гарнізонах Збройних Сил України з виділенням позивачеві вказаної квартири не погодилася і ордер на неї не видавався.
Задовольняючи вимоги позивача, суд не врахував, що згідно з пунктами 1.7, 4.5 та 4.6 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081 наказом Міністра оборони України від 06 жовтня 2006 року №577 (у редакції, яка існувала на час розподілу квартири житловою комісією військової частини) уся житлова площа, яка надходить до гарнізону для забезпечення військовослужбовців, розподіляється відповідно до гарнізонної черги рішенням начальника гарнізону, погодженим з квартирно-експлуатаційним органом, за поданням гарнізонної житлової комісії між військовими частинами, виходячи з часу перебування військовослужбовців на квартирному обліку.
Військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання за рішенням житлової комісії військової частини, яке погоджується з начальником квартирно-експлуатаційного органу.
Списки розподілу житлової площі по військовій частині з необхідними документами направляються через квартирно-експлуатаційний орган на затвердження начальнику гарнізону.
Списки розподілу житлової площі по військовій частині подаються начальником гарнізону, головою житлової комісії та керівником відповідного квартирно-експлуатаційного органу до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України для подальшого їх розгляду комісією з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України.
Рішення (пропозиції) комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України є остаточними і обов'язковими для розгляду житловими комісіями військових частин та гарнізонів.
На підставі рішення про надання житлового приміщення виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради, а в закритому військовому містечку - квартирно-експлуатаційний орган видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.
Такі ж положення містяться і в ст. 58 ЖК України. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 61 цього ж Кодексу користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Системний аналіз наведених норм діючого законодавства в поєднанні з встановленими фактами свідчить про те, що позивач у встановленому порядку не пройшов у повній мірі процедури розподілу житла, видачі ордера та укладення договору найму спірного житлового приміщення.
За таких умов право користування квартирою, про яку йде мова, у нього не виникло. Тому його вимога про захист такого права з огляду на ч. 1 ст. 15 ЦК України є безпідставною.
При вирішенні спору суд з наведенням відповідних мотивів обрав свій варіант щодо правильності та доцільності розподілу житла в гарнізоні, у тому числі й відносно спірної квартири, тоді як вирішення цих питань відноситься до компетенції інших органів. Крім того, самим позивачем такі вимоги на момент ухвалення рішення не заявлялися.
Правом на судовий захист з цих питань позивач не позбавлений можливості скористатися на загальних підставах.
З урахуванням викладеного оскаржуване рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія
в и р і ш и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_6, Військової частини А 0563 задовольнити.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 листопада 2008 року скасувати.
У позові ОСОБА_1 до Військової частини А 0563, Виконавчого комітету Охтирської міської ради, квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави, квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права користування квартирою відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий -
Судді -